13 листопада 2019 року
Київ
справа №560/406/19
адміністративне провадження №К/9901/30552/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №560/406/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
05.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019.
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-41477-17 зі сплати єдиного внеску у сумі 15 819,54 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано, прийнято нову постанову, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-41477-17 зі сплати єдиного внеску в сумі 15 819,54 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-41477-17, щодо сплати заборгованості з єдиного внеску, штрафів та пені, яка станом на 31.10.2018 складає 15 819,54 грн.
22.11.2018 ОСОБА_1 отримала вказану вимогу.
Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийнята Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-41477-17 на суму 15 819,54 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Головне управління ДФС у Хмельницькій області, не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Отже, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №560/406/19 є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-41477-17 на суму 15 819,54грн.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №560/406/19 не підлягє касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №560/406/19 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова