14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 360/1012/19
адміністративне провадження №К/9901/30481/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства обороги України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу «Учасник бойових дій»;
- з'ясувати виконання позивачем усіх визначених умов, необхідних для отримання статусу «Учасник бойових дій»;
- зобов'язати Комісію Командування Сухопутних військ Збройних Сил України не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, надати ОСОБА_1 статус «Учасник бойових дій».
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 10 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яке оформлено протоколом від 21 грудня 2018 року № 27, про відмову у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до законодавства України на день розгляду працівнику Збройних Сил України ОСОБА_1 , провідному спеціалісту комплектування Білокуракинсько-Троїцького об'єднаного районного військового комісаріату Луганської області.
Зобов'язав комісію Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути надані документи та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, з урахуванням окреслених у даному рішенні висновків, та правової оцінки суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 01 листопада 2019 року відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року і відмовити у задоволенні позову.
Разом з цим, суд установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Усупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
За змістом підп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2019 році та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
Частиною 2 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України від 28 лютого 2019 року № 2696-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 тис. 921 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1 536, 80 грн (200% від 1 921*0,4).
Як убачається із змісту касаційної скарги, Міноборони заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи його тим, що бюджетні видатки, в тому числі на сплату судового збору, здійснюються через Державну казначейську службу, що потребує певного часу, а тому не може надати документ про сплату судового збору на час звернення із цією касаційною скаргою.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Втім, посилання скаржника на неможливість своєчасно сплатити судовий збір не є підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, суд наголошує на тому, що ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, або відстрочення/ розстрочення їх сплати виключно для фізичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги Міноборони необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 тис. 536 грн, 80 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA678999980000031219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір» (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку 207; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (дата оскаржуваного рішення), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір, або надати до суду докази майнового стану позивача, що підтверджують неможливість сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства обороги України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Міністерству оборони України строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна