Іменем України
07 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4002/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Шембелян В.С.,
за участі секретаря судового засідання - Полякової В.К..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради про стягнення з платника податків податкового боргу, -
10 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради (далі - відповідач) , в якому позивач просить суд:
- стягнути з Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради на користь місцевого бюджету Рубіжанської міської ради податковий борг з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30459,06 грн та на користь місцевого бюджету Кремінської міської ради податковий борг з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 61815,51 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих цього платника та за рахунок готівки, яка належить платнику податків.
В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Рубіжне Рубіжанського управління Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків за основним місцем обліку з 17.10.2002 за № 29.
Відповідачем до контролюючого органу подано податкові декларації з плати за землю та уточнюючі розрахунки: за 2018 № 9023491887 від 16.02.2018 на загальну суму 39923,83 грн; за 2019 № 9025940220 від 19.02.2019 на загальну суму 39923,83 грн; уточнююча за 2019 рік № 9050916233 від 20.03.2019 на зменшення податкового зобов'язання з земельного податку на загальну суму 2259,25 грн.
Ці узгоджені податкові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб самостійно визначені платником у податкових деклараціях з плати за землю та не сплачені вчасно.
Крім того, на підставі акту камеральної перевірки від 26.11.2018 № 4291/12-32-51-05/32026192 за несвоєчасну сплату платником податкових зобов'язань з плати за землю (м. Кремінна) за період червень 2016 року - березень 2017 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми “Ш” від 12.12.2018 № 0006725105, згідно з яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 7122,46 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 14.12.2018 та неоскаржене.
Отже, узгодженими є податкові зобов'язання платника за вказаними податковими деклараціями та зазначена сума штрафних санкцій, що складає разом 52570,65 грн, (45448,19 грн - основного зобов'язання, 7122,46 грн штрафних санкцій), яка виникла за період з 30.06.2018 по 30.07.2019.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою зобов'язань з плати за землю податковим органом з урахуванням відомостей АІС «Податковий блок» платнику було нараховано пеню в сумі 9244,86 грн за період 17.07.2018 по 30.07.2019 (м. Кремінна) та пеню в сумі 30459,06 грн, яка виникла 17.07.2018 (м. Рубіжне).
Таким чином, сума податкового боргу позивача в розмірі: 92274,57 грн складається з 45448,19 грн - основного зобов'язання, 7122,46 грн штрафних санкцій, 39703,92 грн -пені, і має бути стягнута з позивача за позовом податкового органу.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань та з метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у Луганській області відповідно до вимог ст. 59.1 ПК України було пред'явлено податкову вимогу форми “Ю1” від 21.11.2007 № 283 та форми "Ю2" від 24.12.2007 № 306.
Станом на даний час вищезазначена податкова вимога не погашена, податковий борг відповідача не сплачений та продовжує збільшуватись.
Враховуючи те, що заходи з погашення податкового боргу, які були вжиті ГУ ДФС у Луганській області не дали позитивного результату, борг добровільно платником податків не сплачено, необхідно стягнути податковий борг з відповідача за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках за рішенням суду.
Ухвалою суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) осіб (а.с.1,2).
21.10.2019 відкладено судовий розгляд справи за клопотанням представника відповідача для підготування відзиву на позов (а.с.54).
07.11.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.67), правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 КАС України, суд встановив такі обставини справи.
Комунальне підприємство "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради (код ЄДРПОУ 32026192) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 07.10.2002, дата запису: 22.12.2004, номер запису: 1 390 120 0000 000145, перебуває на обліку в Рубіжанській ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області з 17.10.2002, як платник податків за основним місцем обліку - з 19.05.2014 , що підтверджується інформаційною довідкою про облікові дані платника податків (а.с.8,9).
Відповідачем до Рубіжанській ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області (Кремінське відділення) подано податкові декларації з плати за землю (а.с.26-31):
- звітна податкова декларація з плати за землю за 2018 № 9023491887 від 16.02.2018 на загальну суму 39923,83 грн;
- звітна податкова декларація з плати за землю за 2019 № 9025940220 від 19.02.2019 на загальну суму 39923,83 грн;
- уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2019 рік № 9050916233 від 20.03.2019 згідно з якої зменшено річну суму податкового зобов'язання з земельного податку на загальну суму 2259,25 грн.
