Справа № 560/2936/19
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року (прийняте у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кам'янець-Подільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, головного державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Гуменюк Тетяни Миколаївни (далі - відповідач 1, 2) про про визнання протиправними та скасування постанов,
позивач 25.09.2019 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправними та скасувати:
- постанову ВП №59971179 від 05.09.2019 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 8346,00 грн. за примусове виконання рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду №676/8137/14-ц згідно з виконавчим листом від 12.05.2017 про виселення з будинку, винесену головним державним виконавцем Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області Гуменюк Тетяною Миколаївною;
- постанову ВП №59971179 від 05.09.2019 про стягнення витрат виконавчого провадження з боржника ОСОБА_1 в сумі 120,00 грн. понесених в зв'язку з примусовим виконанням рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду №676/8137/14-ц згідно з виконавчим листом від 12.05.2017 про виселення з будинку, винесену головним державним виконавцем Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області Гуменюк Тетяною Миколаївною.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач станом на 18.09.2019 добровільно виселилась з будинку, про що повідомила відповідача, а тому державним виконавцем не вчинялось жодних заходів щодо примусового виконання рішення у зв'язку з чим, з неї протиправно стягнуто виконавчий збір.
Також вказує про те, що стягувачка - ОСОБА_2 продала будинок за рік до відкриття виконавчого провадження, а тому з цього часу не могла вимагати усунення перешкод в здійсненні права власності жодним способом.
Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
05.09.2019 головний державний виконавець Кам'янець-Подільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Гуменюк Тетяна Миколаївна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59971179 при примусовому виконанні виконавчого листа №676/8137/14-ц, який виданий Кам'янець-Подільським міськрайонним судом від 12.05.2017 про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні права власності шляхом її винесення з будинку АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2 цієї постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
У цей же день 05.09.2019 головний державний виконавець Кам'янець-Подільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Гуменюк Тетяна Миколаївна у виконавчому провадженні ВП №59971179 винесла постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 8346,00 грн. з боржника ОСОБА_1 .
Також, 05.09.2019 головний державний виконавець Кам'янець-Подільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Гуменюк Тетяна Миколаївна у виконавчому провадженні ВП №59971179 винесла постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 120,00 грн. Боржник - ОСОБА_1 .
18.09.2019 позивач направила до відповідача заяву, в якій повідомила, що рішення суду щодо виселення виконала та виселилася з будинку АДРЕСА_1 .
18.09.2019 головний державний виконавець Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області Гуменюк Тетяна Миколаївна склала акт при примусовому виконанні виконавчого листа №676/8137/14-ц, який виданий Кам'янець-Подільським міськрайонним судом від 12.05.2017 про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні права власності шляхом її винесення з будинку АДРЕСА_1 , в якому встановлено, що рішення виконано. Акт складений в присутності представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
19.09.2019 головний державний виконавець Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області Гуменюк Тетяна Миколаївна у виконавчому провадженні ВП №59971179 винесла постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.
Не погоджуючись із постановами про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач виконала рішення суду після відкриття виконавчого провадження, то оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП №59971179 від 05.09.2019 прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Статтею 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Виконавчий збір не стягується у випадках визначених частиною 5 статті 27 Закону № 1404-VIII .
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. (ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII).
Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Положеннями статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема ч.3 ст. 40 Закону № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2019 позивачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат у виконавчому провадженні ВП №59971179 та вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копії вказаних постанов направлені позивачу та отримані ним 09.09.2019.
18.09.2019 позивач направила до відповідача заяву, в якій повідомила, що рішення суду щодо виселення виконала та виселилася з будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме заявою ОСОБА_1 та актом державного виконавця від 18.09.2019.
Таким чином, з наведеного вбачається, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду щодо виселення позивача з будинку.
При цьому, з аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ вбачається, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Як зазначалось вище, ч. 3 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
У постанові про стягнення виконавчого збору державним виконавцем встановлено виконавчий збір у розмірі 8346 грн.
Проте, суд враховує, що рішення суду виконано позивачем в межах вказаного у постанові про відкриття виконавчого провадження строку для добровільного виконання рішення, тобто до вчинення державним виконавцем дій щодо примусового виконання рішення.
Разом з тим, за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувачу виконавець вказує результати виконання, а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише за фактично вчинені дії.
Таким чином, твердження про те, що виконавчий збір стягується незалежно від того чи було здійснено виконавчі дії за виконавчим документом є помилковими, оскільки у разі стягнення виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ без реального вчинення дій, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.06.2019 у справі №824/172/18-а та від 11.09.2019 у справі №553/196/18, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Стосовно стягнення з боржника витрат виконавчого провадження колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ вказано, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Згідно ч. 3 ст.42 Закону № 1404-VІІІ, витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Так, розмір та види витрат виконавчого провадження затверджено наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2830/5.
Видами витрат виконавчого провадження є: виготовлення документів виконавчого провадження; пересилання документів виконавчого провадження; послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій; послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці; банківські послуги при операціях з іноземною валютою; сплата судового збору; плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження; інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, державним виконавцем не проводились виконавчі дії щодо забезпечення примусового виконання рішень, оскільки позивачем виконано рішення суду добровільно, а тому відсутні підстави для стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Таким чином, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження, тому такі постанови не відповідають вимогам статті 27 Закону № 1404-VІІІ.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування постанови ВП №59971179 від 05.09.2019 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 8346,00 грн. та постанови ВП №59971179 від 05.09.2019 про стягнення витрат виконавчого провадження з боржника ОСОБА_1 в сумі 120,00 грн.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 підлягає стягненню 1921 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції №25 від 23.09.2019 на суму 768,40 грн. та квитанції №0.0.1511159406.1 від 01.11.2019 на суму 1152,60 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №59971179 від 05 вересня 2019 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 8346,00 грн. за примусове виконання рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду №676/8137/14-ц згідно з виконавчим листом від 12 травня 2019 року про виселення з будинку, винесену головним державним виконавцем Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області Гуменюк Тетяною Миколаївною.
Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №59971179 від 05 вересня 2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження з боржника ОСОБА_1 в сумі 120,00 грн. понесених в зв'язку з примусовим виконанням рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду №676/8137/14-ц згідно з виконавчим листом від 12 травня 2017 року про виселення з будинку, винесену головним державним виконавцем Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області Гуменюк Тетяною Миколаївною.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кам'янець-Подільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 36400987, вул. Татарська, 8, м. Камянець-Подільський, Хмельницька обл.) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 272, 328, 329 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.