14 листопада 2019 року
Київ
справа №520/2317/19
адміністративне провадження №К/9901/27851/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А.
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азотфострейд» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДФС у Харківській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2019 касаційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
ГУ ДФС у Харківській області звернулося до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Обґрунтовуючи клопотання про продовження процесуального строку, встановленого для усунення недоліку касаційної скарги, ГУ ДФС у Харківській області посилається на неможливість сплатити судовий збір. При цьому, скаржник не вказує на наявність обставин, які б давали підстави для висновку з достатнім ступенем ймовірності, що можливість сплатити судовий збір буде реальною у певний строк.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду