14 листопада 2019 року
м. Київ
справа №420/6835/18
адміністративне провадження №К/9901/30608/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської міської ради), третя особа - ОСОБА_3 , в якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність Управління ДАБК Одеської міської ради, яка полягає у зволіканні щодо звернення до суду з позовом про приведення самочинного будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 у відповідність до вимог будівельних норм та правил, а у разі неможливості приведення самочинного будівництва у відповідність до будівельних норм та правил, з вимогою знести самочинне будівництво за рахунок винної особи.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 01 липня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року, відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року і задовольнити позов.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Усупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржниця не додала до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
За змістом підп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом у 2018 році та заявили одну позовну вимогу немайнового характеру.
Частиною 2 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України від 07 січня 2018 року № 2229-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено, що станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 тис. 762 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1 409, 60 грн (200% від 1 762, 00*0,4).
Разом з цим, подана касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним майновим станом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Втім, матеріали касаційної скарги не містять обставин, з якими зазначені вище норми Закону № 3674-VI пов'язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення скаржниці від його сплати або відстрочення.
Додана до матеріалів касаційної скарги довідка Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі в Одеській області від 25 жовтня 2019 року № 2919929908931550 про розмір пенсії ОСОБА_1 , у якій зазначено, що вона за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року отримала пенсію в сумі 39 тис. 043 грн 14 коп., не може бути прийнята судом, оскільки така довідка не містить інформації про відсутність інших джерел доходу у ОСОБА_1 .
При цьому, сам по собі факт отримання пенсії за віком не позбавляє скаржницю права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір, а тому ОСОБА_1 необхідно надати до суду інші докази, а саме довідку з органу доходів і зборів на підтвердження обставини, що пенсія за віком є єдиним джерелом її доходу.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 тис. 409 грн, 60 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA678999980000031219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір» (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку 207; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (дата оскаржуваного рішення), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір, або надати до суду докази майнового стану позивачки, що підтверджують неможливість сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна