Справа 369/8471/19 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/2813/2019 Доповідач в суді ІІ інстанції ? ОСОБА_2
06 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
ОСОБА_2 (головуючий),ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
в режимі відеоконференцзв'язку - обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні у першій інстанції на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 08 серпня 2019 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016110200003524 щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 289 КК України, -
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08 серпня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110200003524 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 289 КК України, повернуто прокурору.
Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що формулювання обвинувачення пред'явлене ОСОБА_8 є неконкретним і не містить відомостей щодо суб'єктивної сторони кожного злочину, які йому ставляться у вину, наявності та направленості умислу, мотивів, способу і часу вчинення злочину, моменту завершення протиправних діянь та наслідків кримінального правопорушення. Зокрема, суд вказав на те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, у якому вказано, які саме конкретні дії та у який спосіб вчинив обвинувачений та інші обвинувачені, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження. Наведене, на переконання суду першої інстанції унеможливлює встановити причинний зв'язок смерті потерпілого із заподіяними йому тілесними ушкодженнями саме обвинуваченим ОСОБА_8 . Окрім цього, колегія суддів вказала і на те, що слідчим не зазначено у повній мірі зміст правової кваліфікації інкримінованого обвинуваченому злочину, що свідчить про суттєві неточності та протиріччя обвинувального акта.
В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність ухвали внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів скарги указав на те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України. Апелянт вказав також і на те, що сторона захисту не заперечувала з приводу призначення обвинувального акта до розгляду. Просив ухвалу скасувати та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314, 315 КПК України.
В поданих змінах та доповненнях до апеляційної скарги прокурор вказав на те, що мотиви, які суд поклав в обґрунтування ухваленого рішення не є правовими підставами для повернення обвинувального акта прокурору. Вважав, що формально обвинувальний акт відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України, зокрема містить і належним чином сформульоване обвинувачення щодо ОСОБА_8 із вказівкою на час, місце та спосіб вчинення злочину. На думку прокурора, суд першої інстанції в обґрунтуванні мотивів ухваленого рішення вдався до оцінки обставин, які підлягають доказуванню, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 314, 315 КПК України.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який апеляційну скаргу прокурора підтримав, підтвердив доводи викладені у ній та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції;
обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України за результатами підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Статтею 291 КПК України визначені вимоги до обвинувального акту. Повертаючи обвинувальний акт суд указав на невідповідність обвинувального акту положенням п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Ця невідповідність, на думку суду проявилась у тому, що обвинувальний акт не містив належним чином сформульованого обвинувачення по кожному епізоду злочинів із вказівкою на суб'єктивну та об'єктивну частину складів інкримінованих ОСОБА_8 злочинів. Між тим, такий висновок ґрунтується на неправильному застосуванні положень кримінального процесуального закону і погодитись із ним не можливо. Так, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110200003524 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 289 КК України містить виклад фактичних обставин злочинів, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію злочинів, яка їм відповідає. Формулювання обвинувачення, на думку колегії суддів сформульовано конкретно та дає підстави зрозуміти про вчинення обвинуваченим яких злочинів, передбачених Особливою частиною КК України стверджується прокурором. Тобто, вимоги п.5 ч.2 ст. 291 КПК України органом досудового розслідування при складанні обвинувального акту були виконані. Щодо змісту, повноти та обґрунтованості сформульованого обвинувачення, то на цьому етапі кримінального провадження суд не вправі робити будь-які висновки щодо цих складових сформульованого обвинувачення та відповідності його певним обставинам кримінального провадження. Інші недоліки, на які посилається суд першої інстанції, за своєю суттю є лише цитуванням положень закону та рішень Європейського суду з прав людини, а також загальними міркуваннями суду щодо неконкретності висунутого обвинувачення без наповнення цих міркувань обставинами кримінального провадження № 12016110200003524 про обвинувачення ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 289 КК України.Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності у обвинувальному акті сформульованого обвинувачення.
Таким чином, повертаючи даний обвинувальний акт прокурору суд першої інстанції допустив порушення вимог п.3 ч.3 ст. 314 та п.5 ч.2 ст. 291 КПК України які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Відповідно до вимог ч.1 ст.412 КПК України зазначені вище порушення КПК України є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Ухвала Обухівського районного суду Київської області від 08 серпня 2019 року про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 12016110200003524 про обвинувачення ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 289 КК України не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із поверненням матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції для виконання вимог ст.314-317 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 08 серпня 2019 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016110200003524 щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 289 КК України скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12016110200003524 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 289 КК України повернути до Обухівського районного суду Київської області для виконання вимог ст. 314-317 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
__________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4