Справа № 761/18714/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12330/2019
06 листопада 2019 року м. Київ
колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,
при секретарі Прохоровій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Турбаза ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь» про визнання договору недійсним, розірвання договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Притули Н.Г.,-
встановила:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 07 лютого 2018 року між ТОВ «Турбаза ЛТД», що діє від імені та за дорученням ТзОВ «Алголь», та ОСОБА_1 укладено договір № 07022018/1 на туристичне обслуговування, за умовами якого ТОВ «Турбаза ЛТД» мало надати позивачу комплекс туристичних послуг, а позивач зобов'язувалась їх прийняти та оплатити.
Згідно з підтвердженням замовлення № 07022018/1, турпродуктом була подорож - автобусний тур, дві стихії Амстердам та Париж, з датою відправлення 03 березня 2018 року - прибуття 09 березня 2018 року, загальна вартість замовлення 15 629 грн 28 коп.
Позивач зазначає, що виконала свої зобов'язання, покладені на неї договором.
Для здійснення подорожі позивач додатково придбала квиток до м.Львів вартістю 487 грн 61 коп.
По прибутті з м. Львова до українсько-польського кордону на автобусі, позивачу було відмовлено у в'їзді на територію Польщі, оскільки у позивача була відсутня дійсна віза або документ на перебування.
Позивач зазначила, що представник ТОВ «Турбаза ЛТД» усно повідомив, що документів, які має позивач, достатньо для перетину кордону та здійснення поїздки, хоча на той момент позивач не мала дійсної візи для перетину кордону та її паспорт не був біометричним.
Так, відповідачем - ТОВ «Турбаза ЛТД» в порушення положень п.п.3.1.4, 3.1.5, 3.1.6 Договору не було належним чином перевірено документи позивача на відповідність вимогам туру, наслідком чого стала відмова у здійсненні перетину кордону Республіки Польща.
У зв'язку з відмовою в перетині кордону позивач вимушена була повернутись до м.Львів, придбавши квиток на автобус Новосілки-Львів вартістю 53грн 00 коп., а звідти до м. Києва, придбавши квиток Львів-Київ вартістю 283 грн 52 коп.
З врахуванням наведеного, позивачу було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 8 638 грн 77 коп., яка складається із сплачених, але не наданих туристичних послуг та витрати на проїзд. Крім того позивачу було спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінила в 140 000 грн 00 коп.
Просила, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог: визнати недійсним договір № 07022018/1 на туристичне обслуговування від 07 лютого 2018 року в частині, а саме: визнати недійсним п.3.4.5 Договору в частині «за умови дотримання Туристами вимог п.4 у випадку невиконання умов цього Договору з боку Турагента»; визнати недійсним п.3.4.6 Договору в частині «При цьому сума відшкодування збитків Замовника (позивача) обмежується вартістю сплаченої Замовником (позивачем) вартості Турпродукту»; визнати недійсним п.5.2 Договору в частині «в розмірі, що не перевищує сплачену Замовником (позивачем) вартість послуг»;визнати недійсним п.5.9 Договору повністю;розірвати Договір №07022018/1 на туристичне обслуговування від 07лютого 2018 року; стягнути з ТОВ «Турбаза ЛТД» та ТОВ «Алголь» в солідарному порядку на користь позивача матеріальні збитки в сумі 8 638 грн 77 коп.та моральну шкоду в розмірі 140 000 грн 00 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник ТОВ «Турбаза ЛТД» проти апеляційної скарги заперечив.
ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
ТзОВ «Алголь» подало клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ТОВ «Турбаза ЛТД», перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що поїздка не відбулась у зв'язку з необережними діями позивача, нею не надано доказів, що відповідачем не виконані належним чином обов'язки щодо надання інформації, крім того підписавши заяву власника біометричного паспорта, позивач підтвердила його наявність у неї. Крім того судом не встановлено підстав для визнання пунктів договору недійсними та розірвання договору з підстав, визначених позивачем, а також підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
З матеріалів справи вбачається, що 07 лютого 2018 року між ТОВ «Турбаза ЛТД», що діє від імені та за дорученням ТзОВ «Алголь», та ОСОБА_1 укладено договір № 07022018/1 на туристичне обслуговування.
Відповідно до п. 1.1. договору, згідно із заявою Замовника на туристичне обслуговування і даним Договором, Турагент за встановлену в договорі плату зобов'язується забезпечити надання Замовнику й особам, що слідують разом із Замовником, комплексу Туристичних послуг, а Замовник зобов'язується на умовах даного Договору прийняти і оплатити їх.
Згідно замовлення № 07022018/1 від 07 лютого 2018 року ОСОБА_1 замовила автобусний тур в Париж, казка Парижу, маршрутом Львів-Вроцлав -Берлін -Париж-Версаль-Прага-Краків-Львів з відправленням 04 березня 2018 року та прибуттям 09 березня 2018 року.
Вартість туру для двох дорослих становить 10 943 грн 00 коп., гарантований аванс на факультативні програми (2 дорослих) 2 118грн 00 коп., індивідуальне медичне страхування (2 дорослих) - 196 грн 08 коп., страхування від нещасного випадку (2 дорослих) - 13 грн 20 коп., а всього вартість замовлення становить 13 270 грн 28 коп.
Згідно із замовленням, туристами є: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
В замовленні зазначено, що у випадку невідбуття туриста в тур застосовуються штрафні санкції в розмірі 100% вартості Замовлення.
07 лютого 2018 року ОСОБА_1 підписала розписку туриста - власника біометричного паспорта.
Позивач сплатила вартість туру, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 10 270 грн 28 коп. від 07 лютого 2018 року, та копією квитанції на суму 3 000 грн 00 коп. від 08 лютого 2018 року.
09 лютого 2018 року було внесено зміни до замовлення, згідно з яким позивач замовила автобусний тур - дві стихії - Амстердам та Париж, датою відправлення було визначено 03 березня 2018 року та дата повернення 09 березня 2018 року. Маршрут: Львів-Вроцлав-Берлін-Амстердам-Волендам-Заансе Схане-Кейкенкоф-Париж-Прага-Львів.
Доплата за тур становила 1 011 грн 00 грн. та доплата за місця в першій половині автобусу - 1 348 грн 00 коп.
19 лютого 2018 року позивач доплатила 2 359 грн 00 коп.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що виконала свої зобов'язання за договором, надала ТОВ «Турбаза ЛТД» всі необхідні анкетні дані та документи. Після перевірки анкетних даних та документів позивача з боку ТОВ «Турбаза ЛТД» не надходило жодних вимог або претензій щодо невідповідності анкетних даних та документів умовам туру. Про необхідність отримання біометричного паспорта або візи, ТОВ «Турбаза ЛТД» не повідомило позивача.
По прибутті з м. Львова до українсько-польського кордону на автобусі позивачу було відмовлено у в'їзді на територію Польщі, оскільки у позивача була відсутня дійсна віза або документ на перебування.
Таким чином, позивач зазначає, що неналежним виконанням умов договору з боку ТОВ «Турбаза ЛТД», що сталось внаслідок неналежної перевірки наданих документів, позивачу було спричинено як матеріальні збитки (кошти сплачені за договором, та кошти на проїзд з м. Київ до м. Львів та назад), так і моральну шкоду (відмова у перетині кордону, дострокове повернення до України, скасування подорожі, скасування святкування ювілею за кордоном).
Крім того позивач просила визнати недійсними пункти договору, а саме: п.3.4.5 в частині «за умови дотримання Туристами вимог п.4 у випадку невиконання умов цього Договору з боку Турагента»;п. 3.4.6 в частині «При цьому сума відшкодування збитків Замовника (позивача) обмежується вартістю сплаченої Замовником (позивачем) вартості Турпродукту»; п.5.2 в частині «в розмірі, що не перевищує сплачену Замовником (позивачем) вартість послуг»;п.5.9 повністю, посилаючись на їх невідповідність вимогам законодавства.
В обґрунтування підстав для розірвання договору позивач зазначила, що у порушення умов договору та вимог законодавства, ТОВ «Турбаза ЛТД» не перевірило належним чином документи позивача, що надають йому право на здійснення подорожі. Тобто відбулось істотне порушення стороною умов договору. Тому договір на туристичне обслуговування має бути розірваний
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.
До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
Частиною першою статті 33 Закону України «Про туризм» встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Так, пунктом 2.1 договору, сторони визначили, що підписанням цього договору замовник підтверджує, що турагент до укладення цього договору надав замовнику у наочній та доступній формі увесь необхідний інформаційний матеріал, який містить необхідні за законодавством України інформацію про умови надання туристичних послуг, в тому числі згідно ст.16, ст.19-1 Закону України «Про туризм», а замовник отримав та зрозумів його.
Згідно п. 2.7 договору, замовник надає турагенту анкетні дані та документи туристів, необхідних для здійснення туру, а турагент перевіряє їх на предмет їхньої відповідності вимогам програми туру та у випадку такої відповідності доставляє їх в офіс туроператора або повертає замовнику, якщо анкетні дані чи документи туристів не відповідають вимогам туру.
Відповідно до п. 2.8. договору, відповідальність турагента за невиконання (неналежне виконання) турпродукту перед замовником виникає після своєчасного отримання турагентом повної вартості турпродукту а також всіх анкетних даних та документів туристів, необхідних для здійснення туру.
Вбачається, що договір на туристичне обслуговування від 07 лютого 2018 року підписаний позивачем, що свідчить про її згоду з умовами договору.
Одночасно з підписанням договору, позивач підписала розписку туриста - власника біометричного паспорта про те, що їй туристична фірма в повному обсязі надала усю необхідну інформацію стосовно правил подорожування у складі туристичної групи та вимог Шенгенського кодексу.
Розпискою позивач також підтвердила, що вона має біометричний паспорт.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідачем не були дотримані умови договору.
Підставою недійсності правочину за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є суперечність саме змісту правочину нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства з огляду на те, що змістом правочину є відповідні його виду умови.
Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Під час розгляду справи не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що умови оспорюваного договору від 07 лютого 2018 року є несправедливими.
В обґрунтування вимог про розірвання договору позивач зазначила ст.610, ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Оскільки товариством не були порушені умови договору про надання туристичних послуг, колегія суддів не знаходить підстав для його розірвання.
З огляду на вищенаведені висновки, не підлягають задоволенню й вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд залишив поза увагою невиконання ТОВ «Турбаза ЛТД» умов договору № 07022018/1 на туристичне обслуговування, а саме п. 2.7., колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені умови договору товариством виконані.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що про необхідність отримання біометричного паспорта або візи ТОВ «Турбаза ЛТД» не повідомило позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки позивач своїм підписом підтвердила наявність у неї біометричного паспорта, а чинне законодавство та укладений договір не наділяють туроператорів повноваженнями щодо перевірки отриманої від споживача інформації.
Доводи апеляційної скарги про те, що неналежним виконанням умов договору ТОВ «Турбаза ЛТД», позивачу були спричинені як матеріальні збитки так і моральна шкода, колегія суддів не приймає, оскільки судом не встановлено, що відповідач не виконав або неналежним чином виконав умови договору про надання туристичних послуг.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 25 червня 2019 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2019 року
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
С.Г. Музичко