Постанова від 07.11.2019 по справі

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року

м. Київ

Провадження № 11-592сап19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

за участю:

секретаря судового засідання Яроша Д. В.,

представника скаржниці - Клян А. Ф.,

представника відповідача - Цуцкірідзе І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19,

УСТАНОВИЛА:

Процедура

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19 «Про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказала на те, що оскаржуване рішення ВРП від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19 підлягає скасуванню, оскільки воно не містить мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Скаржниця вважає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відсутні, оскільки в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку.

3. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 серпня 2019 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19.

4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03 вересня 2019 року призначила розгляд справи у судовому засіданні на 07 листопада 2019 року.

5. 04 листопада 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив, у якому вона просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Фактичні обставини, встановлені судом

6. Указом Президента України від 04 серпня 2003 року № 802/2003 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Васильківського районного суду Київської області строком на п'ять років, а Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2009 року № 1029-VI обрана суддею безстроково. Указом Президента України від 24 лютого 2011 року № 245/2011 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.

7. До ВРП 25 травня 2018 року та 11 червня 2018 року надійшли дисциплінарні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Каховка Пром-Агро» та Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) на дії судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи № 757/22743/18-к.

8. У цих скаргах зазначено, що слідчим суддею ОСОБА_1 незаконно відкрито провадження за скаргою ТОВ «Каховка Протеїн Агро» на постанову слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління ГПУ ОСОБА_6 (далі - слідчий ГПУ) про визначення порядку зберігання речового доказу у кримінальному провадженні № 42015100000001137. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 14 травня 2018 року (справа № 757/22743/18-к) скасовано постанову слідчого ГПУ від 19 січня 2018 року (зі змінами, внесеними постановою від 30 березня 2018 року), якою було визначено порядок зберігання речових доказів та передано ТОВ «Каховка Пром-Агро» на відповідальне зберігання майно цілісного майнового комплексу з переробки сої, розташованого в Херсонській області за адресою: місто Нова Каховка, вулиця Індустріальна, 19.

9. ТОВ «Каховка Пром-Агро» та Головне слідче управління ГПУ вважають, що, розглянувши по суті скаргу ТОВ «Каховка Протеїн Агро», яке не є стороною кримінального провадження, на рішення та дії слідчого, які не підлягають оскарженню, суддя ОСОБА_1 вийшла за межі своїх повноважень та умисно порушила норми Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

10. Крім того, у скаргах зазначено, що представник ГПУ, а також власник майна - ТОВ «Каховка Пром-Агро», не були повідомлені суддею ОСОБА_1 про розгляд скарги ТОВ «Каховка Протеїн Агро», чим були позбавлені права надавати пояснення та/або заперечення щодо зазначеної скарги та брати участь у судовому засіданні.

11. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 листопада 2018 року № 3627/3дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за скаргою ТОВ «Каховка Пром-Агро».

12. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19 суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

13. Під час розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП установила таке.

14. 19 січня 2018 року постановою слідчого ГПУ на підставі статей 98, 100 КПК України визначено порядок зберігання речового доказу у кримінальному провадженні № 42015100000001137 шляхом передачі майна - цілісного майнового комплексу з переробки сої, розташованого в Херсонській області за адресою: місто Нова Каховка, вулиця Індустріальна, 19, на відповідальне зберігання, обслуговування, підтримку у належному стані ТОВ «Каховка Пром-Агро».

15. При цьому в постанові слідчого ГПУ зазначено, що майновий комплекс з переробки сої, розташований в Херсонській області за адресою: місто Нова Каховка, вулиця Індустріальна, 19, визнано речовим доказом в указаному кримінальному провадженні та що на нього ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва накладено арешт.

16. Також постанова слідчого ГПУ від 19 січня 2018 року містить відомості про належність вказаного майнового комплексу на праві спільної часткової власності ТОВ «Каховка Пром-Агро», яке встановлено державним реєстратором прав на нерухоме майно.

17. У подальшому, 30 березня 2018 року слідчий ГПУ вніс зміни до постанови від 19 січня 2018 року, зокрема, зобов'язав керуючого санацією ТОВ «Каховка Пром-Агро» здійснити пролонгацію договору охорони майнового комплексу, укладеного з Управлінням поліції охорони в Херсонській області, та поінформувати слідчого про виконання постанови.

18. 10 травня 2018 року до Печерського районного суду міста Києва звернувся представник ТОВ «Каховка Протеїн Агро» Аввакумов І. Ю. зі скаргою, в якій просив визнати незаконними дії слідчого ГПУ, скасувати постанову від 19 січня 2018 року та вирішити питання (у порядку і спосіб, визначений статтею 100 КПК України) про передачу майнового комплексу (як речового доказу у кримінальному провадженні) на відповідальне зберігання, обслуговування, підтримку у належному стані законному володільцю орендатору - ТОВ «Каховка Протеїн Агро».

19. 14 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 постановила ухвалу, якою скаргу ОСОБА_3 задовольнила частково, скасувала постанову слідчого ГПУ від 19 січня 2018 року зі змінами, внесеними постановою від 30 березня 2018 року. В іншій частині у задоволенні скарги представника ТОВ «Каховка «Протеїн Агро» відмовила.

20. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 4 липня 2018 року скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 14 травня 2018 року та відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Каховка Протеїн Агро». Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу слідчого судді, виходив із того, що слідчий суддя на виконання вимог частини четвертої статті 304 КПК України повинен був відмовити у відкритті провадження, а не приймати рішення по суті вимог скарги, які, до того ж, не узгоджуються з положеннями частини другої статті 307 КПК України в сукупності з приписами частини першої статті 303 КПК України.

21. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1 під час розгляду скарги представника ТОВ «Каховка Протеїн Агро» у кримінальному провадженні № 42015100000001137 як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку, Третя Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що суддею ОСОБА_1 при розгляді вказаної скарги та постановленні за її наслідками процесуального рішення істотно порушено норми КПК України в частині щодо обов'язкового повідомлення учасників судового розгляду (слідчого, прокурора) про розгляд скарги, що позбавило їх можливості брати участь у судовому засіданні та унеможливило реалізацію ними наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

22. Ураховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 істотно порушила норми процесуального права, і такі дії судді мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», а саме істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

23. 25 березня 2019 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19.

24. За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 ВРП прийняла рішення від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19, яким залишила без змін рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19.

25. У цьому рішенні ВРП зауважила, що її Третя Дисциплінарна палата правильно встановила, що суддя ОСОБА_1 не виконала основні завдання кримінального судочинства щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також забезпечення права осіб на справедливий суд, що призвело до порушення права власності ТОВ «Каховка Пром-Агро» на зазначене майно, а також унеможливило реалізацію ГПУ та вказаним товариством наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. При цьому ВРП погодилася з висновком її Третьої Дисциплінарної палати про наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення її до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

26. Водночас ВРП визнала необґрунтованими посилання ОСОБА_1 та її представника про отримання прокуратурою судової повістки про розгляд скарги ТОВ «Каховка Протеїн Агро» на постанову слідчого ГПУ від 19 січня 2018 року, з огляду на те, що в матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження повідомлення слідчого (прокурора) про час та місце розгляду скарги відповідно до вимог КПК України.

27. Вважаючи рішення ВРП від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19 протиправним, ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на це рішення.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог

28. У скарзі на рішення ВРП від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19 «Про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» скаржниця зазначає, що ВРП не взяла до уваги доводів ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та не навела достатніх мотивів свого рішення в частині відхилення аргументів судді.

29. На переконання ОСОБА_1 , суддя, в діях якого наявний склад дисциплінарного проступку може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності виключно за умови, що ним було вчинено такий проступок умисно або через грубу необережність (недбалість), і такий проступок потягнув за собою серйозні наслідки. Водночас суддя не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності за ухвалене ним рішення внаслідок звичайної недбалості, оскільки це суперечить самому визначенню дисциплінарного проступку.

30. Скаржниця зауважує, що у матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не міститься доказів, які б свідчили про те, що внаслідок нездійснення виклику представника ТОВ «Каховка Пром-Агро» в судове засідання та невстановлення факту отримання представниками ГПУ судової повістки, вказаним особам було завдано серйозних наслідків. До того ж, з урахуванням перегляду апеляційним судом ухвали від 14 травня 2018 року у справі № 757/22743/18-к в, на думку скаржниці, відсутні підстави вважати, що мало місце «унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав».

Позиція ВРП щодо скарги ОСОБА_1

31. ВРП подала відзив на скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а наведені в скарзі ОСОБА_1 доводи - безпідставними. Зокрема, наголошено, що рішення від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19 прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. У зазначеному рішенні містяться посилання на підстави та мотиви, з яких суддю ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

32. У відзиві на скаргу ВРП також указала, що суддя ОСОБА_1 не виконала основні завдання кримінального судочинства щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, що призвело до неможливості реалізації ГПУ та ТОВ «Каховка Пром-Агро» наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

33. Дослідивши наведені в скарзі доводи, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши пояснення сторін, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.

34. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

35. Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», відповідно до частини першої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

36. Статтею 52 цього Закону передбачено порядок оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, та визначено вичерпний перелік підстав для його скасування, зокрема:

1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;

3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;

4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

37. Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження до ВРП було рішення її дисциплінарного органу від 20 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження.

38. Водночас скарга на оскаржуване рішення ВРП ґрунтується виключно на незгоді ОСОБА_1 з висновками дисциплінарного органу про наявність у її діях порушень процесуального законодавства під час здійснення правосуддя в кримінальному провадженні № 42015100000001137.

39. Вирішуючи питання щодо меж перегляду Великою Палатою Верховного Суду оскаржуваного рішення ВРП, суд виходить із такого.

40. Як зазначає Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС), «дисциплінарний розгляд справи в кожній країні повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду» (пункт 77 (v) Висновку № 3 (2002) КРЄС про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості.

41. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

42. Згідно з практикою ЄСПЛ «навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов'язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції». У рамках скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», пункт 123).

43. Можливість оскаржити рішення по суті є важливим запобіжним механізмом суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому. Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції та є визначеним статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення про залишення без змін рішень дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

44. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

45. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

46. Ураховуючи зазначені правові висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе розглянути вимоги ОСОБА_1 у межах наведених у її скарзі доводів, ретельно дослідивши дотримання ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення положень пункту 4 частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», тобто наявність обґрунтованих посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

47. Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження та зі змісту оскаржуваного рішення, ВРП погодилася з рішенням її Третьої Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження за вчинення дій, які відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок.

48. Оцінюючи висновки ВРП та її дисциплінарного органу щодо допущених суддею ОСОБА_1 порушень норм процесуального права під час розгляду скарги ТОВ «Каховка Протеїн Агро», яке не є стороною кримінального провадження № 42015100000001137, на постанову слідчого ГПУ про визначення порядку зберігання речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.

49. 14 травня 2018 року слідчим суддею ОСОБА_1 постановлено ухвалу у справі № 757/22743/18-к, якою скасовано постанову слідчого ГПУ від 19 січня 2018 року (зі змінами, внесеними постановою від 30 березня 2018 року), якою було визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42015100000001137 та передано ТОВ «Каховка Пром-Агро» на відповідальне зберігання майно цілісного майнового комплексу з переробки сої, розташованого в Херсонській області за адресою: місто Нова Каховка, вулиця Індустріальна, 19.

50. При цьому вказана ухвала слідчого судді ОСОБА_1 постановлена за скаргою ТОВ «Каховка Протеїн Агро», яке не є стороною кримінального провадження № 42015100000001137, і за відсутності представника ГПУ, а також власника майна (ТОВ «Каховка Пром-Агро»).

51. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

52. Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

53. За правилами частин першої, восьмої статті 135 КПК України судові виклики до слідчого судді здійснюються судовою повісткою про виклик шляхом надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

54. Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язковою умовою розгляду скарги слідчим суддею на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування є належне повідомлення учасників судового розгляду.

55. У копії матеріалів судової справи № 757/22743/18-к міститься повістка від 11 травня 2018 року (а. с. 113), яка адресована ГПУ за її місцезнаходженням на вулиці Різницькій, 13/15 у місті Києві, про виклик до суду на 14 травня 2018 року.

56. Крім того, також наявна роздруківка «звіту про надсилання» (а. с. 114), з якої вбачається надіслання факсограми на номер абонента 280-26-03 з номера 254-51-03. Згідно з бланком Генеральної прокуратури України номер 280-26-03 зазначений як факс ГПУ. На бланку, який належить Печерському суду міста Києва, зазначено номер телефонного зв'язку 254-51-03.

Однак у вказаній роздруківці «звіту про надсилання» зазначено дату відправлення 24 січня 2006 року, час - 05:04, режим відправлення, результат - «нормально». Також міститься рукописний текст: «11.05.18; 14:30».

57. Частиною першою статті 136 КПК України визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

58. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП про те, що підтвердженням отримання слідчим (прокурором) судової повістки могло би бути його повідомлення-відповідь за допомогою електронної пошти, факсу, телефону про отримання повістки та ознайомлення з її текстом. І тільки в разі отримання такого підтвердження суд міг би вважати, що учасник судового розгляду повідомлений належним чином.

59. Проте слідчим суддею ОСОБА_1 не дотримано зазначених вимог закону, оскільки у матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження повідомлення слідчого (прокурора) про час та місце розгляду скарги ТОВ «Каховка Протеїн Агро» відповідно до вимог КПК України.

60. Непересвідчившись у тому, чи отримав дійсно представник ГПУ повідомлення про виклик до суду, суддя ОСОБА_1 порушила вимоги частини першої статті 136 КПК України.

61. При цьому, зважаючи на те, що ТОВ «Каховка Пром-Агро» було власником частини майна цілісного майнового комплексу з переробки сої, розташованого в Херсонській області за адресою: місто Нова Каховка, вулиця Індустріальна, 19, Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками ВРП про доцільність повідомлення ТОВ «Каховка Пром-Агро» про день та час розгляду скарги.

62. Однак у копії матеріалів судової справи № 757/22743/18-к відсутні докази виклику в судове засідання представників ТОВ «Каховка Пром-Агро».

63. Такі дії судді ОСОБА_1 свідчать про те, що остання не виконала основні завдання кримінального судочинства щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також забезпеченні права осіб на справедливий суд, що призвело до порушення права власності ТОВ «Каховка Пром-Агро» на зазначене майно, а також унеможливило реалізацію ГПУ та вказаним товариством наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

64. Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок ВРП про те, що при постановленні ухвали від 14 травня 2018 року у справі № 757/22743/18-к за скаргою ТОВ «Каховка Протеїн Агро», суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 допустила істотне порушення норм процесуального права.

65. Вказані порушення, допущені суддею ОСОБА_1 під час здійснення провадження в судовій справі № 757/22743/18-к дають підстави вважати правильним та обґрунтованим висновок ВРП про те, що такі дії судді ОСОБА_1 мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

66. Водночас, як свідчить зміст оскаржуваного рішення ВРП та рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19, вони ґрунтуються виключно на оцінці процесуальних дій судді ОСОБА_1 під час розгляду судової справи № 757/22743/18-к і не містять висновків щодо законності та обґрунтованості судових рішень.

67. Беручи до уваги наведені обставини, Велика Палата Верховного Суду вважає належно обґрунтованим висновок ВРП про істотне порушення суддею ОСОБА_1 норм процесуального права внаслідок розгляду скарги ТОВ «Каховка Протеїн Агро» в судовій справі № 757/22743/18-к без належного повідомлення усіх учасників судового розгляду та їх відсутності. Такі дії судді обґрунтовано кваліфіковані дисциплінарним органом як дисциплінарний проступок.

68. Отже, оскаржуване рішення ВРП містить обґрунтовані мотиви, з яких цей орган дійшов висновку про наявність правових підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

69. Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

70. Беручи до уваги характер порушень, допущених суддею ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя в судовій справі № 757/22743/18-к, а також установлені під час дисциплінарного провадження ступінь вини судді та інші обставини, про які йшлося вище, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП і її дисциплінарного органу стосовно кваліфікації дій судді як дисциплінарного проступку та застосування до цієї судді дисциплінарного стягнення у виді попередження.

71. Наведені в оскаржуваному рішенні ВРП висновки щодо вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є належним чином умотивованими, ґрунтуються на доказах, а застосований вид дисциплінарного стягнення є пропорційним.

72. Скаржницею не спростовано висновків ВРП і її дисциплінарного органу про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження.

73. При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними твердження ОСОБА_1 про відсутність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності через недостатність доказів, які б свідчили про те, що через невиклик представника ТОВ «Каховка Пром-Агро» в судове засідання та невстановлення факту отримання представниками ГПУ судової повістки, вказаним особам було завдано серйозних наслідків. Насамперед така поведінка судді суперечить вимогам процесуального законодавства. Крім того, через необізнаність про розгляд скарги ТОВ «Каховка Протеїн Агро», зазначені вище учасники судового провадження не були присутні у судовому засіданні при її розгляді та не мали можливості висловити свої заперечення на неї. Наведене свідчить про суттєве обмеження процесуальних прав ГПУ та ТОВ «Каховка Пром-Агро».

При цьому перегляд судового рішення в апеляційному порядку і усунення апеляційним судом порушень, які допустив суд першої інстанції, не зменшує істотності таких порушень та їх наслідків для учасників судового провадження.

74. Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду.

75. Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (в тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

76. У Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленій 17 листопада 2010 року (далі - Рекомендація КМРЄ), зазначено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для відповідальності судді, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункти 66, 68).

77. Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).

78. Невстановлення ВРП та її дисциплінарною палатою умислу в діях судді ОСОБА_1 не означає, що нею не було допущено істотного порушення норм процесуального права, яке унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав.

79. На підставі підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд скарги ТОВ «Каховка Протеїн Агро» в судовій справі № 757/22743/18-к без належного повідомлення усіх учасників судового розгляду та їх участі внаслідок недбалості судді є незаконною відмовою в доступі до правосуддя, незважаючи на наявність у особи права оскарження рішення суду першої інстанції до апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду скарги

80. Беручи до уваги аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду встановила, що ВРП, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Оскаржуване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП погодилася з висновком її Третьої Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

81. Передбачені статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстави для скасування рішення ВРП наразі відсутні.

82. З огляду на встановлені обставини Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ВРП.

Керуючись статтями 22, 266, 341, 342, 344, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 508/3дп/15-19 «Про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2019 року № 1378/0/15-19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська