про повернення позовної заяви
21 жовтня 2019 року м. Київ № 320/4817/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ухвалою суду від 06.09.2019 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, позивачці визначено порядок для усунення її недоліків шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, в тому числі, обставини перебування ОСОБА_1 як пенсіонерки на обліку в Білоцерківському ОУПФУ Київської області з наданням довідки про взяття її на облік як пенсіонерки за віком; надання спірного рішення Білоцерківського ОУПФУ №2487 від 16.08.2019 р.; визначення спірного періоду, за який необхідно здійснити нарахування та виплату пенсії та документів, які підтверджують загальний розмір одержаних пенсійних виплат за спірний період (виписка по банківському рахунку, довідки про одержані поштові перекази тощо); зазначення загального розміру спірних виплат та обґрунтованого розрахунку, з якого він складається, включаючи доплати та надбавки.
В ухвалі суд також звернув увагу, що розрахунок суми виплат, на які претендує заявниця, передбачає текстовий документ з проведенням математичних дій, за результатом яких встановлено спірну суму, що підлягає сплаті; обґрунтування порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача із розкриттям змісту порушених прав; посвідчення всіх копій документів, приєднаних до позовної заяви у відповідності до закону з одночасним зазначенням у позовній заяві місцезнаходження їх оригіналів.
На виконання вимог ухвали, 04.10.2019 р., надійшла позовна заява за змістом ідентична тій, яка визнана судом неприйнятною; оспорюване рішення від 16.08.2019 р. №2487; копії паспорту 1,3, 12-13 сторінок; посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорії 4); довідка Білоцерківського національного аграрного університету від 31.03.2017 р. №48-13/38; копії свідоцтва про реєстрацію шлюбу; трудової книжки; довідка управління соціального захисту та довідка про місце реєстрації.
Дослідивши подані документи, суд констатує невиконання вимог ухвали від 06.09.2019 в частині: викладення обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, в тому числі перебування ОСОБА_1 як пенсіонерки на обліку в Білоцерківсьому ОУПФУ Київської області з наданням довідки про взяття на її облік як пенсіонерки за віком; визначення спірного періоду, за який необхідно здійснити нарахування та виплату пенсії. При цьому, суд зазначає, що лише посилання на дату "з 17.05.2019", не є визначенням періоду, за який необхідно здійснити нарахування та виплату пенсії, а суд не може тлумачити будь-які дати на власний розсуд.
Заявницею також не подані документи, які підтверджують загальний розмір одержаних нею пенсійних виплат за спірний період (виписка по банківському рахунку, довідки про одержані поштові перекази тощо); не вказано загальний розмір спірних виплат та обґрунтованого розрахунку, з якого він складається, включаючи доплати та надбавки.
Вказані недоліки є суттєвими та унеможливлюють виконання завдань адміністративного судочинства щодо своєчасного та ефективного розгляду справи, ураховуючи термін, який відведено процесуальним законом для ухвалення рішення, а також вид провадження, у якому здійснюється розгляд справ даної категорії (спрощене без виклику осіб), з огляду на що, суд звертає увагу на таке:
відповідно до ст.370 КАСУ, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Ухвала суду, згідно ст.241 КАСУ є різновидом судового рішення.
Згідно ч.5 ст. 44 КАСУ, учасник справи зобов'язаний виявляти повагу до суду; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками. У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов'язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов'язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід'ємною частиною права на доступ до суду.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.
В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі". Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.
У даному випадку право на доступ до правосуддя позивачки було поставлено в залежність від її особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили. Позивачка на власний розсуд та свідомо розпорядилася своїм правом та не надала суду витребувані документи (докази).
Суд наголошує, що вказані документи були обов'язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою судом справи до розгляду з дотриманням положень про її відкриття, економії часу (без додаткового витребування документів) для своєчасного ухвалення рішення.
Так, ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (заява N 66561/01) від 30 березня 2004 року, щодо формального підходу суду зазначив таке: "Суд наголошує, що при застосуванні цієї норми необхідно враховувати конкретні обставини справи". Відповідно, він визнав, що" ст. 35 повинна застосовуватися з певним ступенем гнучкості і без надмірного формалізму". В той же час :" Суд визнав, що норма про вичерпання всіх національних засобів правового захисту не є абсолютною, як і не є такою, що застосовується автоматично; встановлюючи, чи була норма дотримана, необхідно враховувати відповідні обставини
конкретної справи. Це означає, серед іншого, що Суд повинен брати до уваги не лише існування формальних засобів правового захисту в правовій системі відповідної Договірної сторони, а й загальну правову та політичну ситуацію, в якій вони використовуються, та особисті обставини заявника (див. рішення у справі "Акдівар проти Туреччини" від 16 вересня 1996 року, Reports of Judgments and Decisions 1996-IV, с. 1211, параграф 59). Він повинен з'ясувати: "чи при всіх обставинах справи заявник зробив все, чого можна було обгрунтовано очікувати, щоб вичерпати всі національні засоби правового захисту".
За приписами частини п'ятої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. У зв'язку з неусуненням позивачкою недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код 22933548, м. Київ, вул. Ярославська, 40) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.