Ухвала від 14.11.2019 по справі 826/2728/17

УХВАЛА

14 листопада 2019 року

Київ

справа №826/2728/17

адміністративне провадження №К/9901/30718/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі №826/2728/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДФС), на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 у задоволенні клопотання ДФС про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання, але скаржник не порушує питання про його поновлення не порушує.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 20.04.2018 подано 05.08.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою цього ж суду від 15.08.2018 апеляційну скаргу було повернуто заявнику через неподання документу про сплату судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 вдруге подану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та несплатою судового збору. З огляду на невиконання вимог ухвали про залишення без руху, апеляційний суд ухвалою від 28.03.2019 повернув вдруге подану апеляційну скаргу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 30.09.2019 ДФС подало клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору. В той же час, пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки на час подання апеляційної скарги вперше відбувалась структурна реорганізація ДФС в рамках її комплексної реформи, що супроводжувалось передачею великої кількості справ до юридичного підрозділу Головного управління ДФС у м. Києві і потребувало додаткового часу для вчинення окремих процесуальних дій. Також, наголошено, що відповідачем вживались усі заходи задля реалізації права на апеляційне оскарження, втім, через відсутність можливості сплатити судовий збір було пропущено відповідний строк на апеляційне оскарження.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим доводи скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження є безпідставними. Доводів про те, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подавалась така заява, касаційна скарга не містить.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із повідомленням інших (поважних) підстав для поновлення такого строку.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі №826/2728/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Є.А. Усенко

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду

Попередній документ
85678883
Наступний документ
85678885
Інформація про рішення:
№ рішення: 85678884
№ справи: 826/2728/17
Дата рішення: 14.11.2019
Дата публікації: 18.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю