Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №823/405/17
адміністративне провадження №К/9901/21781/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2017 року (суддя Морозов В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (колегія суддів: Кобаль М.І., Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, у якому просив (з урахуванням зміни позовних вимог):
- визнати протиправною відмову Департаменту захисту економіки Національної поліції України у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності;
- зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ в сумі 320 000 грн.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, зазначений адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною дію департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо відмови виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, що настала у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язано Департамент захисту економіки Національної поліції України скласти висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема, тим, що у Нацполіції відсутні підстави для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки стаття 97 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII не передбачала такої підстави для отримання одноразової грошової допомоги, як отримання захворювання або поранення (контузії), травми або каліцтва, пов'язаного з проходженням в служби в органах внутрішніх справ. Крім того, посилається на суперечність висновків судів попередніх інстанцій щодо правового регулювання та розміру відповідної допомоги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 у період з 08.11.1997 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України (міліції) та з 07.11.2015 по 08.11.2016 в Національній поліції України, зазначене підтверджується записами в трудовій книжці позивача (а.с.5 на звороті).
Наказом № 275 о/с Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07.11.2016 згідно із п.2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 розділу Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 08.11.2016.
Підставою для прийняття рішення про звільнення позивача зі служби в поліції слугував рапорт ОСОБА_1 від 02.11.2016 та свідоцтво про хворобу від 24.10.16 № 352.
Згідно копії свідоцтва про хворобу № 352 від 24.10.2016, захворювання ОСОБА_1 пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.10 на звороті).
13.12.2016 за результатами медичного огляду, Черкаською обласною медико-соціальною експертною комісією № 1 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 13.12.2016, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 75% (а.с.11-12).
20.12.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
Листом від 02.02.17 за № 1261/39/02-2017 відповідач відмовив у призначенні та виплаті позивачу вказаної допомоги, у зв'язку з тим що законодавством не передбачена виплата одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що за працівниками поліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20.12.1990 № 565-XII «Про Національну поліцію». Той факт, що позивач після звільнення зі служби в ОВС був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання відповідної допомоги. Розмір допомоги суди визначили в сумі 320000 грн., що відповідає ст. 23 Закону України «Про міліцію».
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 7 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України № 565-ХІІ «Про міліцію» та Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 580-VIII «Про Національну поліцію» (набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону №580 одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 ст. 97 Закону №580).
Відповідно до частини першої статті 99 Закону №580, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги:
4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності:
а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
б)II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.
Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 (далі Порядок №4, в редакції на момент виникнення спірних відносин).
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №4).
За змістом підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 99 Закону № № 580-VIII поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено ІII групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.
З огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, колегія суддів погоджується з висновками про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням йому інвалідності, по причині захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Оскільки позивачу з 13.12.2016 встановлено ІІ групу інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, тобто після звільнення останнього з органів Національній поліції та у період коли діяв Закон № 580-VIII, то позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 99 Закону № 580-VIII.
У зв'язку із тим, що останнім місцем служби позивача було Департамент захисту економіки Національної поліції України, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, у зв'язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII та Порядку № 4.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 822/764/18.
Відтак колегія суддів, погоджується лише з доводами касаційної скарги щодо помилковості посилання на Закон України «Про міліцію» щодо розміру одноразової грошової допомоги, на яку має право позивач та зазначає, останній повинен відповідати статті 99 Закону № 580-VIII «Про Національну поліцію».
Відтак судові рішення підлягають зміні в частині мотивів, щодо порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги та її розміру.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 343, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити частково.
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2017 року , яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року змінити в частині мотивів.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко