Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 листопада 2019 р. Справа№200/10226/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області
про: визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2019 року № Ф-4342-44 на загальну суму 7371,54 грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_2 - на підставі ордеру,
від позивача: Яковлева ОСОБА_3 .С ОСОБА_4 - за довірен.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2019 року № Ф-4342-44 на загальну суму 7371,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05 серпня 2019 року ним отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Донецькій області від 22 липня 2019 року № Ф-4342-44 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7371,54 грн. Позивач вважає вимогу про сплату боргу протиправною та такою, що прийнята з порушенням вимог частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він як інвалід ІІІ групи та як особа яка отримує пенсію по інвалідності є звільненим від сплати за себе єдиного внеску. Крім того, позивач вказує на те, що він зареєстрований як фізична особа - підприємець, але на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів він облікований у Головному управлінні ДФС у Донецькій області як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Саме через цю ознаку Головне управління ДФС у Донецькій області намагається зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 додатково сплатити податки, встановлені законодавством для осіб, які перебувають на обліку у контролюючих органах як особи, які проводять професійну діяльність.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на те, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Відповідач вказує на те, що жодна норма Закону не звільняє контролюючий орган, у разі наявності у платника боргу з єдиного внеску, від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності та у разі її узгодження направляти до органів ДВС. Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача, станом на 30.06.2019 становила 7371,54 грн. і підставі цих даних ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4342-44, згідно вимог чинного законодавства. Крім того відповідач у відзиві зазначив, що позивач не звільнений від сплати єдиного внеску відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Також, відповідачем надано до суду письмові пояснення, в яких зазначено що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.11.2014 № 1162, ФОП Сміловський не є платником єдиного внеску як такий, що не надав заяви для взяття на облік як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. У зв'язку з чим нарахований в автоматичному режимі єдиний внесок у сумі 7371,54 грн. ФОП ОСОБА_1 був скасований 08.08.2019 року та станом на 05.11.2019 ФОП ОСОБА_1 не має заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також, зауважив, що в даному випадку законодавець не передбачив прийняття контролюючим органом додаткових рішень про відкликання вимоги, оскільки вона вважається такою в силу приписів законодавства та факт її відкликання пов'язаний лише з однією обставиною - відсутність заборгованості.
Представник відповідача у судове засідання з'явився просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на обставини які викладені в письмових поясненнях.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22 жовтня 2019 року.
22 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено на 05 листопада 2019 року. У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
05 листопада 2019 року розгляд справи відкладено на 12 листопада 2019 року. У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 11 квітня 2017 року за № 22700000000019949, включений до ЄДРПОУ за № НОМЕР_1 , та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області (Краматорське управління) (а. с. 15).
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом, свідоцтво № 4794 від 28.02.2017 р. видане Радою адвокатів Донецької області.
Позивач з 11 квітня 2017 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІІ групи оподаткування, що підтверджується витягом № 1705153400708 з реєстру платників єдиного податку від 12.04.2017 року (а.с. 42).
Позивачу була встановлена інвалідність третьої групи загального захворювання на термін з 11.06.2008 року по 30.06.2009 року, і позивач отримував пенсію по інвалідності, про що свідчать копії пенсійного посвідчення серії № 805240 (а.с. 41).
Позивач також є особою з інвалідністю третьої групи (інвалід війни), яка встановлена на термін з 18.07.2017 року по 31.01.2020 року, і отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 41).
22 травня 2017 року позивач повідомив заявою начальника ДПІ у м. Краматорську ГУДФС у Донецькій області ОСОБА_5 І. про те, що він є інвалідом, отримує відповідно до закону пенсію та відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» просив звільнити його від сплати за себе єдиного внеску (а.с. 44).
18 липня 2017 року ОСОБА_1 повторно направив до начальника ДПІ у м. Краматорську ГУДФС у Донецькій області Санжури Л.І. заяву про звільнення від сплати єдиного внеску, у зв'язку з не розглядом заяви від 22.05.2017 року по суті (а.с. 45).
Листом від 25.07.2017 року № 14782/10/05-99-13-12 Головне управління ДФС у Донецькій області повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, ОСОБА_1 , як інвалід ІІІ групи, який отримує пенсію по інвалідності, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з 09.06.2017 року (а.с. 46).
Судом встановлено, що позивач подавав до ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за періоди з півріччя 2017 року по третій квартал 2019 року з нульовими показниками (а.с. 74-83).
Згідно облікових даних з інформаційної системи органів доходів і зборів встановлено, що за позивачем станом на 30.06.2019 року обліковується борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 56, 58).
22 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу № Ф-4342-44 про сплату ОСОБА_1 заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 7371,54 грн., з якої 7371,54 грн. - недоїмка.
Не погодившись з прийнятою вимогою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 (далі по тексту - Закон № 2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 2 та 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць та для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до вимог п. 6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449) платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до абз. 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
При цьому, у силу приписів норми п. 1 ч. 10 ст. 9 зазначеного Закону у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до ч. 11 ст. 9, ч. 10 і 11 ст. 25 Закону №2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є інвалідом 3 групи отримує пенсію по інвалідності та в силу ч. 4 ст. 4 Закону 2464 звільнений від сплати єдиного внеску за себе. Позивачем були надані до ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за періоди з півріччя 2017 року по третій квартал 2019 року з нульовими показниками.
Згідно інтегрованої картки платника вбчається наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску фізичної особи в тому числі з незалежної професійної діяльності станом на 19.07.2018 р., 19.10.2018 р., 21.01.2019 р. на загальну суму 7371,54 грн., в зв'язку з чим 22.07.2019 р. була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4342-44.
Відповідачем не надано суду доказів того, що позивач перебуває на обліку в податковому органі як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, крім того відопідачем згідно письмових пояснень зазначено, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.11.2014 № 1162, ФОП ОСОБА_1 не є платником єдиного внеску як такий, що не надав заяви для взяття на облік як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. В зв'язку з чим нарахований в автоматичному режимі єдиний внесок у сумі 7371,54 грн. ФОП ОСОБА_1 був скасований 08.08.2019 р.
Щодо пояснень відповідача, про те, що нарахований в автоматичному режимі єдиний внесок у сумі 7371,54 грн. ФОП ОСОБА_1 був скасований 08.08.2019 року та станом на 05.11.2019 ФОП ОСОБА_1 не має заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що пунктом 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (далі по тексту - Інструкція №449), передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу, - у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
З аналізу наведених норм вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску вважається відкликаною виключно з підстав, передбачених Інструкцією №449, а саме прийняття відповідно рішення судом, рішення податкового органу в порядку адміністративного оскарження, або самостійного погашення заборгованості
У судовому засіданні встановлено, що погашення платником податків або органом стягнення суми податкового боргу у розмірі 7371,54 грн. не відбувалось, у межах даного спору відповідачем не надано суду рішення про скасування раніше прийнятої податкової вимоги або судового рішення, яке набрало законної сили, про скасування суми податкового боргу, визначеної в спірній податковій вимозі. Таким чином судом встановлено порушення ведення інтегрованої картки платника, шляхом безпідставного виключення з інтегрованої картки платника податків позивача спірної суми податкового боргу, визначеної в спірній податковій вимозі.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Враховуючи викладене та те, що відповідачем не заперечено відсутність правових підстав для формування та надсилання спірної вимоги щодо сплати суми боргу (недоїмки) та зважаючи на те, що контролюючим органом не надано жодного рішення щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області )від 22.07.2019 року № Ф-4342-44 на загальну суму 7371,54 грн.
Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору. А тому при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався, відповідно, не підлягає відшкодуванню.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2019 року № Ф-4342-44 на загальну суму 7371,54 грн. - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2019 року № Ф-4342-44 на загальну суму 7371,54 грн.
Рішення постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 12 листопада 2019 року в присутності позивача та представника позивача.
Повний текст рішення складено та підписано 15 листопада 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська