ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" листопада 2019 р. справа № 300/1795/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області №27/04 від 22.08.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 28.08.2019 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне територіальне управління юстиції в області, орган призначення) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області №27/04 від 22.08.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " (надалі по тексту також - наказ, наказ №27/04 від 22.08.2019, оскаржуваний наказ).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 вже тривали час перебуває на службі в орган юстиції та не один рік обіймає посаду начальника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - начальник Відділу, начальник Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, начальник міськрайонного відділу державної виконавчої служби). Позивач, 20.03.2019, як начальник відділу державної виконавчої служби під час проведення перевірки в порядку здійснення контролю за рішеннями державного виконавця у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 скасовано дві постанови державного виконавця ОСОБА_4 про повернення виконавчих документів стягувачам без вирішення питання про стягнення на користь держави виконавчого збору. Наказом начальника Головне територіальне управління юстиції в області №27/04 від 22.08.2019 за вчинення дисциплінарного проступку, який як вважає відповідач, проявився у неналежному виконанні посадових обов'язків до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Такий наказ ОСОБА_1 вважає протиправним, виходячи із наступних доводів. У спірному випадку, в порушення частини 1 статті 65, частини 2 статті 74 Закону України "Про державну службу", не мало місце наявності дисциплінарного проступку, як протиправної винної дії або бездіяльності.
Інкримінуючи вчинення позивачем дисциплінарного проступку, в порушення вимог частини 1 статті 65 і частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", оскаржуваний наказ не містить посилання на конкретний склад правопорушення, не зазначено, у чому саме полягає протиправна винна дія чи бездіяльність. Зокрема, за умови кваліфікації відповідачем у відношенні до ОСОБА_1 неналежного контролю за рішеннями державного виконавця, який входить до складу Відділу, під час виконання ним рішень на їх відповідність вимогам закону з часу їх прийняття до винесення начальником Відділу постанови про скасування таких рішень, у наказі органу призначення від 22.08.2019 не зазначено, які норми Закону України "Про виконавче провадження" чи інших нормативно-правових актів порушено чи не виконано безпосередньо ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що законодавством України не встановлено строків проведення керівником (начальником) відділу державної виконавчої служби перевірок матеріалів виконавчих проваджень, у зв'язку з чим, на переконання позивача, винесення нею 20.03.2019 постанов про скасування постанов ОСОБА_4 у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 - не є протиправною винною дією чи бездіяльністю.
Недотримуючись частин 1, 2 статті 67 і частини 1 статті 74 Закону України "Про державну службу" відповідач не врахував ступеня вини державного службовця, яка у спірному випадку відсутня взагалі, так як проступок вчинений іншим державним виконавцем, а також під час визначення виду дисциплінарної відповідальності не враховано обставини, що її пом'якшують: попередню бездоганну поведінку і результати оцінювання службової діяльності, ставлення до служби, відсутність дисциплінарних стягнень, високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак. Не беручи до уваги такі обставини, відповідач оскаржуваним наказом застосував догану, обравши найсуворіший вид стягнення, чим недотримався принципу індивідуалізації покарання. Мало місце прийняття оскаржуваного рішення упереджено та без дотримання рівності перед законом. Зокрема, у протоколі засідання Комісії з питань дотримання законодавства в органах юстиції Міністерства юстиції України №11 від 10.04.2019, за результатами розгляду якого щодо позивача відкрито дисциплінарне провадження та видано оскаржуваний наказ, зазначено сім перевірених відділів державної виконавчої служби Івано-Франківської області, у яких виявлено порушення у виконавчих провадженнях. У деяких відділах виявлено значно більше порушень, ніж у Коломийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби. Однак, у відношенні до інших посадових осіб таких відділів державної виконавчої служби дисциплінарні провадження не відкрито, двоє із посадових осіб вказаних відділів є членами дисциплінарної комісії, якою рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 догану. У зв'язку із цим, порушуючи положення Закону України "Про запобігання корупції", допущено вибіркове застосування права при притягненні до дисциплінарної відповідальності.
Усі недоліки виконавчих проваджень №№50773793, 37583545, які за доводами відповідача стали підставою для дисциплінарної відповідальності, були усунуті позивачем 20.03.2019 в межах реалізації власних повноважень.
В сукупності вказаного ОСОБА_1 наказ відповідача від 22.08.2019 вважає протиправним і таки, що підлягає скасуванню.
За наслідками усунення ОСОБА_1 недоліків позовної заяви (а.с.32-33, 36-62 том І), Івано-Франківським окружним адміністративним судом 17.09.2019 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.1-4 том І).
ОСОБА_1 , виконуючи вимоги ухвали суду від 17.09.2019, подано в суд 23.09.2019 письмові докази на підтвердження власних доводів щодо систематичного проведення оперативних нарад із державними виконавцями, в тому числі з питань стягнення із боржників виконавчого збору, а також загальної кількості виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у міськрайонному відділі виконавчої служби в 2018-2019 роках (а.с.67-113 том І).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву №06-14/2241 від 03.10.2019, який із відповідними письмовими доказами надійшов на адресу суду 04.10.2019 (а.с.118-123, 124-133, 135-136, 137-259 том І).
Також, в той же день, відповідач на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження подав письмові пояснення №06-14/2242 від 03.10.2019 (а.с.115-116 том І).
У відзиві і поясненнях відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне. Зокрема, підставою для притягнення позивача як начальника Відділу до дисциплінарної відповідальності є відсутність контролю за роботою державних виконавців, який полягає у тому, державним виконавцем ОСОБА_4 06.03.2018 і 11.05.2018 у виконавчих проваджень №№50773793, 37583545 винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, при цьому, в порушення статей 27, 50 Закону України "Про виконавче провадження" не виділено в окреме провадження стягнення виконавчого збору в сумах 262 960,10 гривень і 105 220,63 гривень. При цьому, твердження позивача щодо самостійного виявлення і скасування 20.03.2019 таких постанови ОСОБА_4 не відповідають дійсності, оскільки факти порушення вимог закону в частині не стягнення на користь держави Відділом виконавчого збору в загальній сумі 368 180,73 гривень виявлені в ході проведення перевірки дотримання вимог законодавства в Головному територіальному управлінні юстиції в Івано-Франківській області робочою групою Комісії з питань дотримання законодавства в органах юстиції Міністерства юстиції України (надалі по тексту також - робоча група Комісії), яка проводилася з 18 по 23 березня 2019 року. Тільки після виявлення таких порушень робочою групою Комісії, 20.03.2019, позивач на підставі статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" скасувала постанови про повернення виконавчого збору у провадженнях №№50773793, 37583545.
За твердженнями відповідача правовою основою застосування стягнення є положення частини 1 статті 64 Закону України "Про державну службу", за змістом якої за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Зокрема, згідно пункту 9 Положення про Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції начальник Відділу очолює відділ, здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу відділу, представляє відділ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний перед начальником Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області за організацію та результати діяльності Відділу. Відповідно до посадової Інструкції начальника Відділу останній забезпечує і контролює дотримання працівниками Відділу виконавської та трудової дисципліни. В силу вимог статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідний контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Так, на початку кожного місяця відділи державної виконавчої служби подають до відповідача оперативну інформацію щодо показників роботи відділу. Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби подано таку оперативну інформацію станом на 02.04.2018 і 01.06.2018 (періоди коли були завершені виконавчі провадження №№50773793, 37583545), в якій відображено всі завершені провадження по кількості та сумах. Така оперативна інформація була підписана ОСОБА_1 . За достовірність інформації та законність завершення виконавчих проваджень відповідає начальник Відділу і постанови державного виконавця ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.03.2018 і 11.05.2018 в обов'язковому порядку підлягали перевірці ОСОБА_1 перед поданням відповідачу коментованої оперативної інформації. При цьому, начальнику Відділу неодноразово вказувалося на необхідність покращення роботи Відділу щодо стягнення виконавчого збору на нарадах, проведених 20.11.2018, 23.04.2019 і 13.05.2019. На підставі вказаних нормативно-правових актів, Положення про Відділ і посадової Інструкції ОСОБА_1 зобов'язана систематично здійснювати контроль за працівниками відділу та нести відповідальність за належну організацію роботи Відділу.
Відповідач, керуючись пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", за не виконання/неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, що кваліфікується як дисциплінарний проступок, наказом від 22.08.2019 оголошено ОСОБА_1 догану. За доводами відповідача, стягнення у вигляді догани не є найсуворішим видом дисциплінарної відповідальності, в свою чергу, стягнення у вигляді зауваження згідно Закону України "Про державну службу" можливо застосувати лише за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
04.10.2019 відповідачем в порядку частини 5 статті 262 КАС України подано в суд клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 15.10.2019 (а.с.117 том І; а.с.153-156 том ІІ).
Відповідач 15.10.2019 зареєстрував в суді письмове доповнення до відзиву на позовну заяву №06-14/2303 від 11.10.2019, у якому вкотре наголосив на обставинах, які слугували фактичними і юридичними підставами для прийняття наказу від 22.08.2019 (а.с.141-144 том ІІ). Зокрема, робочою групою Комісії виявлено не проведення начальником Відділу аж до 20.03.2019 перевірок двох виконавчих проваджень, по яких, при поверненні виконавчого документа стягувачу не стягнено на користь держави виконавчого збору в загальній сумі 368 180,73 гривень, що свідчить про неналежний контроль ОСОБА_1 за роботою підлеглих. Відповідно до посадових обов'язків начальник Відділу здійснює контроль за роботою підлеглих державних виконавців та організовує роботу Відділу, чого ОСОБА_1 у спірному випадку не було зроблено. Незважаючи на те, що скарги від сторін у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 не надходили, начальник Відділу зобов'язана здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов'язків, а не чекати надходження скарг від сторін провадження. Велика кількість виконавчих проваджень на виконанні у Відділу згідно чинного законодавства не є підставою для звільнення від належного виконання своїх посадових обов'язків. За наслідками роботи дисциплінарної комісії, в силу вимог частини 2 статті 74 Закону України "Про державну службу", склад дисциплінарного проступку та вина державного службовця доведена. Вказаним Законом не передбачені підстави для звільнення від дисциплінарної відповідальності взагалі, а наявність законодавчо визначених обставин, які пом'якшують відповідальність, не звільняють від такої відповідальності як такої. При визначені виду стягнення (догани) враховано усі матеріали дисциплінарної справи; пояснення позивача, позитивні дані щодо її роботи, заохочення; інформація про наявність та відсутність стягнень тощо. Відповідно до частини 2 статті 66 Закону України "Про державну службу" зауваження як найлегший вид дисциплінарного стягнення може бути застосовано лише за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, що не мало місце у спірному випадку. Догана є першим із наступних найлегшим видом відповідальності, який обраний відповідачем і застосований до позивача. На переконання відповідача при прийнятті наказу не мало місце будь-якої упередженості у відношенні до ОСОБА_1 та порушення рівності перед законом. Крім вказаного, за матеріалами робочої групи Комісії, матеріалів дисциплінарної справи безпосередньо державного виконавця ОСОБА_4 також притягнуто до дисциплінарної відповідальності, яка свою вину у неналежному здійсненні стягнення виконавчого збору визнала, про що вказала у власному поясненні.
16.10.2019 і 22.10.2019 ОСОБА_1 подала в суд відповідь на відзив і відповідь на доповнення на відзив (а.с.150, 158 том ІІ). Позивач, окрім повторення доводів викладених у позові, вважає, що робочою групою Комісії не встановлено неналежного виконання посадових обов'язків начальником Відділу, а навпаки вказано про здійснення 20.03.2019 контролю, в ході якого скасовано незаконні постанови державного виконавця ОСОБА_4 По зазначених у оскаржуваному наказі виконавчих провадженнях (№№50773793, 37583545), у яких ОСОБА_1 самостійно виявила та усунула порушення, позивач: не здійснювала як державний виконавець відповідних дій; як начальник Відділу не приймала жодних незаконних процесуальних рішень; не розглядала та не вирішувала скарг; не допускала будь-яких порушень законодавства. Посилання відповідача у відзиві на оперативну інформацію щодо показників роботи Відділу немає жодного відношення до предмету спору. За порушення законодавства відповідач наказом від 30.07.2019 за №25/04 притягнуто до відповідальності безпосередньо ОСОБА_4 , якою і було винесено скасовані позивачем постанови.
Розглянувши у порядку письмового провадження за правилами, встановленими статтею 262 КАС України дану адміністративну справу, вивчивши адміністративний позов, зміст відзиву і доповнення до відзиву на позов, відповіді на відзив і доповнення до відзиву, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
ОСОБА_1 тривалий час перебуває на службі на різних посадах в органах державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області.
Наказом відповідача №813/6 від 29.04.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.137 том І).
01.06.2018 ОСОБА_1 під розписку ознайомлено із посадовою інструкцією начальника Відділу (а.с.144-147 том І).
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №791/7 від 07.03.2019 "Про проведення перевірки Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області" у відповідача проведено перевірку стану дотримання законодавства, яка здійснена робочою (мобільною) групою Комісії з питань дотримання законодавства в органах юстиції Міністерства юстиції України (надалі по тексту також - Комісія, робоча група Комісії).
10.04.2019 за наслідками заслуховування звіту робочої групи Комісії на її засіданні складено Протокол з питань дотримання законодавства в органах юстиції Міністерства юстиції України №11 (а.с.68-81 том ІІ).
Пунктом 7 Протоколу засідання Комісії з питань дотримання законодавства в органах юстиції Міністерства юстиції України від 10.04.2019 за №11 (надалі по тексту також - протокол Комісії №11 від 10.04.2019) визначено, що в ході перевірки Коломийського районного відділу державної виконавчої служби по виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 виявлено винесення державним виконавцем ОСОБА_4 06.03.2018 і 11.05.2018 постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, при цьому не виділено в окреме провадження стягнення виконавчого збору в сумах 262 960,10 гривень і 105 220,63 гривень, чим грубо порушено статті 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.251 том І; а.с.19 том ІІ). 20.03.2019 начальник Відділу ОСОБА_1 на підставі статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" провела перевірку згаданих виконавчих проваджень та своїми постановами за той же день скасувала постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.03.2018 і 11.05.2018, зобов'язавши державного виконавця провести дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (а.с.253 том І; а.с.21 том ІІ).
Як висновок по пункту 7 протоколу Комісії №11 від 10.04.2019 зазначено, що "загальна сума не стягнутого на користь держави Відділом виконавчого збору становить 368 180,73 гривень. Вищевказані виконавчі провадження начальником відділу до 20.03.2019 не перевірялися" (а.с.74-75 том ІІ).
Пунктом 2 резолютивної частини протоколу Комісії №11 від 10.04.2019 вирішено звернутися до відповідача для ініціювання дисциплінарного провадження відповідно до частини 1 статті 71 Закону України "Про державну службу" з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого начальником Коломийського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1.
23.05.2019 Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в області на підставі відомостей, відображених в протоколі Комісії №11 від 10.04.2019, подано до відповідача Подання щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності №04-18/1543 від 22.05.2019 та Інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, складених за підписом заступником начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в області Француз І .Г . (а.с.64-65, 66-67 том ІІ).
У вказаних документах сформовано наступні висновки: "Виявлена відсутність контролю та організації роботи з боку начальника Відділу порушує вимоги статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". Виявлені порушення містять ознаки дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії, яка полягає в неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків. Вищевказане порушення начальника Відділу ОСОБА_1 . є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі пункту 2 частини 1 статті 66 Закону України "Про державну службу" із врахуванням пункту 5 частини 2 статті 65 того ж Закону" (а.с.67 том ІІ).
На підставі вказаних матеріалів Головним територіальним управлінням юстиції в області 24.05.2019 видано наказ №17/04 "Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 ", яким у відношенні до позивача відкрито дисциплінарне провадження (а.с.91).
За наслідками розгляду 23.07.2019 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - Дисциплінарна комісія) дисциплінарної справи щодо неналежного виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 , 12.08.2019 внесено начальнику Головного територіального управління юстиції в області Подання №4250/08 (а.с.58-60 том ІІ).
Мотивувальною частиною такого Подання визначено наступне: "Враховуючи, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженні №50773793 державним виконавцем винесено 06.03.2018, по виконавчому провадженні №37583545 постанову про повернення виконавчого документа стягувачу винесено 11.05.2018, а перевірку даних виконавчих проваджень начальником Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 проведено 20.03.2019, що свідчить про неналежний контроль начальника Відділу за роботою підлеглих держаних виконавців, а отже вказані в поданні порушення знайшли своє підтвердження при розгляді дисциплінарного провадження (дисциплінарної справи). Виявлені порушення свідчать про формальний підхід начальника Відділу до виконання своїх посадових обов'язків в частині контролю за роботою підлеглих державних виконавців та неналежною організацією роботи відділу в цілому" (а.с.59 том ІІ).
Дисциплінарною комісією визначено необхідність за неналежне виконання посадових обов'язків притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника Відділу ОСОБА_1 , застосувавши дисциплінарне стягнення - догану (а.с.60 том ІІ).
Враховуючи Подання Дисциплінарної комісії від 12.08.2019, на основі тих же висновків і мотивів що й у Поданні, начальником Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кустиком А. І. прийнято наказ №27/04 від 22.08.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", яким за вчинений начальником Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 дисциплінарний проступок - неналежне виконання посадових обов'язків, застосовано дисциплінарне стягнення - догану (а.с.12-15 том І).
Поряд з вказаним, коментованій події на підставі подання Дисциплінарної комісії з питань дисциплінарних справ відповідача №24 від 30.07.2019 передувало прийняття відповідачем наказу №25/04 від 30.07.2019, яким за вчинення державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 дисциплінарного проступку - неналежного виконання посадових обов'язків, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.158-159 том І).
Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, вважаючи його протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом порушеного права, ставлячи питання про скасування наказу №27/07 від 22.08.2019.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначається Законом України "Про державну службу" за №889-VІІІ від 10.12.2015 (надалі по тексту також - Закон №889-VІІІ).
За змістом частини 1 статті 3 Закону №889-VІІІ цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Пунктами 2, 7 частини 1 статті 1 Закону №889-VІІІ державна служба визначена як публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, щодо забезпечення виконання законів та інших нормативно-правових актів та реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Відповідно до частин 2 і 3 статті 5 Закону №889-VІІІ відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що посадові особи суб'єктів владних повноважень зобов'язані діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Такі положення Конституції України кореспондовані в пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Закону №889-VІІІ, за змістом яких державна служба здійснюється з дотриманням принципів, зокрема, верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; а також принципу законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону №889-VІІІ посада державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Керівник державної служби в державному органі (надалі по тексту також - керівник державної служби) - це посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (пункт 4 частини 1 статті 2 Закону №889-VІІІ).
Частиною 1 статті 7 Закону №889-VІІІ визначено, що державний службовець, серед іншого, має право на чітке визначення посадових обов'язків.
Державні службовці відповідно до частини 2 статі 7 Закону №889-VІІІ також реалізують інші права, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Згідно пунктів 6, 7, 8 частини 1 статті 8 Закону №889-VІІІ державний службовець, поряд з іншим, зобов'язаний забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Абзацом 15 частини 1 статті 8 Закону №889-VІІІ визначено, що державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки (частина 1 статті 9 Закону №889-VІІІ).
Поряд з вказаним пунктом 8 частини 2 статті 17 Закону №889-VІІІ визначено, що керівник державної служби також здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі.
Разом з тим, згідно частини 1 статті 63 Закону №889-VІІІ керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов'язаний, серед іншого, здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов'язків (частини 2 статті 63 Закону №889-VІІІ).
За змістом частини 1 статті 64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Як визначено частиною 1 статті 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень в розумінні пункту 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VІІІ є одним із дисциплінарних проступків.
Вирішуючи питання (досліджуючи доводи) про невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків посадовою особою державної служби слід в першу чергу виходити із того, що такі обов'язки, їх зміст і обсяг повинні бути визначений Законом, підзаконно-нормативним чи іншим відомчим актом.
При цьому, в залежності від статусу посади державної служби, слід розрізняти види посадових обов'язків. Так, остання (найнижча) ланка посадової особи державної служби у відповідному підрозділі має менший обсяг і зміст обов'язків, в їх порівнянні із керівником державної служби такого підрозділу, в якого окрім виконання обов'язків, визначених законом чи підзаконно-нормативно правовим актом, додатково наявні організаційно-розпорядчі функціональні права та обов'язки, як правило пов'язані із загальним керівництвом і контролем.
В даному випадку такими додатковими обов'язками, які пов'язані із повноваженнями керівника державної служби як посадової особи державної служби, є:
- здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (пункт 4 частини 1 статті 2 Закону №889-VІІІ);
- здійснення контролю за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі (пункт 8 частини 2 статті 17 Закону №889-VІІІ);
- здійснення контролю за виконанням державними службовцями посадових обов'язків (частина 2 статті 63 Закону №889-VІІІ);
- несення відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни (частини 1 статті 63 Закону №889-VІІІ).
В будь-якому випадку керівник державної служби як і кожна посадова особа державної служби:
- діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 частини 1 статті 4, частина 1 статті 9 Закону №889-VІІІ);
- володіє установленими відповідно до законодавства чіткими посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 Закону №889-VІІІ (пункт 4 частини 1 статті 2, частина 1 статті 7 Закону №889-VІІІ);
- забезпечує в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки (пункти 6, 7 частини 1 статті 8 Закону №889-VІІІ);
- реалізує інші права та виконує інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях (частина 2 статі 7, абзац 15 частини 1 статті 8 Закону №889-VІІІ).
Відтак, частина із коментованих обов'язків в межах "дотримання виконавчої і трудової дисципліни", "організації роботи інших працівників" можуть не ґрунтуватися на основі норм матеріального права, до прикладу, загальні керівні повноваження як правило встановлюються Положенням про структурний підрозділ і посадовою Інструкцією, втім інші, такі як контрольна, в тому числі "контролю за виконанням посадових обов'язків" із правом скасовувати чи змінювати рішення підлеглої (підпорядкованої) посадової особи державної служби, повинні мати чіткий зміст і обсяг, який визначений законом або підзаконно-нормативно правовим актом.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8, 9, 10, 14 розділу 9 Положення про Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, затвердженого наказом відповідача №29/4 від 12.05.2016 (надалі по тексту також - Положення про Відділ), а також відповідно до пунктів 2.1.-2.6., 2.10 розділу 2 посадової інструкції начальника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - посадова Інструкція начальника Відділу), начальник Відділу, серед іншого:
- очолює Відділ, здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу Відділу та підзвітний перед начальником відповідача і управління державної виконавчої служби в складі відповідача;
- забезпечує виконання Відділом Конституції та законів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра і заступників Міністра юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби, наказів Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області;
- організовує роботи зі службовими документами, здійснює контроль заведенням номенклатури справ Відділу відповідно до встановленого порядку та вимог законодавства з діловодства;
- забезпечує і контролюю дотримання працівниками Відділу виконавської та трудової дисципліни;
- організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних з діяльністю Відділу, організовує перевірку викладених у них фактів;
- виконує рішення і здійснює інші дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження";
- виконує інші повноваження відповідно до закону (а.с.142-143, 145-146 том І).
Як свідчить зміст оскаржуваного наказу №27/04 від 22.08.2019, Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в області від 23.07.2019, Подання управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в області №04-18/1543 від 22.05.2019 і Інформаційної довідки з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, такі документи не містять посилання про порушення, не виконання чи неналежне виконання конкретного цифрового значення пункту чи розділу Положення про Відділ та/або посадової Інструкції начальника Відділу (а.с.12-15 том І; а.с.58-60, 64-65, 66-67 том ІІ).
Разом з тим, мотивувальна і резолютивна частина таких документів містить текстове формулювання наступних висновків та/або заключень:
- "відсутність контролю та організації роботи";
- "відсутність контролю за організацією роботи державного виконавця";
- "не проведення з 06.03.2018 і з 11.05.2018 по 20.03.2019 контролю за рішеннями державного виконавця у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545";
- "неналежний контролю начальника Відділу за роботою підлеглих державних виконавців";
- "формальний підхід начальника Відділу до виконання своїх посадових обов'язків в частині контролю за роботою підлеглих державних виконавців та неналежною організацією роботи відділу в цілому";
- "вчинений дисциплінарний проступок полягає у неналежному виконанні посадових обов'язків".
Всі такі висновки та/або заключення у коментованих документах, в тому числі як складової дисциплінарної справи, сформовані посадовими особами Дисциплінарної комісії та відповідачем взагалі за фактом "не перевірки начальником Відділу з 06.03.2018 і 11.05.2018 до 20.03.2019 двох виконавчих проваджень, по яких Відділом не стягнуто на користь держави виконавчий збір в загальній сумі 368 180,73 гривень".
Зокрема, за подією винесення підлеглим позивачу як начальнику Відділу державним виконавцем ОСОБА_4 06.03.2018 у виконавчому провадженні №50773793 і 11.05.2018 у виконавчому провадженні №37583545 постанов про повернення виконавчого документа стягувачу без вирішення питання про стягнення і виділення в окреме провадження виконавчого збору в сумах 262 960,10 гривень і 105 220,63 гривень. Формальний підхід до виконання свої обов'язків ОСОБА_1 , відповідач мотивує відсутністю до 20.03.2019 (дня скасування коментованих постанов) контролю за роботою підлеглих державних виконавців та неналежною організацією Відділу в цілому (а.с.14 том І).
У поясненні представник відповідача №06-14/2242 від 03.10.2019, посилаючись на статтю 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2019 за №1404-VІІ (надалі по тексту також - Закон №1404-VІІ) і розділ ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №521/5 (надалі по тексту також - Інструкція №521/5), зазначив, що начальник Відділу зобов'язаний "систематично здійснювати контроль" за працівниками Відділу, у зв'язку із чим на підставі Положення про Відділ і посадової Інструкції ОСОБА_1 несе відповідальність "за належну організацію роботи відділу" (а.с.116 том І).
Для вирішення питання дотримання чи порушення начальником відділу державної виконавчої служби термінів, періодичності чи систематичності здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень на предмет їх відповідності вимогам закону, найперше підлягає встановлення законодавчо визначеного обов'язку для такої посадової особи на вчинення контрольних дій/прийняття рішень, в тому числі наявності наказів (розпоряджень), доручень чи вказівок керівника вищого органу державної виконавчої служби.
Так, відповідно до абзацу 6 пункту 1 розділу XII "Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження " Інструкції №521/5, перевірити законність виконавчого провадження, поряд з іншими, мають право начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.
Пунктом 2 розділу ХІІ Інструкції №521/5 визначено, що посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Посадові особи, зазначені в абзаці 6 пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника).
Доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби про проведення перевірки законності виконавчого провадження надається в письмовій формі.
За змістом абзаців 1, 9, 10 пункту 7 розділу ХІІ Інструкції №521/5 про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова.
Якщо посадовою особою, зазначеною в абзаці шостому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).
У разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа (директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби; начальник управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані), в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами другим і третім частини третьої статті 74 Закону.
Посадова особа органу державної виконавчої служби, яка здійснювала перевірку виконавчого провадження і виявила порушення вимог законодавства, зобов'язана забезпечити безпосередній контроль за цим виконавчим провадженням до повного усунення виявлених порушень (пункту 9 ).
Відповідно до абзаців 1-4 частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Усі аргументи, мотиви і висновки, сформовані відповідачем у наказі №27/04 від 22.08.2019 в частині чинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а правова оцінка, надана відповідачем у оскаржуваному рішенні, не ґрунтується на нормах матеріального права, виходячи із наступного.
По перше, системний і послідовний аналіз норм статті 74 Закону №1404-VІІ і розділу ХІІ Інструкції №521/5 свідчить про те, що перевірка законності виконавчого провадження начальником відділу державної виконавчої служби можлива:
- з власної ініціативи;
- за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби;
- за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника).
У першому випадку така перевірка є виключно правом начальника відділу державної виконавчої служби, а в другому і третьому - обов'язком.
При цьому, в будь-якому разі доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби і скарга стягувача чи іншого учасника виконавчого провадження повинні бути письмовими.
У спірних відносинах відповідач не довів існування письмового доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби, в тому числі представника робочої групи Комісії, а відсутність скарг учасників виконавчих проваджень №№50773793, 37583545 сторони не заперечує.
Також у випадку, що досліджується судом не мало місце винесення постанов, прийнятих відповідачем, робочою групою Комісії чи іншим керівником вищого органу державної виконавчої служби в порядку абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону №1404-VІІ і абзацу 10 пункту 7 розділу ХІІ Інструкції №521/5.
Робоча група Комісії лише констатувала факт існування в період з 06.03.2018 і 11.05.2018 по 20.03.2019 події щодо не вирішення конкретним державним виконавцем (ОСОБА_4 ) питання про стягнення на користь державно бюджету виконавчого збору, контроль по якому здійснила самостійно позивач в порядку абзацу 2 частини 3 статті 74 Закону №1404-VІІ.
По друге, не реалізація керівником відповідної структурної одиниці органу державної влади (посадовою особою) власного службового права на вчинення певних дій (службової поведінки) за умови стану так званого "спокою речей" (без надходження скарг чи доручень керівника, без наявності умов, які свідчать про факт виявлення допущення порушень підлеглими), втому числі щодо здійснення контрольних дій, без чіткого встановлених строків вчинення останніх, не може кваліфікуватися як порушення свого службового обов'язку таким керівником.
Суд погоджується з тим, що не всі контрольні функції керівника можуть бути чітко визначені на рівні закону, регламент і періодичність здійснення таких функцій може визначатися і наказами (розпорядженнями) та дорученнями керівника, прийнятих у межах їх повноважень. Однак, таких розпорядчих документів із конкретними та/або чіткими термінами (періодами) на здійснення заходів із перевірки усіх чи вибіркових виконавчих проваджень, які перебувають у провадженні Відділу, відповідач суду не подав, в тому числі з приводу І і ІІ кварталів 2018 року, в яких 02.04.2018 і 01.06.2018 державним виконавцем ОСОБА_4 прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Не може суд врахувати пояснення відповідача про постійність доведення до відома керівників відділів державної виконавчої служби інформації про необхідність вирішення питання стягнення в користь державного бюджету виконавчого збору та здійснення контролю за даними правовідносинами.
Так, протоколи проведення нарад, організованих Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в області, датовані 23.04.2019 і 13.05.2019, тобто вже після 20.03.2019. В свою чергу, протокол семінар-навчання із працівниками територіальних відділів виконавчої служби ГУ ТУЮ в Івано-Франківській області від 20.11.2018 за №37 фіксує виключно процес навчання за темою "Стягнення виконавчого збору". Резолютивна частина такого протоколу не містить визначення будь-яких обов'язків і термінів для керівників в частині здійснення контролю за статтею 74 Закону №1404-VІІ, при цьому, таким протоколом вирішено: доручити керівникам територіальних органів державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області активізувати роботу щодо стягнення виконавчого збору; систематично проводити семінари-навчання з державними виконавцями та спеціалістом відділу щодо недопущення порушень вимог Законів України "Про виконавче провадження", "Про запобігання корупції", "Правил етичної поведінки державних службовців", а також вжити всіх, передбачених законом, заходів для зведення корупційних ризиків до мінімуму (а.с.124-131 том І).
По третє, жодне положення Закону №1404-VІІ і Інструкції №521/5 не містить обов'язку начальника відділу державної виконавчої служби "систематичного здійснення контролю" за працівниками відділу при прийнятті ними рішень і вчиненні дій у виконавчих провадженнях, мова про який йдеться у поясненні представника відповідача за №06-14/2242 від 03.10.2019 (а.с.116 том І).
По четверте, не представлений відповідачем план роботи районного відділу із визначеним конкретним періодом здійснення перевірок виконавчих проваджень на предмет повноти стягнення до бюджету виконавчого збору при завершенні виконавчого провадження, графік таких перевірок, накази чи оперативні наради Управління державної виконавчої служби в складі відповідача та/або керівника вищого органу державної виконавчої служби із вимогою провести коментовані перевірку, невиконання яких у певний проміжок часу можна було б ставити у бездіяльність чи неналежне виконання посадових обов'язків в розумінні пункту 8 частини 1 статті 8, пункту 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VІІІ (виконання рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України).
По п'яте, здійснення начальником відділу державної виконавчої служби контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень на предмет їх відповідності вимогам закону, не є тотожним за змістом обов'язку начальника "забезпечувати і контролювати дотримання працівниками Відділу виконавської та трудової дисципліни" та "організації роботи відділу в цілому".
Закон №889-VІІІ не містить "автономного" тлумачення чи визначення понять "виконавської дисципліни" і "трудової дисципліни", мова про дотримання здійснення і контролю за якою визначена в пункті 8 частини 2 статті 17 Закону №889-VІІІ, пунктом 8 розділу 9 Положення про Відділ і пунктом 2.4 Посадової інструкції начальника Відділу (а.с.143, 145 том І).
На відміну від вказаного, пункт 10 частини 1 статті 2, статті 61-63 Закон №889-VІІІ визначають поняття "службової дисципліни", способи її забезпечення, обов'язки державного службовця щодо її дотримання та обов'язки керівника державної служби по забезпеченню такої службової дисципліни.
Разом з цим, поняття "трудової дисципліни" регламентовано статтею 140 Кодексу Законів про працю України, зокрема, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
В свою чергу, зміст "виконавської дисципліни" розкрито в Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 04.02.2016 за №45, Інструкції з організації контролю за виконанням документів у системі ДСНС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.05.2016 за №387, Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2016 за №503, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 за №608 і Інструкції з організації контролю за виконанням документів, затвердженої наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку, та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 28.02.2018 за №53.
Втім, коментовані нормативно правові акти, не були правовою основою для кваліфікації складу дисциплінарного проступку ОСОБА_1
Поряд з вказаним, "організація роботи відділу в цілому" є широким поняттям, яке включає в себе як правило вчинення необхідних організаційно-розпорядчих дій щодо забезпечення належних умов праці, її безпеки, повноти і своєчасності оплати праці тощо.
По шосте, ні Положенням про Відділ, ні посадовою Інструкцією начальника Відділу, ні іншим нормативно-правовим актом, на який посилається представник відповідача, не визначено поняття "належний контроль за роботою підлеглих", а особливо такого словосполучення "належний контроль".
Судом вище вже відзначено, що будь-яка функція, завдання чи обов'язок посадової служби щодо здійснення певних контрольних функції, виходячи із правової концепції статті 19 Конституції України, має бути чітко обумовлена нормою матеріального права за змістом і обсягом. Відтак, розуміння понять "належності" чи "неналежності" здійснення тих чи інших повноважень/виконання обов'язків, а особливо "контрольних", слід оцінювати на предмет не виконання саме певної обов'язкової дії, вчинення якої чітко визначено законом за термінами, її змістом, повнотою та обсягом.
Як слідує із положень статті 73 Закону №1404-VІІ та розділу ХІІ Інструкції №521/5 не встановлено жодних обов'язкових, конкретно визначених, чітких термінів здійснення начальником державної виконавчої служби контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень на предмет їх відповідності вимогам закону, в тому числі після винесення останніми постанов про повернення виконавчого документа стягувачу з будь-яких підстав, регламентованих Законом України "Про виконавче провадження".
По сьоме, виявлені позивачем у двох виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 двох постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, які не відповідають вимогам законом, прийняття яких здійснювалося самостійно державним виконавцем ОСОБА_4 без врахування вказівок позивача, а також без встановлення будь-яких інших недоліків, упущень чи порушень у роботі Відділу, який очолює ОСОБА_1 , не переконання суду, не може кваліфікуватися як "неналежна організація роботи відділу в цілому" та трактуватися як "формальний підхід начальника відділу до виконання своїх посадових обов'язків в частині контролю за роботою підлеглих державних виконавців".
По восьме, беручи до уваги дані довідки Відділу №37525 від 20.09.2019, та виходячи із загальної кількості виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у міськрайонному відділі виконавчої служби в 2018-2019 роках (протягом 2018 року - 11 965 виконавчих проваджень, із яких станом на 01.01.2019 залишок 4 226; протягом 3 місяців 2019 року - 6 741 виконавчих проваджень, із яких станом на 01.04.2019 залишок 5 020), на переконання суду, є цілком адекватним період як проміжок часу з 06.03.2018, 11.05.2018 по 20.03.2019, в межах якого начальником Відділу на виконання вимог статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" без надходжень скарг від сторін виконавчого провадження, а також письмових доручень керівника вищого органу державної виконавчої служби, здійснено перевірку рішень у провадженнях №№50773793, 37583545 на відповідність їх вимогам закону (а.с.113 том І).
По дев'яте, не бере суд до уваги доводи відповідача про перевірку в обов'язковому порядку ОСОБА_1 усіх без винятку виконавчих провадженнях, відомості про які включені начальником Відділу до оперативної інформації щодо показників роботи Відділу станом на 02.04.2018 і 01.06.2018, до яких включені дані про завершені виконавчі провадження №№50773793, 37583545 (а.с.132, 133 том ІІ).
Така оперативна інформація містить виключно "статистичні" дані, які ідентифіковано як "оперативна інформація щодо показників роботи", зокрема, про кількість державних виконавців за штатним розписом, фактична чисельність державних виконавців, підлягало виконанню виконавчих проваджень (кількість і сума), завершено виконавчих проваджень (кількість і сума), фактично виконано (кількість і сума), всього стягнуто (сума), залишок виконавчих проваджень (кількість і сума), стягнуто виконавчого збору (сума).
У даній "статистичній" інформації не містяться жодних відомостей про вжиті на виконання вимог статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та розділу ХІІ Інструкції №521/5 заходи щодо перевірки рішень чи дій державних виконавців у виконавчих провадженнях на предмет їх відповідності вимогам закону.
Представником відповідача не зазначено, виходячи із якого нормативно-правового акту визначено обов'язок начальника Відділу, подаючи до Головного територіального управляння юстиції в області коментовану оперативну інформацію, подавати останню виключно по тих виконавчих проваджень, по яких мало місце здійснення перевірки на предмет законності рішень і дій державного виконавця у таких провадженнях.
По десяте, на виконання постанов начальника Відділу від 20.03.2019 державним виконавцем Кушицькою В.П. в той же день у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 винесено постанови про стягнення виконавчого збору (а.с.256 том І; а.с.53 том ІІ).
В сукупності вказаного, обставини справи свідчать, що у спірному випадку не мало місце не виконання або неналежне виконання ОСОБА_13 посадових обов'язків і актів органів державної влади, в частині не здійснення з 06.03.2018, 11.05.2018 до 20.03.2019 перевірки на предмет відповідності законам рішень і дій державного виконавця у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545, так як жодне із положень нормативно-правових актів не визначає поняття періодичності, конкретного терміну проведення (здійснення) начальником відділу контролю за рішеннями і діями державного виконавця на предмет їх відповідності вимогам закону, окрім випадків надходження скарг від сторін виконавчого провадження, письмових доручень керівника вищого органу державної виконавчої служби, подання/надходження яких не мало місце.
У видку, який досліджується судом, не має значення, чи виявлено відповідне порушення закону у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 начальником Відділу безпосередньо (самостійно) 20.03.2019, чи про наявність таких постанов усно вказано начальнику Відділу представниками робочої групи Комісії, оскільки відповідними посадовими особами Міністерства юстиції України та/або Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в області в порядку абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", як керівниками вищого органу державної виконавчої служби, не виносилися власні постанови і не складалися письмові вимоги, якими б самостійно виявлено порушення у провадженнях №№50773793, 37583545 із одночасним надання доручення начальнику Відділу, як такому, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебувала ОСОБА_4 .
В силу вимог коментованого Закону керівник вищого органу державної виконавчої служби наділений такими правами контролю над керівниками виконавчої служби нижчого рівня з метою запобігання порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" при вичинені дій і прийняття рішень державними виконавцями спільно із начальниками відповідного відділу державної виконавчої служби, в складі якого перебуває такий виконавець.
Відповідної постанови і доручення прийнято (винесено, складено) не було, відтак суду не доведено представником відповідача обставину, що безпосередньо робочою групою Комісії в період з 18 по 23 березня 2019 року у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 виявлено постанови державного виконавця ОСОБА_4 від 02.04.2018 і 01.06.2018, які в подальшому були скасовані саме ОСОБА_1 .
Не представлено суду будь-якого доказу про фіксування робочою групою Комісії чи її представником в період часу з 18 по 20 березня 2019 року самосійного виявлення постанов у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545. Не містить такої інформації і сам Протокол засідання робочої комісії №11 від 10.04.2019. Останній лише вказує про факт скасування ОСОБА_1 постанов 20.03.2019 і обставину не вирішення питання про стягнення на користь держави виконавчого збору в період часу з 06.03.2018, 11.05.2018 до 20.03.2019 на загальну суму 368 180,73 гривень.
При цьому суд відзначає, що за винесення 06.03.2018 і 11.05.2018 державним виконавцем ОСОБА_4 у виконавчих провадженнях №№50773793, 37583545 постанов, які не відповідають вимогам закону, внаслідок дії яких в період з 06.03.2018, 11.05.2018 до 20.03.2019 мало місце існування в часі не вирішення питання про стягнення на користь держави виконавчого збору на загальну суму 368 180,73 гривень, до останньої як посадової особи державної служби, яка вчинила дисциплінарний проступок - неналежне виконання посадових обов'язків, на підставі пункту 5 частини 2 статті 65, пункту 3 частини 1 статті 66, статті 77 Закону України "Про державну службу", наказом відповідача №25/04 від 30.07.2019 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.145-148 том ІІ).
В даному випадку мало місце притягнення до відповідальності посадової особи, яка безпосередньо чинила дисциплінарний проступок.
Суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що спірний випадок можна було б розцінювати як підставу для вирішення питання щодо притягнення до відповідальності безпосереднього начальника Відділу, втім лише за умови, що такі порушення є системними або поодинокими, однак, по яких начальник хоч і вивчив матеріали виконавчого провадження самостійно, або за скаргами сторін чи дорученням керівника вищого рівня, але не вжив належних заходів з приводу скасування постанов, які не відповідають вимогам закону. Такі обставини у випадку, що перевіряється судом, не існували взагалі.
За вказаних вище умов, як наслідок, відсутній в діях ОСОБА_1 склад самого дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", та вчинення якого інкриміновано позивачу оскаржуваним наказом №24/04 від 22.08.2018.
Державний службовець (заявник) має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду (частина 8 статті 11 Закону №889-VІІІ).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
В сукупності встановлених обставин, наданих їм правової оцінки, суд приходить до переконливого висновку про протиправність наказу відповідача у зв'язку із його прийняттям без урахуванням усіх обставин, що мали правове значення для кваліфікації дії (бездіяльності) як дисциплінарного проступку, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція №442/8 від 26.08.2019 (а.с.5).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вказаного підлягають стягненню з відповідача за його рахунок на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 гривень.
Сторона у справі не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 та пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області №27/04 від 22.08.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 34844679) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 34844679), вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.