Постанова
Іменем України
12 листопада 2019 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/14829/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючогосудді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,
за участю секретаряРатушного А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва про відмову в роз'ясненні рішення
від 30 вересня 2019 року
в складі судді Ул'яновської О.В.
у справі №759/2328/16-ц Святошинського районного суду м. Києва
за заявою ОСОБА_1
про роз'яснення заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит"
до ОСОБА_1
про повернення грошових коштів,
03 червня 2019 року ОСОБА_1 , посилаючись на те, що їй є незрозумілим заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року та його подальше виконання, звернулася до суду із заявою про роз'яснення такого рішення, а саме роз'яснити чи повинна ОСОБА_1 , відповідно до змісту резолютивної частини рішення, особисто здійснити дії спрямовані на повернення ПАТ "Банк Національний Кредит" грошових коштів в розмірі 21 496,29 доларів США.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обгрунтування скарги вказувала на те, що суд, відмовляючи в задоволенні заяви, в мотивувальній частині ухвали навів обгрунтування, які фактично свідчать про задоволення заяви.
Також, як на підставу скасування ухвали, зазначила, що в порушення вимог ч. 3 ст. 271 ЦПК України судом розглянуто заяву з порушенням строку.
За вказаних обставин просила скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30.09.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.
Приватний виконавець, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит», належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду, в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу
за відсутності учасників справи та їхніх представників, які не з'явилися в судове засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року зобов'язано ОСОБА_1 повернути ПАТ «Банк національний кредит» грошові кошти в розмірі 21 496,29 доларів США, отриманих за договором про внесення змін від 25 травня 2015 року до договору банківського вкладу №119678-ДР-06 від 19 червня 2014 року на накопичувальний рахунок за наступними реквізитами: отримувач PJSC Bank National Credit Turhenevska str 52/58, Kiev, Ukraine acc НОМЕР_1 , банк отримувача National Bank of Ukraine Swift code: NBUAUAUX ACC.400807238, банк-кореспондент JP Morgan Chase Bank, New York, USA (Swift code:CHASUS33) призначення платежу повинно зазначатись згідно з умовами договору з банком (назва, номер та дата), в тому числі необхідно обов'язково вказати назву (ПІБ клієнта, код СДРПОУ) ІПН клієнта та за що сплачується.
Заочне рішення неодноразово переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 09 січня 2019 року залишено без змін заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2016. Рішення набрало законної сили.
На виконання рішення суду 03 квітня 2019 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист, який звернуто до виконання.
24 квітня 2019 року приватним виконавцем Солоньком М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Звертаючись до суду із заявою про роз'яснення рішення ОСОБА_1 зазначила, що їй не зрозуміло яким чином слід виконувати рішення суду, відповідно до змісту його резолютивної частини.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 271 ЦПК України, виходив з того, що резолютивна частина заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2016 не припускає кілька варіантів її тлумачення, і взагалі рішення суду є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, містить вичерпні, чіткі та такі, що випливають із встановлених фактичних обставин висновки по суті заявлених вимог, у зв'язку з чим відсутня необхідність в його роз'ясненні.
Колегія суддів у повному обсязі погоджується з такими висновкамисуду першої інстанції, а також вважає за необхідне зазначити, що фактично доводи заяви про роз'яснення рішення та доводи апеляційної скарги за своїм змістом є скаргою на дії приватного виконавця, зокрема незгода з діями виконавця по виконанню рішення.
Також, в мотивувальній частині ухвали, як на підставу відмови в роз'ясненні рішення, суд зазначив, що зобов'язання відповідача, яке визначено резолютивною частиною рішення суду з повернення коштів регулюється ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також ст. 1212 ЦК України. Однак, зобов'язання, тобто обов'язок ОСОБА_1 у поверненні банку коштів нерозривно пов'язаний з правом банку в отриманні таких коштів у тому числі і шляхом їх стягнення. Увипадку неповернення особою коштів іншій особі, що визначено рішенням суду, такі кошти підлягають до примусового стягнення.
Посилання в апеляційній скарзі, що суд в мотивувальній частині ухвали навів обгрунтування, які свідчать про фактичне задоволення заяви не є правовою підставою для скасування ухвали.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи приватним виконавцем Солоньком М.М. 08.07.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з повним виконанням рішення суду, тоді як за приписами ст. 271 ЦПК України роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно не виконане.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 фактично просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд допустив порушення норм процесуального права, а саме розглянув заяву з порушенням строку.
Колегія суддів вважає безпідставними такі посилання представника скаржника, оскільки за приписами ст. 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду, якщо вона перешкоджає подальшому провадженню у справі. Як вже зазначалось вище на день постановлення ухвали рішення суду вже виконано у повному обсязі.
Водночас, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом розглянуто заяву з порушенням строку, визначеного ч. 3 ст. 271 ЦПК України. Однак, таке порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення питання щодо роз'яснення рішення суду.
Таким чином, вирішуючи питання про роз'яснення рішення суд першої інстанції в межах доводів заяви повно і всебічно дослідив обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її задоволення, про що ухвалив відповідне судове рішення. У зв'язку з цим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2019 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді В.А. Кравець
Л.Д. Махлай