18 листопада 2019 року № 361/4684/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області Управління Державної виконавчої служби про оскарження дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.,
До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області Управління Державної виконавчої служби, в якому позивач просить суд:
- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качанова Михайла Олександровича від 12 червня 2019 року ВП № 58741574 про накладення штрафу на Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області за невиконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, згідно виконавчого листа № 810/753/18 виданого 5 березня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вищевказана постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качанова Михайла Олександровича від 12 червня 2019 року ВП № 58741574 про накладення штрафу за невиконання рішення суду є незаконною та передчасною. Оскільки в квітні 2019 року позивачем здійснено призначення пенсії за віком відповідно до рішення суду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 2 липня 2019 року адміністративну справу № 361/4684/19 передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
7 жовтня 2019 року адміністративна справа № 361/4684/19 передана на розгляд судді Горобцовій Я.В. згідно розподілу справ автоматизованою системою діловодства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року адміністративну справу № 361/4684/19 прийнято до провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Учасники справи, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Про причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.
За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2018 року зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення за її призначенням, а саме 19.12.2017 (а.с.8-12).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України відповідачу (а.с.14).
На виконання рішення суду, 5 березня 2019 року Київським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист № 810/753/18 про зобов'язання Броварське об'єднання управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення за її призначенням, а саме 19.12.2017.
25 березня 2019 року вищевказаний виконавчий лист пред'явлено стягувачем для виконання до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
27 березня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Титовим Станіславом Ігоровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58741574 по примусовому виконанню виконавчого листа № 810/753/18 та надано боржнику - Броварському об'єднанню управління Пенсійного фонду України Київської області строк для добровільного виконання ним судового рішення протягом 10 робочих днів (а.с.16).
12 червня 2019 року листом відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 3257 зобов'язано боржника у виконавчому провадженні № 58741574 в п'ятиденний термін з моменту отримання даного листа надати до відділу письмові документи, що підтверджують повне виконання рішення суду (а.с.19-20). Не погоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржує її до суду.
Також 12 червня 2019 року, у зв'язку з невиконанням рішення суду у визначений строк, державним виконавцем Качановим Михайлом Олександровичем винесено постанову про накладення на Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області штраф у розмірі 5 100,00 грн. В постанові зазначено про необхідність виконати судове рішення протягом десяти робочих днів (а.с.23).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качановим Михайлом Олександровичем від 26.06.2019 ВП № 58741574 накладено на Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області штраф у розмірі 10 200,00 грн., за невиконання рішення суду та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Дана постанова не є предметом судового розгляду.
26 червня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качановим Михайлом Олександровичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 58741574 при примусовому виконанні виконавчого листа № 810/753/18, виданого Київським окружним адміністративним судом, мотивуючи тим, що боржник рішення суду в термін, визначений ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» не виконав, штраф накладений на нього не сплатив, вимогу виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем новий строк виконання також не виконав.
26 червня 2019 року листом № 5613/08 Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 (а.с.21).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 63 Закону №1404 визначений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно частини 1 статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частин 2, 3 статті 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами 1, 2 статті 75 Закону №1404 визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404).
Таким чином, вказаними нормами встановлений вичерпний перелік дій, які підлягають вчиненню державним виконавцем у випадку повторного невиконання боржником рішення суду та встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення без поважних причин.
Спірні відносини виникли з приводу примусового виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 щодо зобов'язання Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення за її призначенням, а саме 19.12.2017.
Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на виконання судового рішення, у зв'язку з чим у державного виконавця були відсутні об'єктивні причини застосовувати до позивача санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн.
Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, можна зробити висновок, що виконавець вправі у разі невиконання без поважних причин боржником у встановлений строк рішення суду, винести постанову про накладення штрафу на боржника. Разом з тим, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Верховним Судом України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) та Верховним Судом у постанові по справі №373/436/15 від 21.11.2018 року вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Судом встановлено, що державний виконавець встановив факт невиконання позивачем судового рішення та наклав на останнього штраф у сумі 5 100,00 грн.
Водночас приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець не пересвідчився у відсутності поважних причин невиконня боржником судового рішення. Постанова державного виконавця про накладення штрафу не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача виконати рішення суду та умисного не вчинення цих дій.
Так, боржник у виконавчому провадженні № 58741574 - Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, є елементом механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави.
Тому, у вказаній справі необхідно дослідити факт наявності або відсутності вини позивача щодо невиконання судового рішення. Адже суд не є пасивним спостерігачем за тим, що подають особи, які беруть участь у справі, на обґрунтування своїх вимог
Матеріалами справи підтверджено, що виносячи постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 березня 2019 року № 58741574, отримання якої не заперечується позивачем, державним виконавцем зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно протоколу призначення пенсії від 24 червня 2019 року, спеціалістами управління, на виконання судового рішення призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення за її призначенням, а саме 19.12.2017.
Належних та беззаперечних доказів виконання боржником рішення суду у визначений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк суду не надано. Як не надано й доказів наявності у позивача об'єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили своєчасне виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Тобто, перевіривши наявні в матеріалах справи докази судом не встановлено поважних причин невиконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що факт не перевірки державним виконавцем під час винесення постанови про накладення штрафу причин невиконня боржником судового рішення не є беззаперечною обставиною, наявність якої є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Оскільки, в даному випадку рішення суду боржником виконано з порушенням визначених строків, без зазначення причин невиконання. У зв'язку з чим відсутні правові підстави не застосовувати до позивача санкцію відповідальності майнового характеру.
Посилання позивача, на те, що державним виконавцем в порушення вимог закону, одночасно направлено боржнику лист з вимогою надати докази виконання судового рішення та постанову про накладення штрафу у зв'язку з його невиконанням, суд вважає необґрунтованими. Адже Законом України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов'язок у разі невиконання без поважних причин боржником судового рішення винести постанову про накладення на штрафу.
Тобто, лист державного виконавця, яким зобов'язано боржника надати докази повного виконання виконавчого документа не перешкоджав державному виконавцю застосувати до нього штрафні санкції.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесеної постанови про накладення штрафу, підстав для її скасування не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 18.11.2019
Суддя Я.В. Горобцова