про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4895/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанов про накладення штрафу, -
14 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанов про накладення штрафу.
Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, та те, що позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн.
Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до частини першої статті 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовується на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з частиною другою статті 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом.
Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.
Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України “Про судовий збір” визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов'язок.
Крім того, суд зазначає, що позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, яке додано до позовної заяви, зазначено, що у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Луганській області щодо виділення асигнування у кошторисі видатків управління по КЕКВ 2800. На теперішній час кошти управлінню все ж таки виділили, у зв'язку з чим можлива сплата судового збору.
Отже, позивач сам підтверджує той факт, що кошти на сплату судового збору були виділені, а тому позивачем безпідставно не сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у законодавчо визначеному розмірі.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Також позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. В обґрунтування клопотання зазначено, що з даною позовною заявою зверталось до суду своєчасно та було відкрито провадження у справі №360/2359/19. Проте за відсутності коштів на сплату судового збору, позовну заяву повернуто.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 121 КАС України).
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).
З огляду на зазначені норми, саме за клопотанням учасника справи суд вирішує питання про поновлення строку звернення до суду з позовом, якщо визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом.
З матеріалів позовної заяви, а саме супровідного листа Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року №360/2359/19/21295/19, відповідно до якого ухвалою суду від 01 липня 2019 року управлінню Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повернуто матеріали позовної заяви до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу, вбачається про їх отримання 08.07.2019.
При цьому позивач повторно звернувся до суду з даним адміністративним позовом з порушенням строку звернення до суду, встановленого ст. 287 КАС України, а також не сплатив судовий збір при повторному зверненні до суду, при цьому зазначивши в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, що кошти на сплату судового збору йому виділено.
Суд зазначає, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4 ст.121 КАС України).
Оскільки при повторному звернені до суду з даним позовом управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області не надано доказів щодо сплати судового збору, що є порушенням вимог ч.4 ст.121 КАС України, суд дійшов висновку про визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом неповажними та відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з зазначених ним причин.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 121, 122, 123, 133, 160, 161, 169, 241, 243, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
В задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
В задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанов про накладення штрафу - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ми (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3842,00 грн в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) отримувач коштів УК у м. Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101, рахунок отримувача UA838999980000034312206084029, код отримувача 37944909, банк отримувача (МФО) 899998, відомча ознака “ 84” Окружні адміністративні суди;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду з наданням відповідних доказів.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.В. Ірметова