79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" листопада 2019 р. Справа №926/1341/15
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Кордюк Г.Т.
Плотніцький Б.Д.
при секретарі судового засідання: Кобзар О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вторчермет”, б/н від 27.03.2017 (вх. ЗАГС №01-05/412/18 від 18.10.2018)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.03.2017, суддя Проскурняк О.Г., повний текст складено 17.03.2017
у справі № 926/1341/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпро
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Вторчермет”, м. Чернівці
про стягнення 64 090,00 грн
за участю учасників справи:
від позивача: Хлабистін Д.М. - представник (присутній у Центральному апеляційному господарському суді)
від відповідача: не з'явився
Відповідно до п.9 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України в редакції від 15.12.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ Вторчермет про стягнення 64 090,00 грн штрафу за неправильно зазначену відповідачем масу вантажу.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2019 у справі № 926/1341/15 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 146-149 том І).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 вищезазначене рішення Господарського суду Чернівецької області залишено без змін (а.с. 240-246 том І).
Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області (а.с. 38-43 том ІІ).
Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив, що суди при розгляді справи та застосуванні п.10 Правил приймання вантажів до перевезень мали визначити чи відноситься вантаж - лом чорних металів - до переліку вантажів щодо яких зважування проводиться із зупинкою і розчіпленням вагонів, при цьому розмежувавши поняття метали всіх найменувань та лом кольорових і чорних металів. Після з'ясування всіх обставин справ можливо зробити висновок чи доводять дані комерційного акту РА №007036/26/255 від 10.02.2015 щодо маси ватажу факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.03.2017 у справі №926/1341/15 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТзОВ «Вторчермет» на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ «Українська залізниця» штраф за неправильно визначену масу вантажу у розмірі 64 090,00 грн та судовий збір на загальну суму 1 827,00 грн (а.с. 107-110 том ІІ).
Приймаючи рішення, судом було проаналізовано Правила приймання вантажів до перевезення і Правила видачі вантажів та зроблено висновок, що оскільки лом чорних металів не входить в перелік вантажів, що зважуються із зупинкою і розчепленням вагонів, то до спірних правовідносин повинні застосовуватись приписи пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезення, щодо інших вантажів, які зважуються із зупинкою вагонів без розчеплення. В зв'язку з фактом виявлення в даному випадку різниці у 4,5 тони (14% надлишку маси - від зазначеної у перевізних документах) вантажу лому чорних металів, виходячи із зазначеної в накладній маси 66,5 тон, суд з посиланням на положення статей 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів і оформлення перевізних документів, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу за допущене порушення.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТзОВ «Вторчермет» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що поза увагою суду залишилося нез'ясованим питання чи належним способом на станціях Синельникове-1 та Запоріжжі-Ліве Придністровської залізниці було здійснено контрольне переважування спірного вагону та чи була дотримана процедура, передбачена Правилами приймання вантажів до перевезення. Оскільки ним зважування вантажу здійснювалось на вагонних вагах із зупинкою та розчіпленням вагона, а позивач застосував інший спосіб зважування, а саме з повною зупинкою без розчіплення, то відповідно, на думку апелянта, різний спосіб та порядок зважування суттєво впливає на показник маси вантажу. Що в свою чергу не може бути підставою для накладення на вантажовідправника штрафу.
Скаржник явку уповноваженого представника в судове засідання 12.11.2019 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. В попередніх судових засіданнях доводи апеляційної скарги підтримав повністю.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак, просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.
07.02.2015 ТзОВ Вторчермет по залізничній накладній № 44561686 зі станції Охтирка Південної залізниці відправило на адресу ВАТ «Запоріжсталь» на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці лом чорних металів у вагоні № 65945313 вантаж вагою 66500 кг. Вантаж завантажено вантажовідправником, масу визначено на вагонних вагах (150 т) (а.с. 10 том І).
Для зважування вагона перед його відправкою відповідач звернувся до ДП Охтирський комбінат хлібопродуктів, який провів 07.02.2015 зважування вагону №65945313 на справних 150-тонних вагонних вагах, що підтверджується технічним паспортом на ваги і витягом із журналу повірок (а.с. 44-51 том І).
За послуги ДП Охтирськимй комбінат хлібопродуктів відповідач сплатив 367,88 грн, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера №4 від 02.02.2015 (а.с. 43 том І).
Згідно довідки начальника станції Охтирка від 15.05.2015р., зі станції Охтирка 07.02.2015 був прийнятий до перевезення вагон №65945313 по ж/д накладній №44561686, вагою нетто 66500 кг, брутто 91500 кг, тара 2500 кг (а.с. 49 том І).
При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу та виявлено, що у вагоні №65945313 маса вантажу не відповідає масі, вказаній у накладній (а.с. 12-14 том І).
За результатами перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці складений комерційний акт РА №007036/26/255 від 10.02.2015, відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №65945313 з повною зупинкою без розчеплення, двічі, на справних 150-тонних вагонних вагах станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці (держ. повірка від 28.11.2014) виявилось, що при переваженні вага брутто складає 87000 кг, тара з документа 25000 кг, нетто 62000 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 4500 кг (а.с. 11 том І).
У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №44561686 маси вантажу залізницею на підставі статтей 118, 122 Статуту залізниць України нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 64090,00 грн, з урахуванням провізної плати за один вагон 12818,00 грн. (12818,00грн. х 5 = 64090,00 грн).
Дані обставини стали підставою для звернення позивача до відповідача із вказаним позовом.
В свою чергу відповідач проти позову заперечує, вважає його безпідставним. Зокрема, стверджує, що ним зважування вантажу здійснювалось на повірених та зареєстрованих 150-тонних вагонних вагах із зупинкою та розчепленням вагона, які взяті на облік залізницею. До того ж, начальник станції Охтирка в довідці від 15.05.2015 підтвердив факт прийняття до перевозки вагону №65945313 по накладній №44561686, вагою нетто 66500 кг. Позивач же застосував інший спосіб зважування, а саме з повною зупинкою без розчеплення, а різний спосіб зважування, на думку відповідача, може суттєво впливати на показник маси вантажу.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
На підставі залізничної накладної №44561686 між сторонами виникли договірні правовідносини з перевезення вантажу.
Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За вимогами ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 909, ч. 1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про транспорт» підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.
Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 129 Статуту залізниць України унормовано обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
З огляду на викладене, предметом встановлення по даній справі є наявність порушення - неправильного зазначення маси вантажу у накладній вантажовідправником.
Відповідно до пунктів. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).
Як вбачається з залізничної накладної №44561686 відправником вантажу зазначено масу вантажу 66500 кг у вагоні №65945313.
Зважування вантажу на станції відправлення було здійснено на справних 150-тонних вагонних вагах ДП Охтирський комбінат хлібопродуктів, зазначені вагонні ваги взяті на облік залізницею, про що свідчить виданий технічний паспорт.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, на попутній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №65945313 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
За результатами перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці складений комерційний акт РА №007036/26/255 від 10.02.2015, відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №65945313 з повною зупинкою без розчіплення, двічі, на справних 150-тонних вагонних вагах станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці (держ. повірка від 28.11.2014) виявилось, що при переваженні вага брутто складає 87000 кг, тара з документа 25000 кг, нетто 62000 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 4500 кг.
У комерційному акті також містяться відомості про те, що за документами значиться навал, лом чорних металів, нанесено маркування вапном. Навантаження в вагоні нижче бортів 0,3 м, рівномірна. Вантаж вкритий листами, звареними між собою, маркування проведено вапном, маркування не порушено, виїмок не встановлено, доступу до вантажу немає. Вагон бездверний в технічному відношенні справний, люки закриті і скручені проволокою. Вантаж прибув без охорони, переданий під охорону стрілку ВОХР СК-3 Загинайко І.В. Комерційний акт підписаний представниками залізниці.
Відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Так, на станції призначення був заповнений розділ Є комерційного акта РА №007036/26/255 від 10.02.2015 про те, що при перевірці вантажу різниці проти цього акта не виявлено. Вказаний розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами представників залізниці, зі сторони одержувача міститься підпис ОСОБА_1
Довідкою №26 від 14.02.2017 встановлено, що 13.02.2015 на справних заводських вантажних вагах зважувався вагон №65945313 з вантажем «брухт чорних металів», вантажовідправник ТзОВ «Вторчермет», ст. відправлення Ахтирка Півд ОСОБА_2 . В результаті проведення зважування підтвердилось недовантаження вантажу у розмірі 4500 тонн. Зважування проводилось на заводських вагах з розчепленням вагону (а.с. 83 том ІІ).
Згідно технічного паспорту ваг №6 станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 2006р, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 28.11.2014.
Порядок проведення зважування передбачений Правилами перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, а саме розділом Правила приймання вантажу до перевезення (далі-Правила).
Відповідно до п. 5 Правил встановлено, що загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 № 279, зареєстрована в Міністерстві юстиції 23.04.2004 за № 527/9126.
Як вбачається, з витягу з техпаспорту ваг станції Синельникове-1 встановлено, що похибка при зважуванні вантажів у вагонах масою від 25 тон до 100 тон складає +/- 100 кг (а.с. 101 том ІІ).
Пунктом 10 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчепленням вагонів або із зупинкою без розчеплення.
Судом першої інстанції було проаналізовано вказаний вище пункт Правил, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що в розумінні Правил перевезення вантажів лом чорних металів не входить в перелік вантажів, що зважуються із зупинкою і розчепленням вагонів, то відповідно до спірних правовідносин повинні застосовуватись приписи пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезення, щодо інших вантажів, зокрема «лом чорних металів», які зважуються із зупинкою вагонів без розчіплення.
Натомість ТзОВ «Вторчермет» заперечує такий спосіб зважування, вважає, що до вантажу «лом чорних металів» слід застосовувати саме спосіб зважування в статистичному режимі із розчіпленням вагону. Як доказ підтвердження такого способу зважування представником долучено до матеріалів справи копії комерційних актів та довідки по аналогічним вантажах (а.с. 74-79 том ІІ). В зв'язку з чим наполягає на тому, що оскільки в даному випадку позивач застосував інший спосіб зважування, а саме з повною зупинкою без розчеплення, ніж той який був застосований при відправці вантажу, то відповідно це могло суттєво вплинути на показник маси вантажу.
Враховуючи, що між сторонами виникло спірне питання щодо застосування до даних правовідносин способу зважування вантажу «лом чорних металів», ухвалою суду від 27.11.2017, для з'ясування дійсних обставин справи, на підставі клопотання ТзОВ «Вторчермет», було призначено судову комплексну залізнично-транспортну експертизу (а.с. 222-224 том ІІ).
За результатами проведеної судової експертизи було дано висновок судового експерта № 6536 від 09.02.2018, згідно якого встановлено що «лом чорних металів» входить до переліку вантажів, що зважуються лише із зупинкою та розчіпленням. Зважування залізничного вагону входить до переліку вантажів, що зважуються лише із зупинкою та розчепленням, тому експертами не досліджувалося, чи призводить зважування залізничного вагону з вантажем понад 60 тон на справних заводських вантажних 150-тонних тензометричних залізничних вагах із зупинкою, але в різному порядку - з розчепленням від решти вагонів і тепловоза та без розчеплення, може призвести до різних показників маси вагону вантажу. Різниця показників маси вагону та вантажу при зважуванні можлива, але в межах допустимих норм і ймовірно не може становити понад 4 тони (а.с. 230-234 том ІІ).
06.02.2019 ухвалою суду у справі №926/1341/15 призначено повторну судову залізнично-транспортну експертизу (а.с. 152-159 том ІІІ).
За результатами проведеної повторної судової експертизи було дано висновок експертів № 807 від 10.09.2019 (а.с. 198-210 том ІІІ). На основі проведеного дослідження і експериментального зважування вагона встановлено, що зважування залізничного вагона з вантажем понад 60 тон на справних заводських вантажних 150-тонних тензометричних вагах із зупинкою, але в різному порядку:
- з розчепленням від решти вагонів і тепловоза, як передбачено діючими нормативними документами на залізничному транспорті, не може призводити до різних (більше допустимої похибки) показників маси вагону та вантажу;
- без розчеплення, що не передбачено для даного виду вантажу, може призводити до різних показників маси вагону та вантажу, але таке значення ймовірно не може становити понад 4 тони.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що при різних способах зважування вагону із зупинкою і розчепленням та зупинкою без розчеплення підтверджується неправильність зазначення у накладній маси вантажу у 4,5 тони.
Статтею 24 Статуту залізниці України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст. 122 Статуту унормовано, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі відповідно до ст. 118 Статуту.
При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у передбачених ст. 129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до ст.118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Так, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач вірно нарахував відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 64 090,00 грн, з урахуванням провізної плати за один вагон 12818,00 грн. (12818,00грн. х 5 = 64090,00 грн.), в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення відсутні.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні суду першої інстанції.
В свою чергу позивачем належним чином підтверджено свої доводи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.
Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.03.2017 у справі № 926/1341/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.
4. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.Т. Кордюк
Б.Д. Плотніцький