13 листопада 2019 року
Київ
справа №500/1099/19
адміністративне провадження №К/9901/30356/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Олендера І.Я., Гімона М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного аграрно-промислового підприємства (ПАПП) "Колос" до ГУ ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення від 13.03.2019 №882/10-1/19-00-50 щодо не підтвердження ПАПП "Колос" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік; зобов'язано ГУ ДФС у Тернопільській області поновити з 01.01.2019 реєстрацію ПАПП "Колос" як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік .
ГУ ДФС у Тернопільській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Cуди першої та апеляційної інстанції встановили, що підставою для непідтвердження ГУ ДФС у Тернопільській області статусу ПАПП «Колос» як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік згідно з рішенням від 13.03.2019 слугував висновок контролюючого органу про наявність у позивача станом на 01.01.2019 податкового боргу в розмірі 7067,73 грн за несплаченими грошовими зобов'язаннями з податку з доходів фізичних осіб та із військового збору, визначеними позивачу податковими повідомленнями-рішеннями від 14.12.2018 №0220601303 та №0220611303.
Разом з тим, суд встановив, що грошові зобов'язання в зазначеній сумі не є узгодженими, оскільки позивач 28.12.2018 оскаржив їх в судовому порядку, повідомивши про це ГУ ДФС у Тернопільській області.
Застосувавши норми пункту 291.51 статті 291 Податкового кодексу України, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про неправомірність рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 13.03.2019 №882/10-1/19-00-50.
Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене наявні підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
І.Я.Олендер
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду