Вирок від 15.11.2019 по справі 644/3342/17

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/3342/17

Провадження № 1-кп/644/23/19

15.11.2019

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

Потерпілого ОСОБА_6 ,

Обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.05.2017 року №12017220530001323, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Харків, громадянина України, раніше судимого 26.06.2013 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.307, 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 13.11.2013 року по відбуттю покарання, що не працює, не одруженого, неповнолітніх дітей немає, освіта середня, зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2017 року близько 18.00 години ОСОБА_7 знаходячись біля виходу з кафе «Янтарь», яке розташовано за адресою м.Харків вулиця Миру, 40, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязнених відносин, діючи умисно, усвідомлюючи настання суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 , котрий знаходився в скляних окулярах, один удар кулаком лівої руки в ділянку правого ока, розбивши при цьому скло окуляр та спричинивши своїми умисними діями тілесні ушкодження згідно висновку експерта №1639-С/17 від 23.05.2017 у вигляді забитої рани, синця та садна на голові, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений в судовому засіданні свою провину визнав частково, посилався на те, що не мав умислу на завдання тілесних ушкоджень, потерпілий його спровокував, цивільний позов не визнав. Суду пояснив, що дійсно 14.05.2017 року близько 18.00 години зайшов в кафе «Янтарь», яке розташовано за адресою м.Харків вулиця Миру, 40, там знаходились раніше не знайомі йому чоловіки, їх було троє, він взяв стілець, який стояв поряд з ними, вони почали його зачіпати, конфліктувати, ще в кафе був його знайомий сусід ОСОБА_9 . Вони його спровокували, тому він вдарив потерпілого. Наполягав на тому, що потерпілий також з ним сварився, провокував його, тому він його вдарив, умислу завдавати удар у нього не було, це було реакцією на поведінку потерпілого.

Не зважаючи на часткове визнання провини обвинуваченим, його винуватість підтверджується письмовими доказами у справі, показаннями потерпілого, свідків.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він перебував в кафе із двома знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .. В кафе було багато людей, а обвинувачений стояв біля барної стійки, він вийшов на вулицю палити, коли повернувся ОСОБА_12 та обвинувачений штовхали один одного, нібито за те, що обвинувачений хотів взяти стілець на якому він сидів, але конфлікту не було, всі розійшлися. Потім обвинувачений пішов, після цього хвилин через 10-15 пішов ОСОБА_12 . Далі він вийшов на вулицю, біля кафе поряд з автоматом води, на відстані 2 метрів від входу в кафе, стояв та палив, також на вулиці стояв й ОСОБА_10 .. Прибіг обвинувачений, шукав ОСОБА_13 , потім неочікувано вдарив його в праве око. Особисто він з ним не сварився, причина за якої він його вдарив йому не відома, конфлікту у нього ні з ким не було, лише непорозуміння щодо стільця з ОСОБА_14 , потім обидва пішли, та через деякий час обвинувачений повернувся та вдарив саме його. Також пояснював, що внаслідок удару було розбито окуляри, в подальшому він почав втрачати зір та вимушений був звернутись до офртальмалогічного центру, де йому встановили діагноз птоз правого ока, до цього такого захворювання не мав, дійсно носив окуляри, витрачав кошти на лікування, перебував на лікарняному, брав кошти в кредит на оплату ліків. Обвинувачений будь-яких коштів на лікування не надавав, поводився зухвало, вибачень не приносив. Просив задовольнити уточнений позов в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що влітку, ввечері, перебував в кафе «Янтарь», відпочивав із знайомими, вживав алкоголь з потерпілим ОСОБА_15 та знайомим ОСОБА_15 , випили по 100 грамів горілки та пляшку пива, розмовляли, виходили палити, конфліктів не було. Вийшли в черговий раз палити вдвох з потерпілим ОСОБА_15 , обвинувачений підійшов до них та вдарив потерпілого рукою в праве око, в окулярах розбилось скло, йшла кров, викликали таксі та потерпілий поїхав у лікарню, а всі розійшлися. Також зазначав, що чому обвинувачений наніс удар потерпілому не знає, поводився обвинувачений неадекватно, але вони не сварились. Хтось з відвідувачів казав, що обвинувачений шукав конфлікту.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що перебував в кафе «Янтарь» по АДРЕСА_2 , із знайомими. Підійшов обвинувачений та сказав, що йому потрібен стілець, він йому пояснив, що стілець зайнятий, оскільки його знайомий вийшов. Конфлікту за стілець ніякого не було, лише непорозуміння, ніхто не штовхався, була мовна перепалка, з боку обвинуваченого йшла агресія. Потім він вийшов з кафе та збирався йти, перебував на відстані метрів 2-3 від входу в кафе, а потерпілий та ОСОБА_10 вийшли на вулицю палили. З'явився обвинувачений, різко вдарив потерпілого в око та побіг. Вони відправили потерпілого на таксі в лікарню. Удар був кулаком руки в око, через окуляри. Око запливло, потрібні були кошти на лікування.

Також провина ОСОБА_7 підтверджується письмовими документами:

Витягом з ЄРДР про реєстрацію заяви ОСОБА_6 19.05.2017 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст.125 КК України за фабулою - 14.05.2017 року близько 18.00 години ОСОБА_7 знаходячись біля кафе «Янтарь», яке розташоване за адресою м.Харків вулиця Миру, 40, спричинив легке тілесне ушкодження ОСОБА_16 ;

Висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи №162-с/17 п/п від 17.05.2017 року, висновком експерта №1639-С/17 від 23.05.2017 року щодо встановлених тілесних ушкоджень, ступеню їх тяжкості - віднесення до легких тілесних ушкоджень, а також відповідності показань щодо механізму завдання ушкоджень ОСОБА_6 наданим ним під час слідчого експерименту 22.05.2017 року.

В ході розгляду справи було допитано експерта ОСОБА_17 , який пояснив, що термін перебування на лікарняному не впливає на ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, даних в мед документації про наявність птозу та ступінь його вираженості не було, тому під час визначення ступіню тяжкості тілесних ушкоджень наявність птозу не враховувалось.

Висновками судово-медичного експерта №09/1604-с/2018, 09/1160-С/2019, отриманих на підставі ухвал суду в ході розгляду справи, з урахуванням отриманих медичних даних про стан здоров'я потерпілого до завдання ушкодження, за результатами його огляду експертом, будь-яких підстав для змін в ступіню тяжкості тілесних ушкоджень не було виявлено.

Протоколом слідчого експерименту від 25.05.2017 року за участю ОСОБА_7 із фото таблицею до нього, під час якого ОСОБА_7 пояснив як, та в який спосіб завдав удар потерпілому.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена та його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а також відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений раніше судимий, на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває, має місце реєстрації, проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному. Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді громадських робіт. Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. В рамках кримінального провадження потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8584,27 гривень, а також моральної шкоди в сумі 20000 гривень. В обґрунтування позову потерпілий посилався на те, що ним була отримана тяжка травма ока, знищені окуляри, з'явився синець та садно на голові, обвинувачений допомоги йому не надавав ані безпосередньо після нанесення удару, ані в подальшому, коли він проходив лікування. Оскільки стан його здоров'я погіршився, він був змушений звертатись до лікарів «Харківської міської поліклініки №18», проходити обстеження, витрачати додаткові кошти для відновлення пошкодженого ока. Також посилався на те, що він протягом місяця не мав можливості повноцінно працювати, знімав кошти з кредитної картки в розмірі 700 гривень, з відсотковою ставкою 7%, вартість пошкоджених окулярів склала 450 гривень. Всі ці події негативно означились на його повсякденному житті, він продовжував лікування, шукав кошти для погашення кредиту, відчував фізичний біль та дискомфорт від постійних відвідувань лікарів, тимчасову відірваність від активного соціального життя.

Дослідивши докази за поданим цивільним позовом, суд приходить до наступного.

Потерпілим надано суду копії чеків на придбання медпрепаратів для проходження лікування на загальну суму -7958,69 гривень. В ході розгляду справи обвинувачений не заперечував того факту, що наніс удар потерпілому в око, в момент нанесення удару потерпілий був в окулярах, внаслідок чого вони розбились та з ока пішла кров. 15.05.2017 року потерпілий звертався до КЗОЗ «Харківська міська лікарня №14» ім..Проф.Гіршмана та йому було встановлено діагноз контузія правого ока, подкожна гематома внутрішньої повіки, субконьюктивальний крововилив, коньюктивіт правого ока, він перебував на лікарняному з 30.05.2017 року по 20.06.2017 року, було рекомендовано диспансерне спостереження у офтальмолога за місцем проживання, інсталяції в праве око відсік 3-4 рази на день, дексаметозон 1 раз на день, контроль в лікарні, проведено оперативне втручання.

При цьому суд не приймає до уваги надані потерпілим чеки банкомату, оскільки вони свідчать лише про зняття коштів з карткового рахунку, але не містять даних про витрати цих коштів на ліки чи мед процедури.

Тобто, цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди потерпілому підлягає задоволенню на суму наданих чеків та квитанцій щодо витрат на придбання медпрепаратів та оплату мед послуг, а саме в сумі 7958,69 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілого, суд враховує, що згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В ході розгляду справи встановлено, що дійсно має місце завдання моральної шкоди, оскільки потерпілий тривалий час був змушений вносити корективи в своє життя, потребував лікування, перебував на лікарняному, дотепер потребує постійного контролю офтальмолога, проходить постійні огляди офтальмолога, під час чергового обстеження залишився частковий птоз правого ока, йому було проведено оперативне втручання, саме з метою усунення птозу верхньої правої повіки, також в ході розгляду справи встановлено винуватість обвинуваченого, та наявність причинного зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді завдання шкоди. Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що розумним та справедливим буде визначити до стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, тобто задовольняє позовні вимоги в цій частині частково.

Запобіжний захід не обирався, судових витрат та речових доказів у справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком 200 (двісті) годин.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду в сумі 7958 гривень 69 копійок, завдану моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, а всього 17958 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 69 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя ОСОБА_1

Попередній документ
85669539
Наступний документ
85669541
Інформація про рішення:
№ рішення: 85669540
№ справи: 644/3342/17
Дата рішення: 15.11.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження