14.11.2019
справа № 642/3171/19
провадження № 1кп/642/585/19
13 листопада 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
01 березня 2019 року близько 14 години ОСОБА_4 , перебуваючи на території внутрішнього двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , помітив на території внутрішнього двору сусідського домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , металеву шафу для інструменту світло-зеленого кольору розмірами приблизно 150х70х40см вагою 64,65 кг з трьома дерев'яними поличками в середині, яка належить потерпілому ОСОБА_5 , і в цей момент у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: вказаної металевої шафи.
Умисно, переслідуючи корисливі цілі, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність та спричинить матеріальну шкоду потерпілому, впевнившись та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 переліз через шиферний паркан до внутрішнього двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , дотягнув вищевказану металеву шафу до паркану та перекинув її на територію внутрішнього двору домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 .
Вартість вищевказаної металевої шафи відповідно до висновку експерта №9131 за результатами товарознавчої експертизи від 26.04.2019, проведеної експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, на день скоєння злочину, а саме на 02.03.2019, склала 1050,00 грн. (одна тисяча п'ятдесят гривень 00 копійок).
Продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх суспільно - небезпечний характер, ОСОБА_4 витягнув вищевказану металеву шафу на вул. Нарвську та попрямував з нею у напрямку вул. Золочівської, таким чином покинув місце злочину, розпорядившись у подальшому викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на суму 1050,00 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся в скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Просив строго не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом враховано, що потерпілий подав заяву про розгляд у його відсутність.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не має офіційного місця роботи, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Згідно досудової доповіді, складеної інспектором Холодногірського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства за умови здійснення нагляду та застосуванням доступних соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покладення на правопорушника обов'язків відповідно до ч. 3 п.2 ст. 76 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, відношення особи до скоєного злочину та факт повного визнання вини, відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, однак, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Розподілити процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавленні волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. ч.3 п.2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк відраховувати з моменту оголошення вироку.
Речові докази: металеву шафу для інструменту світло-зеленого кольору з трьома дерев'яними поличками в середині в кількості 1 шт., що знаходиться у потерпілого ОСОБА_5 , після набрання вироком суду законної сили, залишити у розпорядженні власника.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 9131 за результатами товарознавчої експертизи від 26.04.2019 - 785,00 грн. (сімсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1