Провадження № 11-кп/4820/507/19
Справа № 687/1159/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: Доповідач ОСОБА_2
14 листопада 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018240260000180 від 11 серпня 2018 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2019 року,-
Вироком Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2019 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сокиринці Чемеровецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого трактористом ТОВ «Облонь Агро», жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 419 грн. 99 коп. матеріальної шкоди, 4040 грн. витрат на правову допомогу та 1000 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Як вбачається з вироку, 10 серпня 2018 року близько 12 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу зернотоку ТОВ «Оболонь Агро» по вул. Центральній, в с. Збриж Чемеровецького району Хмельницької області, в ході словесної суперечки, на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання їх наслідків, з метою спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому удар по передній стороні тулубу (в живіт). Внаслідок наведених протиправних дій ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді забою м'яких тканин навколо-пупкової ділянки у вигляді внутрішньо тканинного крововиливу, яке за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження. Вважає, що доводи обвинувачення ґрунтується на припущеннях, докази є суперечливими і не доводять вину обвинуваченого. Зазначає, що єдиним доказом його вину є покази свідка ОСОБА_10 , свідчення якої є непослідовними та протирічать фактичним обставина справи, крім того вона дружина потерпілого, тобто є зацікавленою особою. Вважає, що суд неправомірно не взяв до уваги покази свідків, які вказували що він ударів потерпілому не наносив, а між ними відбувся словесний конфлікт.
Наголошує на тому, що суд безпідставно не взяв до уваги акт № 19/2018 про нещасний випадок, складений комісією ТОВ «Оболонь Агро», який підтверджує, що бійки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не було, а була лише словесна перепалка. Вказує, що відсутність в потерпілого тілесних ушкоджень підтверджується рапортом працівників поліції, які приїхали на місці події.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника на підтримку поданої обвинуваченим апеляційної скарги, думку потерпілого та прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду та необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними доказами по справі, яким суд дав вірну кримінально - правову оцінку.
Як вбачається з вироку суду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, пояснивши що дійсно у вищевказаних місці та час, між ним та потерпілим ОСОБА_9 виник конфлікт. Будь-яких тілесних ушкоджень він потерпілому не наносив. Заявлений потерпілим цивільний позов не визнає.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 підтвердив, що між ним та потерпілим 10.08.2018 року виник конфлікт але удари потерпілому він не наносив.
Однак, винність ОСОБА_7 в інкримінованому злочині підтверджується наступними доказами по справі.
З показів потерпілого ОСОБА_11 в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що 10 серпня 2018 року між ним та обвинуваченим виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 наніс йому один удар кулаком в обличчя. Він впав на землю і після цього обвинувачений наніс ще декілька ударів ногою по животі та нозі. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого йому було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 1773 грн. 53 коп., а саме витрати на лікування та поїздки для лікування. Також за послуги адвоката він заплатив 4040 грн. Крім того, просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, яку вона оцінює в 20000 грн.
Ці показання підтвердила і свідок ОСОБА_10 , яка в суді першої інстанції пояснила, що 10 серпня 2018 року прийшовши на роботу до свого чоловіка ОСОБА_9 , була очевидцем як в ході конфлікту останнього з ОСОБА_7 , обвинувачений вдарив ОСОБА_9 в обличчя, від чого той впав на землю. Після того, обвинувачений наніс йому ще декілька ударів ногою. Після цього вона викликала поліцію.
Свідок ОСОБА_12 в суді першої інстанції показала, що працює фельдшером в с. Збриж Чемеровецького району. 10 серпня 2018 року близько 16 год. до неї приїхав ОСОБА_9 зі скаргами на біль в грудній клітині та нозі, пояснивши, що його побив ОСОБА_7 .
Також, свідок ОСОБА_13 в суді першої інстанції показав, що очевидцем конфлікту він не був. Того дня, приїхавши на тік ТОВ «Оболонь Агро», мав розмову з потерпілим, який повідомив, що його побив ОСОБА_7 .
Крім того, ці покази потерпілого ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_10 об'єктивно підтверджується даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11 серпня 2018 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що 10.08.2018 року близько 12 год. 00 хв. на території зернотоку в с. Збриж Чемеровецького району ОСОБА_15 спричинив йому тілесні ушкодження (а.к.п.101).
Відповідно до даних висновку комісійної судово-медичної експертизи № 49 від 02 травня 2019 року, у ОСОБА_9 станом на 11.08.2018-15.08.2018 виявлені тілесні ушкодження: забій м'яких тканин навколо-пупкової ділянки у вигляді внутрішньо-тканинного крововиливу, який міг утворитись від не менше однієї дії тупого твердого предмета як внаслідок удару, так і при падінні з висоти власного зросту так і ударі об виступаючий тупий твердий предмет, за своїм характером відноситься до ступеня легких тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше як шість діб. Судячи з опису крововиливу який при огляді лікарем-травматологом 11.08.2018 мав синюшний відтінок, можна говорити, що даний крововилив міг утворитись не більше 1-2 діб до моменту огляду, що не виключає можливості утворення його 10.08.2018 року.(а.к.п. 189-191).
Суд оцінивши наявні докази у кримінальному провадженні в їх сукупності обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі проте, що вирок ґрунтується лише на показаннях потерпілого та свідка ОСОБА_10 , які є зацікавленими особами, і які суперечать фактичним обставинам справи, перевірені колегією суддів та не знайшли свого підтвердження. Показання даних осіб об'єктивно підтверджується матеріалами кримінального провадження, які були належним чином дослідженні судом, який дав їм вірну кримінально-правову оцінку та узгоджуються між собою, є послідовними та логічними.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи обвинуваченого про те, що він не наносив потерпілому жодного удару, і сприймає такі його показання виключно як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Суд апеляційної інстанції зауважує, що і потерпілий і особисто обвинувачений, не заперечували про наявність між ними конфлікту. Крім того, жодними доказами не спростовані показання потерпілого ОСОБА_9 в частині того, що саме ОСОБА_7 наніс йому під час сварки тілесне ушкодження. Підстав сумніватись в правдивості показань потерпілого у суду першої та апеляційної інстанції не має, оскільки вони узгоджуються з висновком комісійної судово-медичної експертизи.
Доводи обвинуваченого, що судом необґрунтовано не взято до уваги покази свідків, які вказували, що він ударів потерпілому не наносив, є безпідставними, оскільки суд вказані покази прийняв до уваги, виклавши їх у мотивувальній частині вироку та дав їм відповідну оцінку.
Дійсно свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , про що зазначає обвинувачений у поданій апеляційній скарзі, не вказували на ОСОБА_7 як на особу, яка наносила тілесні ушкодження потерпілому під час конфлікту. Однак вказані свідки прямо вказували на наявність конфлікту між потерпілим та обвинуваченим. Свідок ОСОБА_10 була безпосереднім очевидцем спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, а свідок ОСОБА_13 повідомив, що маючи розмову з потерпілим, останній повідомив йому, що його побив ОСОБА_7 .
Згідно з усталеної практики Європейського суду з прав людину, доведеність може випливати з сукупності ознак чи неспростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Отже, застосовуючи вказаний стандарт доказування в цій справі, суд обґрунтовано врахував сукупність доказів у комплексі. За таких обставин, суд цілком слушно дійшов переконання, що вина обвинуваченого доводиться в тому числі і показаннями свідків поза розумним сумнівом.
Доводи апелянта, щодо наявності в матеріалах справи рапорту працівників поліції, відповідно до якого в потерпілого відсутні будь-які тілесні ушкодження та акту № 19/2018 про нещасний випадок, складений комісією ТОВ «Оболонь Агро», згідно якого бійки між обвинуваченим та потерпілим не було, а була лише словесна перепалка, не беруться до уваги, оскільки вказане не спростовують висновки суду про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому злочині та правильність кваліфікації його дій.
Як пояснив в судовому засіданні потерпілий, після побиття його обвинуваченим були викликані працівники поліції, які на предмет заподіяння йому тілесних ушкоджень, порадили йому звернутись до лікарні, що і було зроблено потерпілим після робочої зміни.
Дані акту про нещасний випадок невиробничого характеру стосовно ОСОБА_9 свідчать про факт сварки між ним і обвинуваченим 10.08.2018 року і про звернення потерпілого 11.08.2019 року до Чемеровецької ЦРЛ зі скаргою на отримані травми, де він перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні.
За таких обставин вирок суду є законним і обгрунтованим і підстав для його скасування чи зміни за обставин, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.
З врахуванням вчиненого ОСОБА_7 злочину невеликої тяжкості, особи винного, який характеризується позитивно, працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утримані неповнолітню дитину, на думку колегії суддів, покарання обвинуваченому у виді 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень штрафу призначено у відповідності до ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання винного.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2019 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу останнього - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді