Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №822/5968/15
адміністративне провадження №К/9901/13378/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БудТраст» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сторчака В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюка Р.В. від 28 січня 2016 року,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БудТраст» (далі - ТOB «БудТраст», позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 15 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08 вересня 2015 року, винесену Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Денисовим Д.В., якою TOB «БудТраст» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», у сумі 21 924 грн;
- визнання протиправною та скасування постанови № 13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08 вересня 2015 року, винесену Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Денисовим Д.В., якою TOB «БудТраст» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», у сумі 54 810 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «БудТраст» проводяться лише певні будівельні роботи, а сам будинок будує КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів», тому позивач немає ніякого відношення до виявлених порушень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавча документація та будівельні роботи ТОВ «БудТраст» ведуться з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил, а самі будівельні роботи виконуються з відхиленням від затвердженої проектної документації, а тому заходи впливу до підрядної організації застосовані правомірно.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «БудТраст» задоволено, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що проведена перевірка субпідрядника - ТОВ «БудТраст» здійснена не на підставах та не у спосіб, визначені законом, вина у вчиненні правопорушень, які ставляться позивачеві, відсутня та відповідачем не доведена, а тому спірні постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до яких позивача притягнуто до відповідальністю, є протиправними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2015 року.
Касаційну скаргу подано 29 лютого 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 822/5968/15, витребувано адміністративну справу та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року в адміністративній справі № 822/5968/15 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Разом із касаційною скаргою скаржником подано клопотання про розгляд справи у касаційному порядку у судовому засіданні за участю представника ДАБІ України, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено те, що 28 серпня 2015 року начальником інспекційного відділу у північному регіоні управління ДАБІ у Хмельницькій області Павлюком М.П. проведено перевірку дотримання будівельно-технічних норм на багатоповерховому житловому будинку з вбудованими магазинами продовольчих та непродовольчих товарів та офісів по вул. Північній, 115 у м. Хмельницькому .
За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Також було складено протокол № 00201 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого виявлено правопорушення, яке полягає у невиконанні TOB «БудТраст» як підрядником його обов'язку щодо ведення загального журналу робіт, а саме: невнесення до загального журналу робіт відомостей щодо:
- дати початку будівельних робіт;
- дати затвердження проектно-кошторисної документації;
- про розробника проектно-кошторисної документації;
- про прийняття та усунення зауважень контролюючих органів.
Таким чином порушено пункт 1.17 ДБН А.3.1-5- 2009 «Організація будівельного виробництва».
Постановою № 15 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесеною Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління ДАБІ у Хмельницькій області Денисовим Д.В. визнано TOB «БудТраст» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 21 924 грн.
Крім того, було складено протокол № 00202 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого виявлено, що під час будівництва використовується два стрілкових крана КС-5363, розташованих по обидві сторони об'єкта будівництва. Згідно пункту 3.2. Проекту виконання робіт, будівельні роботи повинні виконуватись із задіянням баштового крану КБ-404А, який розташовується згідно схеми наведеної на ПВР-7. Також не дотримано умови влаштування входів у будинок через вхідні дверні отвори цокольного поверху по осі Д (ПВР7), а саме відсутні дерев'яні козирки. Відсутні огородження небезпечних зон зазначених на ПВР-1 та ПВР-7 (місця знаходження кранів).
Згідно протоколу № 00202 цим було порушено статті 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пункт 6.2.5. ДБН А.32-2-2009 «Охороні праці і промислова безпека у будівництві».
Постановою № 13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління ДАБІ у Хмельницькій області Денисовим Д.В., визнано TOB «БудТраст» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 54 810 грн.
У касаційній скарзі скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що ТОВ «БудТраст» є підрядником, а тому відносно нього як суб'єкта містобудування було правомірно складено постанови про накладення штрафних санкцій. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що відповідачем було проведено перевірку на об'єкті «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими магазинами продовольчих та непродовольчих товарів та офісів по вул. Північній, 115 у м. Хмельницькому », а тому суд апеляційної інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про те, що перевірку проведено щодо неналежного суб'єкта.
Від представника ТОВ «БудТраст» надійшло заперечення на касаційну скаргу ДАБІ України, у якому зазначається, що суд апеляційної інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, а вимоги касаційної скарги є безпідставними; просить залишити постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що планова перевірка має бути передбачена планом роботи органу архітектурно-будівельного контролю на відповідний період, а періодичність її проведення залежить від ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що у направленні для проведення планової перевірки від 10 серпня 2015 року № 23 зазначено, що воно видано на здійснення планової перевірки на об'єкті «Багатоповерховий житловий будинок з вбудованим магазином продовольчих та непродовольчих товарі та офісами по вул. Північна, 115, м. Хмельницький» стосовно Замовника будівництва об'єкту - КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів».
Також у вказаному направленні зазначається, що планова перевірка проводиться відповідно до наказу ДАБІ України від 24 червня 2015 року № 620 про затвердження плану перевірки на ІІІ квартал 2015 року та наказу ДАБІ України від 28 липня 2015 року № 796.
Крім того, судами попередніх інстанцій зі змісту копії плану перевірок об'єктів будівництва, замовниками яких є суб'єкти господарювання у сфері містобудівної дивності, на ІІІ квартал 2015 року, що міститься у додатку № 1 до наказу ДАБІ України від 24 червня 2015 року № 620, встановлено, що ТОВ «БудТраст» як суб'єкт перевірки відсутнє у плані.
На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційного інстанції про те, що начальником інспекційного відділу у північному регіоні управління ДАБІ у Хмельницькій області Павлюком М.П. проведена перевірка ТОВ «БудТраст» за відсутності на те законних підстав та в порушення пунктів 6, 7 Порядку № 553, оскільки останнього не було включено до плану перевірки.
Стосовно доводів скаржника про те, що перевірку проведено на об'єкті «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими магазинами продовольчих та непродовольчих товарів та офісів по вул. Північній, 115 у м. Хмельницькому», а не щодо конкретного суб'єкта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положеннями пунктів 11, 13, 14 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку № 553).
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
На підставі системного аналізу наведених правових норм колегія суддів дійшла висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб'єкта містобудування.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 464/2858/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 825/1/17.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що планову перевірку проведено у присутності директора КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» та директора ТОВ «БудТраст», про що зазначено в акті перевірки від 28 серпня 2015 року. В останньому також зафіксовано виявлені порушення, зокрема, невиконання обов'язку щодо ведення загального журналу робіт, чим порушено пункт 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», та використання під час будівництва двох стрілкових крана КС-5363, розташованих по обидві сторони об'єкта будівництва, чим порушено статті 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пункт 6.2.5. ДБН А.32-2-2009 «Охороні праці і промислова безпека у будівництві».
В акті перевірки від 28 серпня 2015 року також відображено, що перевірка проводиться на об'єкті «Багатоповерховий житловий будинок з вбудованим магазином продовольчих та непродовольчих товарі та офісами по вул. Північна, 115, м. Хмельницький» стосовно замовника будівництва об'єкту - КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів».
Судами також встановлено, що протоколи № 00201 та № 00202 від 28 серпня 2015 року, а також оскаржувані постанови № 13 та № 15 від 08 вересня 2015 року винесені TOB «БудТраст».
З цього приводу колегія суддів зазначає, що планова перевірка, проведена на об'єкті будівництва «Багатоповерховий житловий будинок з вбудованим магазином продовольчих та непродовольчих товарі та офісами по вул. Північна, 115, м. Хмельницький» відносно замовника КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» та складений на її підставі акт від 28 серпня 2015 року не можуть бути підставою для складання протоколів та винесення постанов про накладення штрафу на ТОВ «БудТраст», який виступає підрядником, а не замовником будівництва.
Як вбачається зі змісту пункту 17 Порядку № 553, протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб'єкта містобудування.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 201/3017/17.
Перевіряючи правильність висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій до ТОВ «БудТраст», колегія суддів також враховує наступне.
Пунктом 1.17 Державних будівельних норм України ДБН A3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» визначено, що на кожному об'єкті будівництва належить:
- вести загальний журнал робіт за формою згідно Додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4;
- складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М;
- складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання;
- оформляти виконавчу документацію комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником;
- вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини;
Згідно зазначеного Додатку В до ДБН «Організація будівельного виробництва» затверджено Зразок Загального журнал робіт.
Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, строки, якість і умови виконання будівельних робіт.
Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних будівель, споруд, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно.
Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво будівлі або споруди (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об'єкті особисто або доручає керівникам змін. Спеціалізовані будівельні організації ведуть спеціалізовані журнали робіт, що знаходяться у відповідальних осіб, які виконують ці роботи. Після закінчення робіт спеціальний журнал передається генеральній будівельній організації.
Титульний аркуш заповнюється до початку будівництва генеральною підрядною будівельною організацією за участю проектної організації і замовника.
Серед іншої інформації, особою відповідальною за будівництво, до Загального журналу робіт заносяться відомості про субпідрядні організації та роботи, що ними виконувались; список інженерно-технічного персоналу; перелік актів проміжного приймання відповідальних конструкцій (в т.ч. із залученням субпідрядних організацій); відомості результатів контролю якості будівельних робіт (із зазначенням найменування конструктивних частин або їх найменування, осіб що здійснювали таке оцінювання якості робіт, в т.ч. субпідрядних організацій).
Опис робіт у Загальному журналі робіт повинен проводитись по конструктивних елементах будівлі або споруди з означенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються. Наводяться короткі відомості про методи виконання робіт, застосовані матеріали, готові вироби і конструкції, вимушені простої будівельних машин. Надаються посилання (за необхідності) на роботи, що виконували субпідрядні організації, із зазначенням відповідних посад, ПІБ відповідальних осіб.
Журнал робіт містить перелік спеціальних журналів робіт із зазначенням організації, що веде журнал (посади та ПІБ відповідальної особи), дати здачі-прийняття загальних журналів робіт.
Вказані документи дозволяють визначити назву підприємства, яке безпосередньо виконує будівельні роботи, склад бригади, строки, якість і умови виконання будівельних робіт.
Аналізуючи наведені положення, колегія судів погоджується з правовою оцінкою суду апеляційної інстанції стосовно того, що обов'язок ведення загального журналу робіт покладено саме на замовника, який одночасно виступає і генпідрядником та є особою, яка відповідальна за будівництво об'єкта, а тому саме замовник (Генпідрядник) серед іншої інформації до загального журналу робіт вносить відомості про субпідрядні організації (зокрема, ТОВ «БудТраст») та роботи, що ними виконувались.
Також, стосовно відповідальності ТОВ «БудТраст» за використання під час будівництва двох стрілкових крана КС-5363, розташованих по обидві сторони об'єкта будівництва, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а саме - договором оренди від 02 червня 2015 року № 1-К, актом прийому-передачі об'єкту оренди, довідкою КП «Хмельницький КБМ» від 22 січня 2016 року № 18, робота кранів КС-5363 виконувалась замовником (генпідрядником) КП «Хмельницький КБМ», а не ТОВ «БудТраст».
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів доходить до висновку, що проведена перевірка ТОВ «БудТраст» здійснена не на підставах та не у спосіб, визначені законом, оскільки позивача не включено до плану проведення перевірок, вина позивача у вчиненні правопорушень відповідачем не доведена та у ході розгляду справи не підтвердилась, відтак, оскаржувані постанови від 08 вересня 2015 року № 13 та № 15 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до яких позивача притягнуто до відповідальності, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини другої статті 77 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки апеляційний суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в постанові суду апеляційної інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко