Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 листопада 2019 р. Справа№200/11142/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ушенка С.В.,
при секретарі судового засідання - Гуменному М.А.,
за участю
представника позивача - не з'явився,
представника відповідача - Яковлевої А.С. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (ЄДРПОУ 00191678; 87547, Донецька область, м. Маріуполь , вул. К. Лібкнехта, буд. 177 А) в особі відокремленого підрозділу Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 29) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ю-2997-25 в частині зобов'язання сплатити борг у сумі 2 157 673,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 09.08.2019 винесено вимогу № Ю-2997-25 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску, яка виникла станом на 31.07.2019, у розмірі 5 980 347,97 грн. Дана сума включає у себе суми, раніше включені відповідачем у попередні вимоги №Ю-2997-25 від 08.02.2019 та № Ю-227-25 від 12.03.2019, які на даний час оскаржені в судовому порядку та за якими винесені рішення суду на користь позивача. Вважає, що відповідач не мав права повторно включати у вимогу № Ю-2997-25 від 09.08.2019 суми, які оскаржені у судовому порядку та при винесенні спірної вимоги відповідачем не враховано приписи Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, оскільки платники єдиного внеску, визначені статтею 4 вказаного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Позивач вважає, що вимога підлягає скасуванню.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позивач є платником єдиного соціального внеску та в даних правовідносинах повинен сплачувати його у повному обсязі. Оскільки станом на 31.07.2019 за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, контролюючим органом було сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2997-25 від 09.08.2019 на суму 5 980 347,97 грн. Вважає, що вимога сформована та направлена у відповідності до норм чинного законодавства та є правомірною. Зазначає, що зміни, внесені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 до розділу VIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 згідно п. 28 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIIІ від 24.12.2015 втратили чинність, а, отже, позивач зобов'язаний виконувати обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, вважає їх безпідставними та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 22 жовтня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 200/11142/19-а до судового розгляду по суті на 07 листопада 2019 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на адміністративний позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.
Позивач - Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00191678 за адресою: 87547, Донецька обл., м.Маріуполь, вулиця К. Лібкнехта, будинок 177А, має відокремлений підрозділ - Селидівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (ідентифікаційний код 35580927, Донецька обл., м. Селидове, вул. Гоголя, б. 29) який перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ (Селидівське відділення) як платник єдиного внеску, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань ( а.с. 33-38).
Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
З метою звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, що визначені частиною 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, платник єдиного внеску 5 листопада 2014 року подав до органу доходів і зборів за основним місцем обліку заяву про звільнення від виконання таких обов'язків (а.с. 13-14).
Крім того, Селидівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства 29 жовтня 2014 року отримано Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України № 1195 про засвідчення управлінню настання з 10 червня 2014 року обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, отримано із засвідченням обставин непереборної сили. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 15-16).
Аналогічний сертифікат (висновок) № 1735 отримано КП “Компанія “Вода Донбасу” за вих. № 5270/05-4 від 25 листопада 2014 року (а.с. 17- 18).
09 серпня 2019 року податковим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2997-25 станом на 31 липня 2019 року на загальну суму 5 980 347,97 грн., у т.ч. недоїмка - 4821207,03 грн., штраф - 790471,46 грн., пеня - 368669,48 грн.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач оскаржує спірну вимогу в частині суми недоїмки у розмірі 2 157 673, 64 грн.
Суд розглядає позовну заяву в межах заявлених позовних вимог, оскільки інші суми нарахованого боргу зі сплати єдиного внеску за вимогою № Ю-2997-25 були предметом розгляду інших справ, які на момент прийняття рішення набрали законної сили.
Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внесу.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464).
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Отже, у розумінні Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” позивач є платником єдиного внеску.
Згідно пункту 1 та пункту 12 частини 2 статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений частиною 8 статті 9 Закону № 2464 строк.
На виконання вказаних вище норм закону відповідачем сформовано спірну вимогу, в якій ГУ ДФС у Донецькій області вимагає від позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, штраф та пеню.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 2 вересня 2014 року №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та доповнено його розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” п. 9-3 (у наступному пункт 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов'язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2017 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно втрати чинності вищевказаної норми в Законі України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” дана норма є діючою.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки абзац перший статті 1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669 (далі - Закон № 1669) змістує: “Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України”. Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669 в цій частині не змінений і не скасований.
Місто Селидове, на території якого розташоване Селидівське відділення Покровської (Красноармійської) ДПІ (орган на обліку в якому перебуває позивач), відноситься до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратив чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.
Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску, позивач (його відокремлений підрозділ), знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція.
Крім того слід зазначити, що спірна вимога сформована відповідно до статті 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку сплати внесків, починаючи з 15 жовтня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № К/9901/188/17 812/505/17. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Також, суд вважає помилковим посилання відповідача на завершення (закінчення) антитерористичної операції.
Так, указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (додається, для службового користування).
Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України “Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей” розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил. Операцію Об'єднаних сил на даний час не припинено.
Як вже зазначалось вище, статтею 1 Закону № 1669 визначено, що датою закінчення антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України “Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України”. Указ Президента України “Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України”, на даний час не приймався.
Посилання відповідача на розміщене на офіційному сайті Президента України повідомлення про завершення АТО, суд не приймає та вважає помилковим, оскільки, зазначене повідомлення не є рішенням про завершення АТО у розумінні вимог законодавства. Крім того, загальновідомими обставинами є те, що на теперішній час бойові дії на території Донецької та Луганської області тривають.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до вимог ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 32 365,11 грн., сплачений під час подання позову, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (ЄДРПОУ 00191678; 87547, Донецька область, м. Маріуполь , вул. К. Лібкнехта, буд. 177 А) в особі відокремленого підрозділу Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 29) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року № Ю-2997-25 в частині суми боргу 2 157 673,64 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року № Ю-2997-25 в частині суми боргу 2 157 673,64 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби в Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ: 35580927; Донецька обл., м. Селидове, вул. Гоголя, б. 29) судовий збір у розмірі 32 365,11 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою ст. 299 КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15 листопада 2019 року.
Суддя С.В. Ушенко