Рішення від 08.11.2019 по справі 308/8767/17

Справа № 308/8767/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 листопада 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі - Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивує тим, що 04.06.1987 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Новоіванівською сільською радою, Іванівського району Амурської області Російської Федерації, про що було зроблено актовий запис - №11. У даному шлюбі у сторін народилось двоє дітей : ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , які на даний час є повнолітніми.

Позивач вказує на те, що у 1993 році він виїхав з РФ та по даний час проживає на території України і є громадянином України. Відповідач по справі, його дружина ОСОБА_3 залишилась проживати на території РФ. З того часу спільне життя між ним та відповідачем по справі припинено, кожен із подружжя проживає окремо, подружніх відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам. Позивач зазначає, що місце перебування та місце роботи ОСОБА_3 йому не відоме. У зв'язку з чим позивач вважає, що шлюб носить формальний характер, оскільки жодних обов'язків у сторін, як подружжя не існує.

З посиланням на викладене представник позивача просить суд: шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований 04.06.1987 року Новоіванівською сільською радою Амурської області Російської Федерації, про що було зроблено актовий запис - №11 - розірвати.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, натомість на адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України. Оскільки за даними відділу обліку та моніторінгу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС УДМС України в Закарпатській області, за даними відділу адресно-довідкової роботи УВМ УМВД Росії в Амурській області ОСОБА_3 зареєстрованою не значиться, то ОСОБА_3 викликалася до суду через оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України, яке було розміщено з 24.05.2018 року, з 04.09.2019 року, з 07.10.2019 року.

Відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з'явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

01.03.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 308/8767/17 та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження ;

16.11.2018 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду клопотання представника позивача - ОСОБА_2 про забезпечення доказів задоволено, витребувано від ГУ ДМС в Закарпатській області інформацію;

16.11.2018 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду клопотання представника позивача - ОСОБА_2 про забезпечення доказів задоволено, провадження у справі зупинено на час виконання судового доручення про надання правової допомоги компетентним судом Російської Федерації.

30.09.2019 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду поновлено провадження у справі.

30.09.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено судом, сторони уклали шлюб 04.06.1987 року, який був зареєстрований Новоіванівською сільською радою Амурської області Російської Федерації, про що було зроблено актовий запис - №11, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 15.09.2017 року, виданим повторно.

Як стверджує позивач у позові, на даний час діти , які народились у шлюбі є повнолітніми, а доказів зворотнього у суду немає.

Майновий спір між сторонами відсутній.

Шлюбні відносини між подружжям, як стверджує позивач у позовній заяві припинені з 1993 року.

Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.

Суд враховує, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

Згідно положення ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру та бажання зберегти шлюб з відповідачем.

З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 носить формальний характер.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що дана сім'я розпалась остаточно, примирення між подружжям є неможливим, є всі підстави для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Згідно ст. 56 ч. 3 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а ч. 4 цієї ж статті передбачає, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272 - 273, 280- 284, 352, 354 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Ужгородським МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області 16.02.1999 р., РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (за даними відділу обліку та моніторінгу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС УДМС України в Закарпатській області зареєстрованою не значиться, за даними відділу адресно-довідкової роботи УВМ УМВД Росії в Амурській області ОСОБА_3 зареєстрованою не значиться) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований 04.06.1987 року Новоіванівською сільською радою Іванівського району Амурської області Російської Федерації, про що було зроблено актовий запис - №11 - розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Ужгородським МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області 16.02.1999 р., РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - ОСОБА_3 (за даними відділу обліку та моніторінгу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС УДМС України в Закарпатській області зареєстрованою не значиться, за даними відділу адресно-довідкової роботи УВМ УМВД Росії в Амурській області ОСОБА_3 зареєстрованою не значиться).

Дата складання повного судового рішення - 08.11.2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца