Іменем України
15 листопада 2019 року
Київ
справа №359/7171/16-а
адміністративне провадження №К/9901/24354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Шелест С.Б. (головуючий), Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.
І. Суть спору:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" (надалі також позивач) звернулося до суду з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 13.05.2014 №84.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що справа про притягнення до відповідальності авіакомпанії розглянута за відсутності її уповноваженого представника, без належного повідомлення про час і місце розгляду справи, що є суттєвим порушення прав авіаперевізника при розгляді справи, що призвело до необґрунтованого притягнення товариства до адміністративної відповідальності.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 13 травня 2014 року відповідачем винесено постанову про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень №84, якою за порушення вимог ч.1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних перевезень» до позивача застосовано відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
5. Підставою для притягнення позивача до відповідальності слугувало виявлене порушення у сфері здійснення міжнародних пасажирських перевезень, а саме: перевізником не виконано обов'язку перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, що призвело до перевезення через державний кордон України 03 травня 2014 року о 19 год. 05 хв., рейсом №782 за маршрутом «Амман-Київ», у пункті пропуску «Бориспіль» м. Бориспіль, відкритий для міжнародного повітряного сполучення, без необхідних документів для в'їзду до держави прямування - України одного пасажира, а саме: гр. Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документованого закордонним паспортом громадянина Палестини № НОМЕР_1 , без візи України, що не дає йому право для в'їзду в Україну.
6. Порушення задокументовано шляхом оформлення протоколу від 03 травня 2014 року №921600, який було вручено посадовій особі позивача - ОСОБА_2 під розписку.
7. Вважаючи вказану вище постанову про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Бориспільський міськрайонний суд Київської області постановою від 24 січня 2017 року позовні вимоги задовольнив.
9. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено процедурні порушення, а саме вручено протокол не уповноваженій особі позивача та розглянуто справу про порушення правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень без представника позивача.
10. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволення позовних вимог відмовлено.
11. Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що згідно наданої позивачем довідки від 23.01.2017 №2/17-02 вбачається, що ОСОБА_2 у період з 06.03.2014 по 14.05.2015 працював на посаді начальника відділу контролю якості АБ, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що особа яка була присутня під час складання протоколу є неналежним представником позивача, а відтак - відсутні підстави вважати, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погоджуючись з такими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
13. У скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року.
14. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що протокол про вчинення правопорушення, у відповідності до статті 3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» мають право підписати лише дві особи: командир повітряного судна, на якому було здійснено перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, або представник перевізника, проте вказані вимоги закону відповідачем не були виконані, оскільки командир повітряного судна до підписання протоколу не був залучений, а замість нього протокол підписав начальник відділу контролю авіаційної безпеки ТОВ УСА ОСОБА_2 Проте, на думку скаржника, єдиним представником авіакомпанії, який має право вчиняти дії без доручення, є її генеральний директор, інші особи можуть представляти підприємство лише на підставі довіреності. Довіреність начальнику відділу контролю авіаційної безпеки ТОВ УСА ОСОБА_2 чи будь-якій іншій особі на підписання протоколу позивач не видавав, а тому дії ОСОБА_2 в цій частині є самоуправними і не тягнуть за собою будь-яких наслідків. Визнання судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 належним представником позивача лише з тих підстав, що на час складання протоколу він обіймав посаду начальника відділу контролю авіаційної безпеки ТОВ УСА не відповідає вимогам чинного законодавства.
15. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їх застосування
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Статтею 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на органи та посадових осіб Держприкордонслужби України покладено обов'язок запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
19. Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд на територію України та виїзд з території України для іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Акредитовані в Міністерстві закордонних справ України працівники дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні і відповідно до статутних документів таких організацій чи відповідних міжнародних договорів України користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також члени їх сімей можуть в'їжджати в Україну за паспортними документами та акредитаційними картками.
20. Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.
21. Згідно із статтею 2 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України.
Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
22. Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» посадовою особою відповідного органу охорони державного кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевізника, у присутності якого складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка керує транспортним засобом, або представник перевізника має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.
Протокол складається у двох примірниках. Перший примірник разом з іншими документами, що стосуються справи, надсилається протягом трьох робочих днів з дня вчинення правопорушення посадовій особі, уповноваженій накладати штраф. Другий примірник вручається особі, яка керує транспортним засобом, або представнику перевізника під розписку.
23. Відповідно до статті 6 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» справа про правопорушення розглядається в присутності представника перевізника. В разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення представника про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
VI. Висновок Верховного Суду
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
25. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції, 03 травня 2014 року о 19 год. 05 хв., рейсом №782 за маршрутом «Амман-Київ», у пункті пропуску «Бориспіль» м. Бориспіль, позивачем здійснена спроба перевезення через державний кордон України до держави прямування пасажира, документованого дипломатичним паспортним документом громадянина Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому відсутня віза.
26. У громадянина Палестини відсутні дипломатичні паспортні документи акредитовані в Міністерстві закордонних справ України, які б надавали йому право безвізового режиму в'їзду; чинні міжнародні договори укладені між Україною та Палестиною не передбачають безвізового в'їзду громадян Палестини в Україну незалежно від паспортного документу.
27. Позивач не спростовує виявлене відповідачем порушення ним вимог законодавства у сфері здійснення міжнародних пасажирських перевезень, проте зазначає, що відповідачем допущено процедурні порушення, які полягають у тому, що протокол вручено не уповноваженій особі позивача та справу про порушення правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень розглянуто без представника позивача.
28. Так, службовою особою відповідача, у відповідності до вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» відносно позивача був складений протокол від 03 травня 2014 року №921600 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, у якому зафіксовано суть порушення. Розгляд справи був призначений на 13 травня 2014 року. Протокол складений у присутності уповноваженого представника позивача - ОСОБА_2 , який отримав копію протоколу, що підтверджується його підписом.
29. Згідно наданої позивачем довідки від 23.01.2017 №2/17-02 вбачається, що ОСОБА_2 у період з 06 березня 2014 року по 14 травня 2015 року працював на посаді начальника відділу контролю якості АБ.
30. В касаційній скарзі скаржник посилається на положення статтей 237, 241 та 246 Цивільного кодексу України, відповідно до яких передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
31. Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 202 Цивільного Кодексу України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
32. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є правочином, він лише фіксує факт адміністративного правопорушення.
33. Таким чином, представником перевізника в розумінні Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» у випадку складання протоколу може бути не лише особа, яка представляє перевізника офіційно за довіреністю, а й особа, яка є його працівником.
34. Таким чином, ОСОБА_2 є належним представником позивача, а тому відсутні підстави вважати, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
35. Крім того, крім того, ОСОБА_2 не відмовився від підписання протоколу.
36. В зв'язку з вищевикладеним відсутні підстави вважати, що протокол від 03 травня 2014 року №921600 підписаний не належною особою, а тому відповідач правомірно склав спірну постанову на підставі вказаного протоколу.
37. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
38. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
39. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
VI. Судові витрати
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 359/7171/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О.В. Калашнікова