Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №802/1638/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33306/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №802/1638/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не завляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління національної поліції у Вінницькій області, Управління МВС України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді: Білої Л.М., суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.)
Короткий зміст позовних вимог
1. В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не завляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління національної поліції у Вінницькій області, Управління МВС України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії, в якому просив:
1.1. визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, направлену листом від 31.08.2016 року №15/2-3333, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
1.2. зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, з урахуванням висновків суду, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2016 року щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в 2004 році йому - як колишньому працівнику відділення ДАІ Вінницького МВ УМВС України, звільненому наказом №33 о/с від 15.03.2004 року (за власним бажанням), було встановлено 25% втрати працездатності внаслідок захворювання, відповідно до рішення комісії міської МСЕК від 22.01.2004 року. Постановою військово-лікарської комісії УМВС України в Вінницькій області №2 від 09.02.2006 року захворювання визнано пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Разом із тим, 19.05.2016 року рішенням МСЕК Вінницької області позивачу призначено ІІІ групу інвалідності в результаті захворювання визнано пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відсоток втрати працездатності зріс до 40%, що слугувало підставою для звернення до Управління МВС у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Проте відповідач відмовив у призначені такої допомоги з тих підстав, що після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, направлену листом від 31.08.2016 року №15/2-3333, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, з урахуванням висновків суду, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2016 року щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що жодних обмежень щодо неможливості призначення та виплати позивачу за наявності встановлених для цього підстав нової грошової допомоги за наслідком встановлення ІІІ групи інвалідності як Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 р. № 850, так і положення інших нормативно-правових актів, які врегульовують спірне питання, не передбачають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850 у зв'язку із спливом дворічного терміну між первинним та повторним медичним оглядом, який став підставою для установлення відсотка втрати працездатності у розмірі 40%, а також третьої групи інвалідності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга аргументована тим, що на момент первинного медичного огляду виплата одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України «Про міліцію» в разі часткової втрати працездатності не була передбачена, а тому пункт 4 Порядку №850, який встановлює дворічний строк з моменту первинного встановлення інвалідності або втрати працездатності для звернення за призначенням повторної грошової допомоги у більшому розмірі, не поширюються на дані спірні правовідносини. Касатор звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких доказів призначення повивачу одноразової грошової допомоги. Дані обставини вказують на те, що за призначенням такої допомоги позивач звертається уперше у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року.
10. Верховний Суд ухвалою від 13 листопада 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
11. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
12. ОСОБА_1 , проходив службу у відділенні ДАІ Вінницького MB УМВС України на посаді старшого інспектора відділення розшуку викраденого транспорту відділення ДАІ Вінницького MB УМВС України. Наказом начальника УМВС України в Вінницькій області від 15.03.2004 року №33-ос його було звільнено за власним бажанням.
13. 22.01.2004 року рішенням комісії міської МСЕК №1 позивачу було встановлено 25% втрати працездатності внаслідок захворювання. Постановою військово-лікарської комісії УМВС України в Вінницькій області №2 від 09.02.2006 року захворювання визнано пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Інвалідність не встановлювалась.
14. 19.05.2016 року за результатами проходження повторної медико-соціальної експертної комісії у обласній МСЕК №2 ОСОБА_1 встановлено з 19.05.2016 року III групу інвалідності в результаті захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та збільшено відсоток втрати працездатності до 40%, що підтверджується довідками №329927 та № 122912.
15. 01.06.2016 року позивач звернувся із заявою до УМВС України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії про виплату одноразової грошової допомоги.
16. Вказану заяву було розглянуто Департаментом фінансово-облікової політики МВС України і за результатами розгляду листом від 31.08.2016 року за № 15/2-3333 було відмовлено в праві на виплату одноразової грошової допомоги, посилаючись на п.4 Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2015 року № 850, оскільки після первинного огляду МСЕК 22.01.2004 року пройшло більше 2 років.
17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
18. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення огляду на наступне.
19. Так, відповідно до абз. 2, 3 п. 15 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію України" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
20. Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
21. Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
22. Згідно пункту 1 Порядку №850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
23. Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
24. Судами встановлено, що 19.05.2016 року позивач пройшов огляд медико-соціальної експертної комісії у обласній МСЕК №2, яка призначила ОСОБА_1 . ІІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК №329927.
25. Тобто, із цього часу в позивача виникло право згідно п. 3 Порядку № 850 на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, яка передбачена для ІІІ групи - 150 кратному прожитковому мінімуму, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
З метою отримання грошової допомоги в зв'язку з встановленням як працівнику міліції третьої групи інвалідності, пов'язаної із з проходженням служби позивач 01.06.2016 року звернувся із заявою до УМВС України в Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії з проханням провести виплату одноразової грошової допомоги.
Відмовляючи у призначені та виплаті такої допомоги, відповідач керувався положеннями п. 4 Порядку №850, якими передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Таким чином відповідач, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки повторний огляд МСЕК із встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності відбувся більш ніж через 2 роки після первинного огляду МСЕК, яким позивачу було встановлено 25 % втрати працездатності, а тому ОСОБА_2 не має правових підстав для отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
Такі твердження колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, норми пункту 4 Порядку №850 розповсюджуються на правовідносини, починаючи з 31.10.2015 року (дата набрання чинності вказаного Порядку).
Тобто, дворічний строк на повторне звернення за призначенням одноразової грошової допомоги у разі встановлення згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, застосовується до правовідносин, у яких первинне встановлення інвалідності чи втрати працездатності відбувся після набрання чинності Порядку №850.
26. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає правильним твердження суду першої інстанції, що днем виникнення у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи, є вказана у Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №329927 дата встановлення інвалідності, а саме - 19.05.2016 року. І, відповідно, від цієї дати на протязі трьох років за позивачем зберігається право на отримання цієї допомоги.
27. Дані обставини вказують на обґрунтованість висновків Вінницького окружного адміністративного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
28. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
29. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції було помилково скасоване законне рішення суду першої інстанції, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, залишивши в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року.
30. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
31. Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року по справі №802/1638/16-а - скасувати, залишивши в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій