м. Вінниця
12 листопада 2019 р. Справа № 802/1089/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_8
представника відповідача: Мичківського І . П .
3-ої особи: ОСОБА_4
представника 3-ої особи: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про конфлікт інтересів та неможливість участі представника у справі за позовом ОСОБА_6 до Калинівської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_6 до Калинівської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу № 802/1089/18-а та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
31.10.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про конфлікт інтересів та неможливість участі представника. В обґрунтування поданого клопотання представник позивача вказує, що представником третьої особи ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , який 09.10.2019 року був допитаний судом в якості свідка. Відтак, вбачаючи конфлікт інтересів, представник позивача вказує, що ОСОБА_5 не може представляти інтереси третьої особи ОСОБА_4 . Тому, з посиланням на ч. 1 ст. 58 КАС України, просить суд усунути представника третьої особи - ОСОБА_5 від участі у справі.
Вирішуючи подане клопотання суд керується наступним.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Так, ОСОБА_5 є адвокатом ОСОБА_4, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №21/05 від 21.05.2018 року та ордером серії ВН № 074155. При цьому, ОСОБА_5 . є представником ОСОБА_4 з моменту прийняття справи до провадження.
В підготовчому судовому засіданні 29.08.2019 року представником позивача ОСОБА_8 було заявлено клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_5 . З метою встановлення об'єктивної істини та для з'ясування всіх обставин по справі, враховуючи клопотання представника позивача, позиції сторін та згоду ОСОБА_5 про допит його в якості свідка, судом протокольною ухвалою, із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про допит в якості свідка ОСОБА_5
В судовому засіданні 09.10.2019 року судом допитано в якості свідка ОСОБА_5
Частиною 1 ст. 58 КАС України передбачено, що не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу.
Керуючись ч. 2 ст. 58 КАС України особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
Однак суд зазначає, що наявність цих положень не є перешкодою для допиту представника як свідка, якщо йому особисто відомі обставини у справі, оскільки у цьому випадку його процесуальний статус не змінюється.
Так, ст. 93 КАС України вказує, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Судом було встановлено, що ОСОБА_5 будучи депутатом Калинівської міської ради, брав участь у 23 сесії 7 скликання Калинівської міської ради на якій було прийняте оскаржуване рішення № 142 від 20.07.2017 року. Відтак, ОСОБА_5 повідомив суду про обставини, які були відомі йому особисто, а не отримані від його довірителя, при цьому така інформація не суперечила інтересам ОСОБА_4 .
Тому, суд доходить висновку, що у даному разі положення статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України представником третьої особи ОСОБА_5 порушено не було.
Поряд із цим, суд вважає за доцільне зазначити, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи, може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
Слід враховувати, що наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції", пункт 28 рішення "Станєв проти Болгарії"). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
Крім того, у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою "Заборона зловживання правами" передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції".
Частиною 3 ст. 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Так, судом встановлено, що саме представником позивача ОСОБА_8 було заявлено клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_5 , а після проведення допиту свідка, подано клопотання про неможливість участі у справі представника третьої особи ОСОБА_5 .
Разом із тим, ч. 4 ст. 180 КАС України клопотання та заяви учасника справи з питань, визначених у частині третій цієї статті, подані після закриття підготовчого засідання, залишаються без розгляду, за винятком випадків, коли вони стосуються доказів, поданих після закриття підготовчого засідання.
Тому, з урахуванням положень ч. 4 ст. 180 КАС України, представник позивача ОСОБА_8 повинен був подати клопотання про конфлікт інтересів та неможливість участі представника у справі в межах строку підготовчого провадження.
Відтак, суд доходить висновку, що дії представника позивача ОСОБА_8 спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи по суті, а подане клопотання про конфлікт інтересів та неможливість участі представника у справі суд розцінює як зловживання процесуальними правами та таке, що не підлягає задоволенню в силу вимог КАС України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 44, 45, 93, 180, 248, 256 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про конфлікт інтересів та неможливість участі представника у справі - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали сторони можуть отримати: 15.11.19 року.
Суддя Мультян Марина Бондівна