Відповідно до акту від 26.11.2018 № 4291/12-32-51-05/32026192 ГУ ДФС у Луганській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податкових деклараціях з плати за землю (Кремінна) КП Рубіжанське ВУВКГ з питань несвоєчасності сплати податкових зобов'язань за червень 2016 року - березень 2017 року (а.с.33,34).
Зазначений акт перевірки направлено поштою на податкову адресу відповідача та отримано ним 30.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35).
На підставі акту перевірки від 26.11.2018 № 4291/12-32-51-05/32026192 та відповідно до вимог ст.126 ПК України контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми “Ш” від 12.12.2018 № 0006725105, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 7122,46 грн (а.с.32). Податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 14.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35).
До позову додано розрахунок недоїмки з земельного податку, відповідно до якого до податкового боргу, що підлягає стягненню з позивача, відповідачем включені непогашені податкові зобов'язання: за травень 2018 - 3326,99 грн, за червень 2018 - 3326,99 грн, за липень 2018 - 3326,99 грн, за серпень - 3326,99 грн, за вересень 2018 -3326,99 грн, за жовтень 2018 - 3326,99 грн, листопад 2018 - 3326,99 грн, грудень 2018 - 3326,99 грн, січень 2019 - 3138,72 грн, лютий 2019 - 3138,72 грн, березень 2019 - 3138,72 грн, квітень 2019 - 3138,72 грн, травень 2019 - 3138,72 грн, червень 2019 - 3138,72 грн; штрафна санкція за повідомленням-рішенням форми “Ш” від 12.12.2018 № 0006725105- 7122,46 грн, всього 52570,65 грн (а.с.16).
Нарахування платнику вказаної недоїмки відображена в інтегрованій картці платника податку (а.с. 18-25).
Також судом встановлено, що позивачем було винесено податкову вимогу форми "Ю1" від 21.11.2007 № 283, відповідно до якої сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями становить 37645,35 грн: за основним платежем - 35313,97 грн та штрафні санкціїями - 2331,38 грн; та податкову вимогу форми "Ю2" від 24.12.2007 № 306 відповідно до якої сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями становить 230623,16 грн: за основним платежем - 227168,36 грн та штрафні санкції - 3454,80 грн (а.с.12).
Доказів на підтвердження тих обставин, що за відомостями інтегрованих карток платника податковий борг було погашено повністю, що є підставою для винесення податковим органом нових вимог, суду відповідачем нге надано, отже вказані вимоги вважаються чинними. Тому позивач вважає вказані зобов'язання відповідача та прсить суд їх стягнути на користь місцевого бюджету.
Стосовно підстав нарахування пені податковим органом суду надано витяги з інтегрованих карток платника за період з 31.05.2018 по 31.07.2019 (а.с. 14-15, 18-25), а також розрахунки пені, нарахованої позивачу за несвоєчасну сплату з земельного податку, а саме:
- за період з 29.10.2016 по 30.07.2019 м. Кремінна в сумі 9244,86 грн станом на 02.08.2019 (а.с.17),
- за період з 29.11.2016 по 17.07.2018 м. Рубіжне в сумі 30459,06 грн станом на 02.08.2019 (а.с.13).
Вказані суми заборгованості пені обліковуються в інтегрованих картках платника станом на 31.07.2019 (а.с. 14-15, 18-25).
В розрахунках пені, доданих до позову, не вказано розмір сум податкових зобов'язань за 2016 -2017 роки, які були погашені платником з порушенням граничного террміну сплати, на які нараховувалися відповідні суми пені. У витягах з інтегрованих карток позивача за період з 31.05.2018 по 31.07.2019, що додані до суду також не відображено в якій сумі і за який саме період було погашене певне зобов'язання на підставі тієї чи іншої податкової декларації.
Інших доказів на підтвердження обгрунтованості вказаних розрахунків пені, а саме: декларацій платника з плати за землю за 2016-2017 роки за земельними ділянками як в м. Кремінна так і в м. Рубіжне, витягів з інтегрованих карток платника за весь період винекнення заборгованості, починаючи з 2016 року і до 31.05.2018 (а не лише за період її погашення за рахунок коштів платника) - податковий орган суду не надав.
Вирішуючи справу, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України є обов'язком платника податку подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням податків і зборів. Та відповідно пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Як передбачено пунктом 287.3 статтею 287 цього Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 203.1. статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
За встановлених судом обставин, сума податкових зобов'язань самостійно визначена платником в податкових деклараціях, граничний строк сплати яких настав, а також за отриманим позивачем і неоскарженим податковим повідомленням-рішенням, в загальному розмірі - 52570,65 грн є узгодженими зобов'язаннями позивача, правомірність нарахування яких підтверджена наданими суду доказами.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:
- при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1);
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2);
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3).
Згідно пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Таким чином, для перевірки правильності розрахунку пені необхідно встановити в якому розмірі, за який податковий період, коли саме відбувалося погашення податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків, або визначеного податковим органом.
Як вбачається з самих розрахунків пені, що додані до позову, пеню податковий орган за всі періоди обчислював на підставі вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (а.с.13,17), отже як при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
Однак, доказів на підтвердження тих обставин, що вказані податкові зобов'язання, за несвоєчасність погашення яких нарахована пеня, дійсно були визначені податковим органом за результатами перевірки, а не визначені платником податків самостійно, податковим органом суду не надано, таких обставин в позові не зазначено.
Крім того, у витягах з інтегрованих карток платника за період з 31.05.2018 по 31.07.2019 (а.с. 14-15, 18-25) зазначено, що за рахунок коштів, сплачених платником, починаючи з 17.07.2018, податковим органом були погашені податкові зобов'язання платника минулих періодів на підставі відповідних декларацій за 2016, 2017 роки. Зазначене вказує про наявність підстав для нарахування пені згідно з вимогами підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, отже в іншому порядку, визначеному абзацем другим пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом, у витягах з інтегрованих карток позивача за період з 31.05.2018 по 31.07.2019, що додані до позову, також не відображено в якій сумі і за який саме період було погашене певне зобов'язання на підставі тієї чи іншої податкової декларації.
Таким чином, податковий орган не підтвердив правильність та обгрунтованість нарахування ним пені за вказаний період, не надавши до справи доказів на підтвердження тих обставин, що вказані податкові зобов'язання, за несвоєчасність погашення яких нарахована пеня, дійсно були визначені податковим органом за результатами перевірки, а не самостійно визначені платником податків. Також суду не надані позивачем податкові декларації платника з плати за землю за 2016-2017 роки за земельними ділянками як в м. Кремінна так і в м. Рубіжне, доказів а також витягів з інтегрованих карток платника за весь період винекнення заборгованості, починаючи з 2016 року і до 30.06.2018 (а не лише за період її погашення за рахунок коштів платника).
Отже, позивач як суб'єкт владних повноважень не довів обгрунтованість нарахування пені відповідачу в зазначеній сумі у вказаний період, що свідчить про безпідставність заявлених ним позивних вимог в частині стягнення податкового боргу з пені у визначеному в позові розмірі, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині за недоведеністю цих обставин.
Суд звертає увагу сторін, що відмова суду в задоволенні позовних вимог з зазначених підстав, не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з обгрунтованими вимогами щодо стягнення пені з підтвердженням правильності розрахуну належними доказами.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на момент направлення податкових вимог, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгоджено суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вимог Закону № 2181 Рубіжанською ОДПІ відповідачу виставлено першу податкову вимогу форми “Ю1” від 21.11.2007 № 283, яка вручена посадовій особі відповідача 21.11.2007; друга податкова вимога форми “Ю2” від 24.12.2007 № 306 була вручена посадовій особі відповідача 24.12.2007 (арк. спр. 12).
Зазначені вимоги у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем не оскаржені, податковим органом не скасовувалися та не відкликалися, а тому є узгодженими.
Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Податковий борг з узгоджених податкових зобов'язань в сумі 52570,65 грн в добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 18-25).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що за відповідачем дійсно існує податковий борг в сумі 52570,65 грн, про яку він повідомлений, який ним не оспорений, до теперішнього часу не сплачений. Тому позовні вимоги в частині стягнення з позивача вказаної суми на користь місцевого бюджету суд задовільняє.
Оскільки позивач з зазначених вище підстав не довів правильності та обгрунтованості розрахунку пені, нарахованої ним згідно з вимогами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, суд відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за подачу адміністративного позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради про стягнення податкової заборгованості в сумі - задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради (код за ЄДРПОУ 32026192, місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 49) на користь місцевого бюджету Кремінської міської ради в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку на суму 52570,65 грн (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят грн 65 коп.), з яких: 45448,19 грн - основне зобов'язання за період з травня 2018 по червень 2019; 7122,46 грн - штрафні санкції, за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують, а також за рахунок готівки, яка належить платнику.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 12 листопада 2019 року.
Суддя В.С. Шембелян