Житомирський апеляційний суд
Справа №285/406/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 183 КПК України Доповідач ОСОБА_2
13 листопада 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
обвинуваченого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2019 року, якою застосовано до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
встановив:
16 жовтня 2019 року ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 14 год. 30 хв. 15 жовтня 2019 року до 14 год. 30 хв. 14 грудня 2019 року.
Визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України.
Визначено розмір застави в сумі 40 140 (сорок тисяч сто сорок) гривень у національній грошовій одиниці.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що в діях (поведінці) ОСОБА_8 існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених чинним законодавством України; вчинити інше кримінальне правопорушення та враховуючи доведення прокурором під час розгляду даного клопотання того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному конкретному випадку не зможе запобігти вказаним існуючим ризикам.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 вважає, що ухвала суду є незаконною та такою що підлягає скасуванню з підстав порушення вимог чинного законодавства щодо забезпечення права обвинуваченого на захист.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 15.10.2019 року в 03 год. 00 хв. ОСОБА_9 було затримано. Цього ж дня на її ім'я було видане доручення №006-0001573 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_10 , дане доручення діє протягом строку затримання та/або тримання такої особи під вартою. Між нею та затриманим ОСОБА_8 відбулась зустріч та обговорено обставини справи та методи захисту.
Після повторного звернення до Новоград-Волинського ITT ГУНП в Житомирській області 16.10.2019 року в 15год. 20хв. їй стало відомо, що 16.10.2019 року Новоград-Волинським міськрайонним судом винесено ухвалу по справі про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_8 терміном до 14.12.2019 року. та він вже в процесі відправки до слідчого ізолятора.
Зазначає, що в ухвалі суду вказано, що обвинувачений ОСОБА_8 захисника не потребує.
Вказує, що у неї є всі підстави для сумніву в такій відповіді, адже під час усної зустрічі та обговоренні правової позиції захисту обвинувачений не відмовлявся від правових послуг адвоката, що саме стало причиною такої відмови їй невідомо.
Вважає, що суд зобов'язаний був з'ясувати чи був залучений захисник для надання правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_8 під час затримання та забезпечити процесуальне право обвинуваченого на захист в судовому засіданні при обранні міри запобіжного заходу.
Зазначає, що відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційні доводи захисника про те, що при розгляді питання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було порушено право ОСОБА_8 на захист у зв'язку з тим, що справа розглянута у відсутність його захисника є необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи та звукозапису судового засідання, судом були виконані вимоги ст. 345 КПК України роз'яснено ОСОБА_8 права, передбачені ст.42 КПК України та було вручено пам'ятку про права та обов'язки.
Суд з'ясовував у ОСОБА_8 чи є у нього захисник, чи бажає він скористатись допомогою захисника, про те обвинувачуваний не повідомив суд про призначення йому захисника та виявив бажання захищати свої права самостійно.
За змістом ч.2 ст. 26 КПК України неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання її незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.
Жодних даних, що ОСОБА_8 15.10.2019 року центром надання правової допомоги було призначено захисника у суду на момент розгляду справи не було. Обвинувачуваний, ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 , яка знала, що обвинувачений затриманий за ухвалою суду та повинен бути доставлений до суду для вирішення питання щодо запобіжного заходу, суд про це не проінформували, а тому за таких обставин, колегія суддів вважає, що право на захист ОСОБА_8 судом порушено не було.
Крім того, в суді апеляційної інстанції для захисту ОСОБА_8 був допущений захисник, перевірено доводи апеляційної скарги, щодо відсутності підстав для обрання запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України надійшов до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 01 лютого 2018 року.
Обвинувачуваний ОСОБА_8 на виклики суду в судові засідання не з'являвся, а тому ухвалою від 23 липня 2018 року було прийнято рішення про застосування щодо нього приводу.
Оскільки привід виконати було неможливо, в зв'язку з відсутністю ОСОБА_8 за місцем його постійного проживання, ухвалою суду від14 листопада 2018 року ОСОБА_8 було оголошено в розшук.
Після відновлення провадження ОСОБА_8 в судове засідання знову не з'явився про причини неявки суд не повідомив, тому судом ухвалою від 19 вересня 2019 року вдруге було прийнято рішення про оголошення його в розшук.
Дані обставини, на думку колегії суддів свідчать про те, що ОСОБА_8 свідомо ухиляється від обов'язку явки до суду.
Суд першої інстанції в повній мірі обґрунтував рішення щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_8 засобу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою та врахував при цьому практику ЄСПЛ.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував, що обвинувачений неодноразово судимий, судимість у встановленому порядку не знята і не погашена, вчинив тяжкий злочин, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, відсутність міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, те що він офіційно не одружений, не працюючий, переховувався від суду, був оголошений у розшук, може впливати на потерпілих та свідків та іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.
Колегія суддів ретельно перевірила доводи захисника та обвинуваченого, належно з'ясувала обставини, які мають значення для вирішення питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, винесена у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2019 року, якою застосовано до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: