Іменем України
13 листопада 2019 року
Київ
справа №818/819/17
провадження №К/9901/370/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, за участю третьої особи - Об'єднаної профспілкової організації Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України, про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Спаскіна О. А., суддів: Сіренко О. І., Перцової Т. С.
І. Суть спору
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУНП в Сумській області), за участю третьої особи - Об'єднаної профспілкової організації Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України (далі - Профспілка), про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення коштів.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він проходить службу у Недригайлівському ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області, обіймаючи посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції, маючи спеціальне звання старший сержант поліції.
2.1. Однак, відповідно до наказу начальника ГУНП в Сумській області від 24 березня 2017 року № 124 о/с позивачу за березень 2017 року встановлено розмір додаткового виду грошового забезпечення, а саме премії у розмірі 30,45 %.
2.2. Підставою для прийняття керівником такого рішення слугував рапорт начальника Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області, в якому зазначено про недоліки в роботі позивача, що полягли у відсутності результатів проведення профілактичного відпрацювання та запропоновано суворо попередити позивача та позбавити 50 % премії строком на 1 місяць.
2.3. Стверджує, що викладене в рапорті не відповідає фактичним обставинам справи, фактори, які впливають на визначення розміру премії в порівнянні з попереднім періодом, в якому розмір премії складав 60,9 %, не змінилися.
2.4. Вважаючи визначення премії у розмірі меншому, ніж у попередньому місяці протиправним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про скасування наказу та стягнення коштів.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходить службу у Недригайлівському ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції, маючи спеціальне звання - старший сержант поліції.
4. Дорученням начальника ГУНП в Сумській області від 02 грудня 2016 року № 4397/01/25-2016 з метою усунення недоліків у організації преміювання працівників поліції області передбачено, що до 23 числа кожного місяця начальники відділів поліції у районах та містах ГУНП зобов'язані готувати рапорти на ім'я начальника ГУНП, у яких зазначити усі прийняті рішення стосовно зменшення розміру або позбавлення премії підпорядкованих працівників.
5. Начальником Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області Зубенком В. М. на ім'я начальника ГУНП в Сумській області направлений рапорт з посиланням на протокол № 35 наради керівництва Недригайлівського ВП Роменського відділу ГУНП в Сумській області від 10 березня 2017 року з пропозицією позбавити позивача премії на 50 відсотків на один місяць за недоліки в організації роботи, що виразилися у допущенні прорахунків в організації роботи, неналежного розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів, насамперед, крадіжок, шахрайств, а також розбійного нападу, що були скоєні в лютому 2017 року, а також відсутності результатів проведення профілактичного відпрацювання.
6. 15 березня 2017 року начальником ГУНП в Сумській області був розглянутий зазначений вище рапорт.
7. Наказом ГУНП в Сумській області від 24 березня 2017 року № 124 о/с позивачу встановлено розмір додаткового виду грошового забезпечення - премії у розмірі 30,45 %. Зазначений наказ погоджений з профспілковою організацією.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
8.1. Визнано протиправними наказ ГУНП в Сумській області від 24 березня 2017 року № 124 о/с в частині встановлення ОСОБА_1 премії за березень 2017 року в розмірі 30,45 %.
8.2. В решті позову відмовлено за необґрунтованістю.
9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наказ начальника ГУНП в Сумській області від 24 березня 2017 року № 124 о/с в частині встановлення розміру премії ОСОБА_1 є протиправним, оскільки рішення ГУНП в Сумській області щодо визначення розміру премії поліцейському ґрунтується на матеріалах, наданих безпосереднім начальником позивача, в той же час, ні в рапорті, ні в протоколі наради не зазначено, як саме, в порівнянні з попереднім періодом, погіршилась робота позивача. З огляду на це, суд дійшов висновку, що рішення начальника ГУНП в Сумській області про визначення премії за березень 2017 року у розмірі меншому, ніж за попередній місяць, прийняте без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
10. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.
11. Харківський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку, що правомірність дій відповідача при встановленні розміру премії позивачу начальником ГУНП в Сумській області відповідно до Положення про преміювання поліцейських Національної поліції України, затвердженого наказом ГУНП в Сумській області від 31 грудня 2015 року № 70 (далі - Положення про преміювання) з урахуванням результатів служби ОСОБА_1 у сукупності за лютий 2017 року, а тому спірний наказ є законним.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
13. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи, постанова прийнята без норм Конституції України, ратифікованих законами України Конвенцій Міжнародної організації праці, обов'язкових рішень Конституційного Суду України, норм Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Закону України "Про колективні договори та угоди", статей 3, 6, 7, 8 Закону України "Про Національну поліцію", що призвело до неправильного вирішення справи.
14. Водночас відповідач у запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію", частиною першою статті 94 якого поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
19. З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Міністерством внутрішніх справ України затверджено наказом від 06 квітня 2016 року № 260 Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок та умови № 260).
20. За змістом пункту 2 Порядку та умов № 260 до складу грошового забезпечення входять:1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
21. Пунктом 6 Порядку та умов № 260 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
22. Згідно з пунктом 12 Порядку та умов № 260 Керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
VI. Позиція Верховного Суду
23. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що встановлення премій є правом керівника, а не його обов'язком, при цьому встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
24. З матеріалів справи вбачається, що 31 грудня 2015 року ГУНП в Сумській області видано наказ № 70, яким затверджено Положення про преміювання поліцейських Національної поліції України, відповідно до пункту 3 якого, за результатами служби за місяць розмір премії визначається за такими показниками:
неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського;
професійність виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції;
виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та відповідного територіального органу);
своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України;
виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
уживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
службова дисципліна.
25. Отже, нормами законодавства визначено сукупність підстав, що впливають на встановлення розміру премій поліцейському.
26. Пунктом 4 наведеного Положення обумовлено, що наказ про встановлення розміру премії поліцейським готує відповідний підрозділ кадрового забезпечення на підставі поданих списків, погоджений із заступником начальника органу відповідно до функціональних повноважень та підписаний керівником начальника органу, терміном до 25-го числа місяця, за який установлюється премія.
27. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що премія відноситься до виду заохочення за результатами служби поліцейського відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби.
28. Слід зазначити, що нормами чинного законодавства та Положенням про преміювання поліцейських не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця. Розмір премії поліцейським відповідно до Положення про преміювання встановлюється за рішенням начальника ГУНП в Сумській області відповідно до результатів служби за місяць шляхом видання відповідного наказу.
29. Судами встановлено, що з метою усунення недоліків у організації преміювання працівників поліції області дорученням ГУНП в Сумській області від 02 грудня 2016 року № 4397/01/25-2017 передбачено, що до 23 числа кожного місяця начальники відділів та відділень поліції у районах та містах ГУНП зобов'язані готувати рапорти на ім'я начальника ГУНП, у яких зазначати усі прийняті рішення стосовно зменшення розміру або позбавлення премії підпорядкованих працівників.
30. Так, 15 березня 2017 року начальником ГУНП в Сумській області розглянуто рапорт начальника Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області Зубенка В. М. про позбавлення 50 % премії строком на 1 місяць за недоліки в організації роботи, у частині виявлення та розкриття кримінальних та адміністративних правопорушень, відсутності розкриття злочинів, відсутності ініціативних рапортів, а також відсутності результатів під час проведення профілактичного відпрацювання деяких працівників Недригайлівського ВП, в тому числі позивача.
31. В матеріалах справи міститься наказ ГУНП в Сумській області від 24 березня 2017 року № 124 о/с, яким встановлено додаткові види грошового забезпечення за березень 2017 року поліцейським, державним службовцям та цивільному персоналу ГУНП в Сумській області, у відповідності до якого старшому сержанту поліції ОСОБА_1 встановлено премію за березень 2017 року в розмірі 30,45 %.
32. Слід зазначити, що згідно з Положенням про преміювання поліцейських, розмір премії встановлюється начальником ГУНП відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби та визначається за показниками, які передбачені Положенням, а не в порівнянні із попередніми періодами.
33. Як встановлено судом апеляційної інстанції, витягом з "АРМОРу" підтверджується, що показники роботи ОСОБА_1 є меншими за показники служби інших поліцейських сектору реагування патрульної поліції Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області. Тобто, відповідач не оцінював службу ОСОБА_1 за кількістю показників за місяць, а лише порівняло особистий внесок позивача із внеском інших поліцейських в загальний результат служби відділу поліції у відповідному періоді.
34. Щодо доводів позивача про необхідність погодження наказу ГУНП в Сумській області від 24 березня 2017 року № 124 о/с з профспілковою організацію слід зазначити про таке.
35. Статтею 15 Закону України "Про оплату праці" обумовлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
36. Наведені положення кореспондуються з приписами частини шостої статті 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" в якій вказано, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) або територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити зазначені питання з профспілковим органом.
37. Слід зауважити, що суд апеляційної інстанцій в своєму рішенні посилається на пункти 7.7, 7.9, 3.1 Колективного договору, укладеного між ГУНП в Сумській області, Сумською обласною профспілковою організацією атестованих працівників органів внутрішніх справ України та Профспілковою організацією УМВС України в Сумській області Професійної спілки працівників державних установ України, однак такий договір відсутній в матеріалах справи, а відтак висновки суду апеляційної інстанції про відповідність наказу ГУНП в Сумській області від 24 березня 2017 року № 124 о/с вимогам Колективного договору є передчасним.
38. Так, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що він є членом Об'єднаної профспілкової організації УМВС України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України і наказ ГУНП в Сумській області від 24 березня 2017 року № 124 о/с мав бути погоджений саме з цією профспілкою.
39. Суд апеляційної інстанції вказав, що оскаржуваний наказ про встановлення додаткових видів заробітної плати і грошового забезпечення погоджений з профспілковими організаціями відповідного рівня, проте не зазначено з якою саме профспілковою організацією та чи має право і повноваження представляти інтереси позивача.
40. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на приписи статті 10 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", в якій зазначено, що усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки.
41. З огляду на наведене суд апеляційної інстанції, не з'ясувавши всіх обставин справи, дійшов передчасних висновків.
42. Верховний Суд також наголошує на тому, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).
43. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
44. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
45. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
46. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
47. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
43. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.
VII. Судові витрати
44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич