13 листопада 2019 року
Київ
справа №805/1535/16-а
адміністративне провадження №К/9901/31113/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу,
Приватне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» звернулось до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 січня 2016 року № Ю-5-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5713125,48 грн.; зобов'язати Волноваську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 5 713 125,48 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково: скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 січня 2016 року № Ю-5-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5713125,48 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
11 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року, у якій відповідач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в позові.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.
В касаційні скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку відсутністю коштів на рахунках.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Відповідно до положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, з поданого заявником клопотання про відстрочення сплати судового збору вбачається, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
До того ж, скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору у даній справі задоволенню не підлягає.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2016 році, а спір у справі носить майновий характер.
За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України від 25 грудня 2015 року №328-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 гривні.
Відповідно до статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 171 393,76 грн. (5 713 125, 48 грн. *1,5 %)*200%)
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:
Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA678999980000031219207026007
Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055")
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)
Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Суд вважає за необхідне встановити десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу залишити без руху.
Встановити скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Н.Є. Блажівська