Апеляційне провадження № 11сс/818/1927/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа №638/11983/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
7 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019220480003020 від 02.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019220480003020 від 02.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України.
До ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено на нього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019220480003020 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 офіційно не працює, неодружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних звязків та можливість, з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності, переховувати ся від органів досудового розслідування та суду, що також обґрунтовує ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків або інших осіб у даному кримінальному провадженні. Враховуючи особу підозрюваного, характер кримінального правопорушення та інші обставини справи вважає не доведеним, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його адвоката, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В провадженні СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019220480003020 від 02.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України.
27.08.2019 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України.
22.10.2019 року слідчий поліції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання слідчий мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти власності, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до десяти років, яку підтверджував наданими до клопотання доказами, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_10 , протоколами огляду місця події від 02.08.2019 року, від 03.08.2019 року, від 09.08.2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_11 , матеріалами перевірки за фактом пожежі, протоколом огляду відеозапису.
Враховуючи вищевикладене вважав, що існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого або вчинити інше кримінальне правопорушення, просив обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання слідчого. До ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено на нього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019220480003020 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Приймаючи стосовно підозрюваного рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, він раніше не судимий, має місце постійного проживання, офіційно не працевлаштований, прийшов до висновку про наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, а саме спроб підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні і необґрунтованість існування ризиків, передбачених п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме слідчим не доведено яким саме чином підозрюваний може перешкоджати цьому кримінальному провадженню, а також можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення та не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного засобу для запобігання вказаним ризикам.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_7 , а також, що прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде запобігати ризикам, слідчий суддя вважав достатнім обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки вважав, що він є співрозмірним з наявними ризиками та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів погоджується з даним висновком слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 179 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
На виконання вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Докази, надані суду, вказують на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України. Зазначене підтверджується зібраним по справі доказами, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_10 , протоколами огляду місця події від 02.08.2019 року, від 03.08.2019 року, від 09.08.2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_11 , матеріалами перевірки за фактом пожежі, протоколом огляду відеозапису.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України. З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри та необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який буде достатнім і співрозмірним з наявними ризиками та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, погоджується і апеляційний суд.
За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019220480003020 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України - буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Також судова колегія враховує, що за наявності законних підстав орган досудового розслідування має право звернутись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
В засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття апеляційного провадження, посилаючись на те, що досудове розслідування завершеного. Клопотання адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, оскільки не надано доказів того, що досудове розслідування закінчене.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 179, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про закриття апеляційного провадження відмовити.
Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді