22 жовтня 2019 року Справа 160/10098/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про внесення змін до персонально-довідкових даних, -
17 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, в якій позивач просить:
- внести зміни до персонально-довідкових даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, видалити персонально-довідкові дані, які не відповідають дійсності, а саме, що він «є особою, яка з 1997 року Петриківським РВВС Дніпропетровської області притягується до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81, ч.1 ст.89 КК України, кримінальна справа № 215432, обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд».
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною 3 статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом пунктів 9 та 7 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, у розумінні вищенаведених положень КАС України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб'єкт владних повноважень або його посадова особа, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушили права, свободи та інтереси фізичних осіб чи юридичних осіб.
У позовній заяві позивач вказує Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області у якості Відповідача-1.
За таких обставин, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачами у справі, зазначивши це у позовній заяві.
За приписами частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9).
Частиною 1 статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, з вказаної норми вбачається, що у публічно-правових спорах особа повинна звернутися до суду із належним способом захисту.
Між тим, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, зазначений позивачем у прохальній частині позову спосіб захисту не відповідає приписам статті 5 КАС України, а саме: у прохальній частині позову позивачем не конкретизовано до яких баз даних та яким органом повинні бути внесені зміни до персонально-довідкових даних ОСОБА_1 та звідки видалити персонально-довідкові дані, які не відповідають дійсності.
В силу приписів частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви в новій редакції із зазначенням належних відповідачів та викладенням прохальної частини позову у відповідності до приписів КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про внесення змін до персонально-довідкових даних - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева