12 вересня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретареві - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянула матеріали кримінального провадження № 12018110200004037 відносно ОСОБА_6 за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області ОСОБА_9 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року, яким
ОСОБА_6 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, консультант з дозвільної документації ТОВ «Димовент», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цим вироком стягнено з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 4 576 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп.
Вироком також вирішено долю речових доказів.
Розглянувши матеріали кримінальних проваджень та апеляційну скаргу прокурора, судова колегія, -
Справа № 369/11470/18 Апеляційне провадження: № 11-кп/824/1739/2019 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_10 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1
ОСОБА_6 засуджено за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство) із застосуванням вогнепальної зброї, яке він вчинив за наступних обставин.
26 червня 2018 року близько 11 години 20 хвилин ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в громадському місці - біля стадіону по вул. Європейській, 21 у місті Вишневому Києво-Святошинського району Київської області, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян та дотримання правил поведінки в побуті, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи та людської гідності, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, вийнявши зі своєї сумочки вогнепальну зброю, а саме самозарядний пістолет моделі «ПМР-УОС» калібру 9 мм, серія «КІПТ», № НОМЕР_1 , який призначений для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, умисно здійснив із нього не менше трьох пострілів в бік людей, які в той момент знаходилися на стадіоні, внаслідок чого спричинив неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , садно правої гомілки зовні, яке відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Не погодившись зі вказаним вироком в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, заступник прокурора Київської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій не піддає сумнівам правильність висновків суду щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення і правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, зазначає, що вирок підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
На обґрунтування прокурор зазначає, що суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, не навів у вироку належні і переконливі доводи, які б вказували на можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання.
На думку прокурора застосування ОСОБА_6 вогнепальної, хоч і не летальної, зброї при вчиненні хуліганських дій, виконання аж трьох пострілів в бік відвідувачів футбольного матчу, серед яких були також неповнолітні особи, вказує на його підвищену суспільну небезпеку для оточуючих. В результаті таких протиправних дій обвинувачений заподіяв неповнолітньому потерпілому легке тілесне ушкодження.
У зв'язку із тим що виправлення ОСОБА_6 , на думку прокурора, неможливе без ізоляції від суспільства, прокурор просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року щодо ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки та не застосовувати до нього в порядку ст. ст. 75 і 76 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора на підтримку апеляційних вимог, обвинуваченого та його захисників - проти їх задоволення, провівши судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченому, перевіривши та обговоривши доводи учасників апеляційного розгляду в сукупності з матеріалами кримінального провадження і додатково наданими стороною захисту письмовими запереченнями на апеляційну скаргу прокурора, судова колегія визнає наступне.
Висновки суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_6 за описаних у вироку обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і правильність юридичної кваліфікації скоєного саме за цією правовою нормою ґрунтуються не тільки на повному визнанні своєї провини самим обвинуваченим, але й на сукупності повно та правильно досліджених судом доказів, зокрема показаннях свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в тому числі даних останнім на досудовому слідстві при впізнанні ОСОБА_6 по фотознімку, протоколі огляду місця події, протоколах медичного огляду, в ході яких зафіксовано перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння, висновках експертів - судового медика, яким у потерпілого ОСОБА_14 встановлено садно правої гомілки, яке утворилось 26 червня 2018 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень та криміналіста, який визнав пістолет, вилучений у ОСОБА_6 короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, а виявлені та вилучені під час огляду місця події три гільзи - відстріляними саме з цього пістолета, а також судово-психіатричної експертизи, яка не виявила у Штанька будь-яких постійних чи тимчасових розладів психічної діяльності, що перешкоджали б йому усвідомлювати свої дії, керувати ними чи віддавати собі звіт в цих діях.
Ніким ці висновки в апеляційному засіданні сумнівам не піддавались, а тому, розглядаючи кримінальне провадження в межах апеляційних вимог, судова колегія їх не перевіряє, не досліджує, не оцінює та погоджується з ними.
Що стосується виду та розміру покарання, а також можливості звільнення ОСОБА_6 від його відбування з випробуванням, справедливість чого піддає сумнівам в апеляційній скарзі заступник прокурора Київської області, то судова колегія визнає, що фактично прокурор не піддає сумнівам правильність висновків суду про необхідність призначити Штаньку покарання за скоєне саме у виді позбавлення волі та саме у розмірі чотирьох років позбавлення волі, як і визначив суд першої інстанції, а вказує лише на неправильне, на його переконання, звільнення винуватця від відбування цього покарання з випробуванням та покладенням на нього певних обов'язків, тому колегія суддів аналізує тільки питання щодо обґрунтованості та вмотивованості рішення суду про можливість звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього певних обов'язків в порядку ст. ст. 75 і 76 КК України.
Вирішуючи це питання, суд першої інстанції, і це прямо вказано у вироку, послався на положення ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості скоєного, яке в силу ст. 12 КК України віднесено по закону до категорії тяжких злочинів, встановив наявність обставин, що, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, а саме щире каяття, яке полягає у відкритому осуді своєї протиправної поведінки і готовності нести відповідальність за вчинене, а також добровільне відшкодування шкоди, також визнав суд передбачену ст. 67 КК України обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Саме на цих підставах суд визнав за необхідне призначити Штаньку покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України.
Водночас, взявши до уваги, крім вказаних обставин, що пом'якшують покарання, також відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він до відповідальності притягнутий вперше, характеризується винятково позитивно, працевлаштований, на спеціальних обліках у лікарів наркологів та психіатрів не перебуває, суд прийшов до висновку про можливість досягнення мети виправлення та перевиховання ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства в умовах контролю за його поведінкою органом з питань пробації.
Отже, всупереч міркуванням апелянта, про недоліки стилю викладення, суд у вироку свою правову позицію щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробування досить повно, чітко і конкретно обґрунтував і вмотивував, і з цими висновками судова колегія погоджується, бо вони відповідають вказаним вище конкретним обставинам кримінального провадження, відомостям про особу винуватця, положенням ст. ст. 50, 65, 66, 67, 75 і 76 КК України.
При цьому колегія суддів має на увазі також, що ОСОБА_6 не лише не був раніше помічений ні в чому вартому осуду та не притягувався до будь-яких видів відповідальності, а характеризується винятково з позитивної сторони, як по місцю роботи керівництвом і колегами, проживання, так і діловими партнерами та органом внутрішніх справ, за що має офіційні подяки; має на утриманні двох дітей, на час скоєння кримінального правопорушення малолітнього сина і неповнолітню доньку, яка на час апеляційного розгляду досягла повноліття, та керівництвом школи йому і його дружині оголошена подяка за активну участь у вихованні доньки; враховується судовою колегією також і правова позиція потерпілої, яка в суді першої інстанції письмово заявила про відсутність будь-яких претензії до ОСОБА_6 , повне відшкодування ним заподіяної матеріальної та моральної шкоди і просила звільнити його від кримінальної відповідальності, бо вважає його не соціально небезпечним, до початку апеляційного розгляду подала письмові заперечення на апеляційну скаргу заступника прокурора області , в яких підтвердила своє звернення до суду першої інстанції, а також і сама та обставина, що протягом більше року після скоєного ОСОБА_6 ні в чому вартому осуду не помічений.
Всі ці відомості спростовують міркування прокурора про неможливість досягнення мети виправлення ОСОБА_6 без ізоляції його від суспільства, які, до того ж, конкретними доказами не підтверджені.
Таким чином, судова колегія визнає, що суд першої інстанції прийняв законне, обгрунтоване, вмотивоване та справедливе рішення про звільнення ОСОБА_6 від покарання з випробуванням та покладенням на нього певних обов'язків у порядку ст. ст. 75 і 76 КК України, а тому в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовляє.
В силу вказаного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області ОСОБА_9 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року відносно ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вказаний вирок суду першої інстанції, - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена касаційним порядком безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців від дня проголошення.
Судді: