Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №240/4844/18
адміністративне провадження №К/9901/9080/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №240/4844/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування п.2 рішення, визнати протиправним та скасувати наказ, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року (головуючий суддя - Єфіменко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Сторчака В. Ю. суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступними позовними вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати п.2 рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому ніж встановлено п.2 Порядку №499 в сумі 22174,50 грн, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.07.2018 №70, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
1.2. зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в сумі 80999,40 грн, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
1.3. визнати протиправним і скасувати наказ Військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.07.2018 №299 в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненої з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому ніж встановлено п.2 Порядку №499, в сумі 22174,50 грн, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
1.4. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в сумі 80999,40 грн, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачі призначили та виплатили йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, чим порушили його право на належну грошову допомогу відповідно до ст.16 Закону України №2011-XII та Порядку №499. Так, позивач вважає, що одноразова грошова допомога як інваліду 2 групи у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у сумі дорівнює 103173,90 грн (3439,13 х 30), а тому недоплата відповідачами належної позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 26.12.2011, складає 80999,40 грн (103173,90 грн - 22174,50 грн).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення судів мотивовані тим, що оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного належного виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 28.12.2016 у справі №760/15692/16-а, то, відповідно, позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права. Суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що у справі №760/15692/16-а та у даній справі відмінними є предмет позову, склад сторін та обставини, якими ґрунтуються позовні вимоги, а тому висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного належного виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 28.12.2016 у справі №760/15692/16-а, є такими, що прийняті із порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що у справі №760/15692/16-а заявлено вимогу про визнання протиправним і скасування рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, оформлене протоколом від 12.08.2016 №65. Разом з тим, у даній справі позивачем оскаржується п.2 рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформленого протоколом засідання комісії від 06.07.2018 №70, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а.
7. Верховний Суд ухвалою від 04 квітня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року.
8. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
9. ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України і звільнений у запас відповідно до наказу Міністра оборони України від 04.12.2002 №728 за станом здоров'я та згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2002 №239 виключений зі списків особового складу частини.
10. Свідоцтвом про хворобу ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2002 затвердженим 9 ВЛК Міністерства оборони України 06.11.2002 встановлено, що отримані позивачем захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
11. 06.02.2003 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №1 Шкляруку М.В. встановлено ІІІ-тю групу інвалідності з 06.02.2003 безстроково, яка настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, що підтверджується довідкою Житомирського обласного МСЕК №1 серія МСЕ №001051 від 06.02.2003.
12. Позивачу, як інваліду 3-ї групи, не призначалося і не виплачувалося страхове відшкодування з обов'язкового особистого страхування військовослужбовців Міністерства оборони України або одноразова грошова допомога.
13. 27.12.2011 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 встановлено ІІ-гу групу інвалідності з 26.12.2011 довічно, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, що підтверджується довідкою Житомирського обласного МСЕК №2 серія 10 ААА №732981 від 27.12.2011.
14. Для реалізації свого права на одноразову грошову допомогу, передбачену ч.2 ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у зв'язку із встановленням позивачу II групи інвалідності з 26.12.2011 у червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із відповідною заявою, проте отримав відмову, що оформлена витягом з протоколу комісії МО України від 12.08.2016 року №65.
15. Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 28.12.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018, у справі №760/15692/16-а, визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12.08.2016 №65. Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, одноразову грошову допомогу, у розмірі 30 місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності, а саме 26.12.2011, відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2011 №815.
16. 20.04.2016 позивач повторно звернувся до першого відповідача через Житомирський ОВК для виплати йому належної одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ-ї групи, виходячи з грошового забезпечення на день встановлення інвалідності 2 групи, а саме 26.12.2011 та додав усі документи визначені п.3 Порядку №499.
17. На повторне звернення позивача перший відповідач прийняв рішення, оформлене протоколом засідання комісії МО України від 06.07.2018 №70, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 26.12.2011 у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у сумі 22174,50 грн.
18. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.07.2018 №299 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи з 26.12.2011 у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у сумі 22174,50 грн.
19. На день встановлення позивачу інвалідності 2 групи розмір його місячного грошового забезпечення складав 3439,13 грн, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Житомирській області від 24.11.2015 №10111/03-21.
20. Підставою звернення позивачу до суду з даним позовом слугувало те, що на його думку, відповідачі призначили та виплатили одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, чим порушили його право на належну грошову допомогу відповідно до ст.16 Закону України №2011-XII та Порядку №499.
21. Так, позивач вважає, що одноразова грошова допомога як інваліду 2 групи у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у сумі дорівнює 103173,90 грн (3439,13 х 30), а тому недоплата відповідачами належної позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 26.12.2011, складає 80999,40 грн (103173,90 грн - 22174,50 грн).
22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
23. Вирішуючи питання обґрунтованості вимог, заявлених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить з наступного.
24. Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для подання позову, який розглядається, стало судове рішення у справі №760/15692/16-а про зобов'язання Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, одноразову грошову допомогу, у розмірі 30 місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності, а саме 26.12.2011, відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2011 №815.
25. Вказаним судовим рішеннями, яке набрало законної сили підтверджено і встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядком №499.
26. Позивачем обрано спосіб захисту свого права шляхом подання позову про визнання протиправним рішення щодо призначеної одноразової грошової допомоги у розмірі 22 174,50 грн, в обґрунтування якого він посилається на неналежне виконання рішення суду у справі №760/15692/16-а. Тобто, позивач вважає, що йому обчислено грошову допомогу не в тій сумі.
27. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, оскільки спірні правовідносини між сторонами уже вирішені судом у справі №760/15692/16-а.
28. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
29. Як встановлено судами та не заперечується сторонами, постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 28.12.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018, у справі №760/15692/16-а, визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12.08.2016 №65.
Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, одноразову грошову допомогу, у розмірі 30 місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності, а саме 26.12.2011, відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2011 №815.
30. Разом з тим, підставою повторного звернення до суду в даній справі стала не відмова у призначенні одноразової грошової допомоги, а рішення відповідача про призначення та виплату такої допомоги.
31. Таким чином, твердження судів попередніх інстанцій про те, що спірні правовідносини уже вирішені судом у справі №760/15692/16-а є помилковими, оскільки предмет та підстави позову у даній справі є відмінними від справи №760/15692/16-а.
32. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд за аналогічних обставин дійшов такого ж висновку по справі № 295/16194/16-а.
33. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позову.
34. Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
35. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог, при цьому, не розглянувши справу по-суті, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
36. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
37. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року по справі №240/4844/18 - скасувати.
3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій