15 листопада 2019 року
м. Харків
Справа № 639/4181/19
Провадження № 22-ц/818/4905/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Бровченка І.О.,
суддів: Бурлака І.В., Колтунової А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Курило Володимир Олександрович, прокурор Холодногірського відділення Харківської місцевої прокуратури № 1 Штундер Юлія Олександрівна
розглянувши заяву ОСОБА_2 про самовідвід у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2019 року у складі судді Теслікової І.І. по справі за позовом ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила Володимира Олександровича, прокурора Холодногірського відділення Харківської місцевої прокуратури № 1 Штундер Юлії Олександрівни про вчинення позитивних дій про протидії дискримінації права та компенсацію нанесеної шкоди,
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила В.О., прокурора Холодногірського відділення Харківської місцевої прокуратури №1 Штундер Ю.О. про вчинення позитивних дій про протидії дискримінації права та компенсацію нанесеної шкоди передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.
05 вересня 2019 року до Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 на зазначене судове рішення подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року витребувано з Червонозаводського районного суду м. Харкова справу № 639/4181/19 за позовом ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила В.О., прокурора Холодногірського відділення Харківської місцевої прокуратури № 1 Штундер Ю.О. про вчинення позитивних дій про протидії дискримінації права та компенсацію нанесеної шкоди.
19 вересня 2019 року до Харківського апеляційного суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила В.О., прокурора Холодногірського відділення Харківської місцевої прокуратури №1 Штундер Ю.О. про вчинення позитивних дій про протидії дискримінації права та компенсацію нанесеної шкоди.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2019 року залишена без руху у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бровченка І.О. визнано необґрунтованою. Справу передано на автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів для розгляду заяви про відвід.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бровченка І.О. залишено без задоволення.
До апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про надання копії посвідчення члена НАЗК.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду зіткнулась з маніпуляцією судді Бровченко І ОСОБА_3 О., у зв'язку з безпідставною, на її думку, вимогою подати заяву про поновлення строку при дотриманні апелянтом процесуальних строків на оскарження рішення. Незважаючи на наявність в матеріалах справи поштових повідомлень, які обумовлюють відлік встановлених ЦПК України строків, конверту з кодом поштового відправлення, за яким строки відслідковуються на сайті Укрпошти, суддя зловживає службовим становищем, вчиняє утиск прав апелянта на розгляд апеляційної скарги в розумні строки та перешкоджає доступу до правосуддя. Протиправність дій створює реальний конфлікт інтересів із позивачем, у зв'язку із чим, суддя Бровченко І.О. може заявити самовідвід. Просить підтвердити повноваження щодо прийняття рішень згідно з п. 5 ст. 28 посвідченням члена НАЗК або надати рішення про відсутність конфлікту за підписами членів НАЗК на вимоги п. 5 ст. 28 антикорупційного закону.
Виходячи зі змісту, а саме, мотивів та підстав, зазначених у поданих апелянтом заявах, вбачається, що сторона своїми діями робить можливим створення конфлікту. ОСОБА_1 переконана щодо можливості судді Бровченка І.О. бути упередженим та необ'єктивним при розгляді її апеляційної скарги.
Викладені в заявах ОСОБА_1 обставини не є підставою для відводу судді Бровченка І.О.
Разом з тим, з урахуванням необхідності забезпечити передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, з метою уникнення у ОСОБА_1 сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду справи відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя Бровченко І.О. заявив самовідвід.
Обговоривши доводи заяви, судова колегія вважає, що заяву судді Бровченка І.О. про самовідвід необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Заяви про конфлікт інтересів не містять жодних посилань щодо наявності у судді факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений. Відомості про наявність у судді Бровченка І.О. приватного інтересу у розгляді цієї справи відсутні.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.
Так, відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Чатиною першою статті 39 ЦПК України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з частинами 1, 9 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав та основних свобод людини встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. (п. 1).
Як зазначається у п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухвалених 17.11.2010 р., зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом» (п. 11).
Крім того, Консультативна рада європейських суддів у п. 12 Висновку № 1 (2001) наголошує: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв'язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано»
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 від 19.05.2006 року, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
За змістом пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У п.132 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
Відповідно до рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України" від 15.10.2010 року, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Колегія суддів, враховуючи наявність у позивача ОСОБА_1 переконання щодо можливості судді Бровченко І.О. бути упередженим та необ'єктивним при розгляді апеляційної скарги, з метою уникнення конфлікту інтересів до розгляду справи та сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду справи, забезпечити право на справедливий суд, застосовуючи статтю 6 § 1 Конвенції про захист прав та основних свобод людини та пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, вважає, що наявні правові підстави для задоволення самовідводу судді Бровченка І.О.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, статей 34, 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Заявлений самовідвід судді Бровченка Ігоря Олександровича - задовольнити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила Володимира Олександровича, прокурора Холодногірського відділення Харківської місцевої прокуратури № 1 Штундер Юлії Олександрівни про вчинення позитивних дій про протидії дискримінації права та компенсацію нанесеної шкоди передати до канцелярії Харківського апеляційного суду на повторний автоматизований розподіл за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для визначення іншого складу суду для розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 листопада 2019 року.
Головуючий - І.О. Бровченко
Судді : І.В. Бурлака
А.І. Колтунова