25 жовтня 2019 року Справа № 280/4096/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправними дії відповідача, щодо застосування двоскладової формули при перерахунку позивачці пенсії за віком, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
-зобов'язати відповідача встановити збільшення до пенсії за віком з 01 листопада 2018 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без двоскладової формули.
Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що дії відповідача неправомірні, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Вказує, що цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-ІV або спеціальним Законом № 796. Вказує на те, що, в жодному із Законів не передбачено застосування двоскладової формули, таким чином дії відповідача протиправні. Крім того, застосування двоскладової формули спростовує постанова Верховного суду України від 20.09.2016 року у справі № 1601/12900/12. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №39238 від 20.09.2019), в якому відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві зазначивши, що що відповідно до пункту 2 ст.56 Закону №756 право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що в позовній заяві позивач необґрунтовано вводить в обману суд та зазначає, що відповідач відмовляє розраховувати пенсію відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796, однак відповідачем проводився розрахунок пенсії на вимогу позивача, даний розрахунок приведено у відзиві. Також позивач зазначає, формулу по якій повинен розраховувати відповідач пенсію позивачу, однак, на думку відповідача, такого механізму розрахунку пенсії не передбачено чинним законодавством, оскільки існує лише два способи обчислення розміру пенсії, які наведено у відзиві. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 9) та перебуває на обліку у відповідача з 18.06.1993 року та отримує пенсію за віком, як ліквідатор аварії Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідні до Закону України 09.07.2003 року та Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796.
Позивачка 02.05.2019 року звернулась до відповідача з заявою перерахувати їй пенсію з моменту призначення, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років (а.с.10).
Однак, листом №251/У-1 від 24.05.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що пенсія позивача розрахована за двоскладовою формулою з розрахунком відповідно до статей 27,28 Цього Закону. Та в даному випаду положення п.2 ст. 56 Закону України №796-ХІІ застосуванню не підлягають (а.с.11).
Позивач, не погодившись з діями відповідача вважаючи їх неправомірними щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Суд, розглянувши позовну заяву та вивчивши матеріали справи дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років;
- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років;
- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.
Разом з цим, п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, суд зазначає, що особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016р. у справі №21-1255а16 та Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року справа №560/675/17, від 05.09.2018р. справа №708/818/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано та протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд також вважає слід зазначити, що порядок обчислення розміру пенсії встановлений законодавством та положення частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визначають такого поняття як: «двоскладова формула».
Відповідно до приписів ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою для захисту в судовому порядку прав та інтересів особи є наявність факту порушення вказаних прав, свобод та інтересів суб'єктом владних повноважень.
Тобто, судовому захисту підлягають порушені права позивача, а захист прав на майбутнє в судовому порядку не допускається.
Встановлені обставини справи свідчать, що відповідачем не було проведено позивачу перерахунку пенсії на підставі п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, оскільки вказаний перерахунок пенсії не проводився, а протиправність відмови у здійснені перерахунку є предметом спору переданого на вирішення суду, відповідачем не було застосовано і жодної формули для проведення перерахунку пенсії позивача.
Вказане свідчить про неможливість станом на час розгляду справи визнання протиправними дій відповідача щодо застосування «двоскладової формули» при перерахунку пенсії позивача на підставі п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Такі вимоги позивача є передчасними, та такими що не підлягають задоволенню, оскільки при вирішенні судом питання про право позивача на перерахунок пенсії на підставі на підставі п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у суду відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії буде проведений відповідачем в порушення вимог Закону, зокрема із застосуванням «двоскладової формули», про яку зазначає позивач в своєму позові та апеляційній скарзі.
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058-IV, якою встановлено, що перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.
Оскільки позивачка звернулась до відповідача з заявою 02.05.2019 року, то перерахунок призначеної йому пенсії за віком необхідно здійснити з 01.05.2019 року.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Практика щодо застосування вищезазначених норм права викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року справа №346/5614/16-а.
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області встановити та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01 травня 2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова