15 листопада 2019 року
Київ
справа №640/20297/18
адміністративне провадження №К/9901/27956/19
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним та скасування рішення,
08 жовтня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки касаційна карга подана з порушенням вимог частини четвертої статті 330 КАС Укарїни та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору або доказів, що вона входять в перелік осіб які користуються пільгами по сплаті судового збору.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102928186730), копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржниця отримала 22 жовтня 2019 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
В межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року скаржницею не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Однак ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши доводи клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Також необхідно сказати, що підтвердження майнового стану щодо неможливості слати судового збору, необхідно надати відповідну довідку про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала майновий стан щодо неможливості слати судового збору відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", станом на 2019 рік.
Однак на підтвердження зазначеного скаржницею подано лише копію протоколу №650337 від 23 квітня 2007 року Управлінням праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області. Однак, суд позбавлений можливості встановити за поданим документом наявності передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.
З указаного вбачається, що заявницею не наведено передбачених законодавством підстав для звільнення від сплати судового збору., відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, станом на 14 листопада 2019 року заявницею не усунуто недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним та скасування рішення повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Г.Загороднюк