Ухвала
15 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 705/622/19
провадження № 61-20113ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 96 565 грн 81 коп.
Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2019 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2019 року змінено, скасовано в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 07 листопада 2011 року, прийнято в цій частині нову постанову. Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 07 листопада 2011 року у розмірі 1 484 грн 68 коп. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, просили скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк», в частині задоволених позовних вимог залишити без змін. Також, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки оскаржувану постанову суду було отримано 08 жовтня 2019 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову в даній справі становить 96 565 грн 81 коп., яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100 грн).
Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Доводів, які б свідчили про необхідність відкриття касаційного провадження в малозначній справі банком не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages PrestationsServicesv. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla GomezdelaTorrev. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).
З урахуванням вказаного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
З наведених обставин не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статті 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,
Поновити Акціонерному товариству комерційного банку «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2019 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова