іменем України
14 листопада 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 2-86/2505/12
Головуючий у першій інстанції - Карпинська Н. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1372/19
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Скрипки А.А., Харечко Л.К.
секретар: Поклад Д.В.
Заявник: ОСОБА_1
Суб'єкт оскарження: державний виконавець Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області
Заінтересована особа: ОСОБА_2
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заінтересована особа - ОСОБА_2 (суддя Карпинська Н.М.), постановлену о 15 год. 30 хв. м.Городня, повний текст ухвали складено 07 вересня 2019 року,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила зобов'язати державного виконавця Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Лінника А.О. або іншу посадову особу Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, яка займається веденням виконавчого провадження №36074571, провести належним чином виконавче провадження №36074571, а саме здійснити запити до податкових органів, пенсійного фонду та банківських установ за період з 10.01.2012 року (час присудження аліментів) та по 09.01.2019 року (час здійснення реальних запитів виконавцем), відносно отримання доходів боржником ОСОБА_2 та перерахувати розмір аліментів за період з 10.01.2012 року по 09.01.2019 року у відповідності до отриманих на запит відповідей. Скарга мотивована тим, що заявником у 2013 році направлено заяву з оригіналом виконавчого листа №2-86/2505/2012, виданого 10.01.2013 року Городнянським районним судом, до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області. За доводами ОСОБА_1 , за увесь час з 2013 по 2018 роки виконавчою службою не вчинялись жодні дії по стягненню зі ОСОБА_2 належних аліментів на утримання дитини, не було здійснено жодного запиту до фіскальних органів, пенсійного фонду, банківських установ, не накладено арешту на майно боржника, внаслідок чого по даному виконавчому провадженню виникла заборгованість, яка на 21.02.2018 року становить 30 464,21 грн. Заявник посилається, що аліменти нараховувались у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» мало б нараховуватись виключно у разі відсутності доходу боржника або частка доходу була б недостатньою для нарахування мінімального розміру аліментів.
Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її скарги. Ухвалу суду мотивовано тим, що постанова про завершення виконавчого провадження не оскаржується як така, що стороною не отримана. При цьому суд, в тому числі і в порядку контролю за виконанням судових рішень, не вправі, з порушенням принципу диспозитивності, самостійно вирішувати питання про відновлення виконавчого провадження з метою подальшого вчинення державним виконавцем дій, вказаних у прохальній частині скарги ОСОБА_1 . Також суд першої інстанції дійшов висновку, що із матеріалів виконавчого провадження вбачаються наявними розрахунки про відсутність заборгованості по аліментам у боржника, які стягувачем не оскаржені, в той час як стягувачу гарантовано право на реалізацію спору за розрахунками у позовному провадженні та на стягнення заборгованості.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення скарги. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала не ґрунтується на повному і всебічному з'ясуванню обставин справи, що підтверджені доказами, суд першої інстанції дав невірну правову оцінку доводам, наданим скаржником. ОСОБА_1 вказує, що державний виконавець не надав суду жодного доказу, який би давав суду підстави відмовити у задоволенні скарги. За доводами заявника, державний виконавець позбавив її права на належне спільній з боржником дитини утримання, адже у спірний період боржник отримував значно більший дохід, ніж державний виконавець рахував боржнику щомісячно, а так заборгованість зі сплати аліментів, що виникла у боржника, не відповідає дійсності внаслідок бездіяльності державного виконавця.
У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги. Особа, яка подає апеляційну скаргу, вказує, що згідно довідки державного виконавця Мацюк Л.В. заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.09.2015 року відсутня. 06.03.2019 року державним виконавцем було направлено запит до ДФС щодо надання відомостей про отримані боржником ОСОБА_2 доходи за період з 2012 по 2018 рік, у відповідь на який надано довідку про неможливість надати інформацію. 21.05.2019 року на адресу Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшов виконавчий лист про збільшення розміру аліментів, у зв'язку з чим виконавче провадження АСВП №36074571 завершено і встановлено, що станом на 01.05.2019 року заборгованість у боржника відсутня. Станом на 01.10.2019 року заборгованість зі сплати аліментів складає 410 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону не відповідає судове рішення суду першої інстанції.
По справі встановлено, що у справі №2-86/2505/12 рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2012 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ; стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 січня 2012 року і до 29.05.2030 року; стягнення суми в межах платежу за один місяць звернуто до негайного виконання (а.с.9-10).
Вказане рішення суду було звернуто до примусового виконання, виконавче провадження відкрито Голопристанським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Голопристанський МВ ДВС ГТУЮ в Херсонській області).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом №2-86/2505/12 станом на 31.03.2019 року заборгованість становить 303,51 грн (а.с.46-47).
07 березня 2019 року державним виконавцем було направлено запит до Державної фіскальної служби України про надання декларації про доходи боржника ОСОБА_2 за період з 2013 по 2018 рік включно.
На вказаний запит Державною фіскальною службою України інформації не надано у зв'язку з неналежним оформленням запиту.
Заочним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 лютого 2019 року збільшено розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на 1/4 частину всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розпочавши стягнення з дня вступу рішення в законну силу і до повноліття дитини (а.с.11-13).
На виконання вказаного рішення 10 квітня 2019 року судом видано виконавчий лист (а.с.8).
Постановою державного виконавця Голопристанського МВ ДВС ГТУЮ в Херсонській області від 27 травня 2019 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-86/2505/12 у зв'язку з надходженням виконавчого листа по справі №751/205/19 про збільшення розміру стягнення аліментів з боржника ОСОБА_2 ; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.42).
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, наданих на запит суду апеляційної інстанції, 22 жовтня 2018 року ОСОБА_2 подано декларацію про доходи та майно боржника. Державним виконавцем 09 січня 2019 року було направлено запити до Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України, на які надійшли відповіді про відсутність інформації.
Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Станом на час виникнення спірних правовідносин порядок стягнення аліментів визначався статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою було передбачено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, визначені в Інструкціїї з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5. Пунктами 7.13., 7.13.1. вказаної Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. Якщо боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.
Відповідно до п.4 Розділу XVI вказаної Інструкції в чинній редакції виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Згідно ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
З матеріалів справи і матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем МВ ДВС ГТУЮ в Херсонській області запити до Державної фіскальної служби України і Пенсійного фонду України щодо отримуваних боржником ОСОБА_2 доходів було зроблено лише у січні і березні 2019 року.
При цьому згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який діє в загальному доступі, боржник ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 23 квітня 2013 року, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності - 30 жовтня 2019 року. Також факт зайняття боржником підприємницькою діяльністю у період з другого кварталу 2013 року до другого кварталу 2019 року підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, які надані апеляційному суду на запит.
Однак, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом №2-86/2505/2012 (а.с.46-47), здійсненого державним виконавцем, у період з 10 січня 2012 року по серпень 2015 року включно аліменти визначались державним виконавцем у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У випадку відсутності у державного виконавця у вказаний період інформації про отримання боржником доходів державний виконавець повинен був здійснювати розрахунок заборгованості, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. У період з вересня 2015 року по березень 2019 року розмір аліментів державним виконавцем розраховувався у розмірі 1/4 частки від доходів боржника або середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Суми, з яких здійснювався розрахунок аліментів, не співпадають з розміром середньої місячної зарплати працівника для Херсонської області. При цьому у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про отримані боржником ОСОБА_2 протягом вказаного періоду доходи. Такі відомості державним виконавцем не надано і суду апеляційної інстанції і не зазначено в поясненнях, у зв'язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування державним виконавцем Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області розмір аліментів.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У пункті 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Враховуючи, що в ході розгляду справи встановлено порушення державним виконавцем норм законодавства під час здійснення розрахунку розміру заборгованості зі сплати аліментів, наявні підстави для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 і зобов'язання державного виконавця Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в провадженні якого перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , перерахувати розмір аліментів за період з 10.01.2012 року по 09.01.2019 року у відповідності до отриманого ОСОБА_2 доходу за цей період.
Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2019 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в провадженні якого перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , перерахувати розмір аліментів за період з 10.01.2012 року по 09.01.2019 року у відповідності до отриманого ОСОБА_2 доходу за цей період.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2019 року.
Головуючий: Судді: