Справа № 560/1952/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
14 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку державної пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплачувати державну пенсію виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня відповідного року згідно ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26 квітня 2019 року. Постанову в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання. Покласти обов'язок на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати до суду звіт про виконання постанови суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.06.2019 № 1326/К-8 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01 травня 2019 року здійснити перерахунок та виплату розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як особі, яка виконувала обов'язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і внаслідок цього стала особою з інвалідністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове відмову у задоволенні адміністративного позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст.311 КАС України.
Частиною 1 ст.308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на те, що позивач не оскаржив рішення суду першої інстанції, колегія суддів переглядає судове рішення в межах поданої апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та особою з інвалідністю 2 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) Серія НОМЕР_1 та довідки до акта огляду МСЕК Серія МСЕ №298575. Інвалідність встановлена з 08.11.2002 повторно і довічно.
Під час перебування на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, ОСОБА_1 отримує пенсію у зв'язку з інвалідністю ІІ групи захворювання відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно копії військового квитка ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи встановлено, що позивач з 08.08.1988 по 08.12.1988 виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вказаний період відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР №1497/378 від 29.12.1987 зараховується в трудовий стаж і стаж, який дає право на пільгову пенсію з зарахуванням одного місяця за півтора.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 08.12.1988 №2456/10 підтверджується, що ОСОБА_1 знаходився на навчальних зборах з 08.08.1988 по 08.08.1988 і за ним відповідно до статті 72 Закону СРСР "Про загальний військовий обов'язок" зберігається по місцю роботи середній заробіток.
Згідно експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії №580855 від 04.03.1993, на засіданні № 38 від 25.02.1993 розглянуто заяву ОСОБА_1 та подану ним документацію по питанню зв'язку захворювань (інвалідності) з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено діагноз: дисциркуляторна судинна енцефалопатія з недостатністю мозкового кровообігу у всіх судинних басейнах ІІ ст. Заключення: захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 02.05.2019 про перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Окрім того, у вказаній заяві позивач повідомив Пенсійний фонд, що рішенням Конституційного Суду України (ІІ Сенат) від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)2019 у справі № 3-14/2019 визнано неконституційним словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 06.06.2019 № 1326-/К-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відмову у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вказуючи на те, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)2019 у справі № 3-14/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. З метою роз'яснення зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України. Після надходження відповіді, позивача буде повідомлено про порядок проведення перерахунку пенсії.
Позивач вважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що наявні підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч.3 ст.59 Зaкoну № 796-ХІІ
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України регламентовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.
Так, згідно статті 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Частиною 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб-з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, дія статті 59 Закону № 796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширювалася на осіб, які відповідали наступним критеріям:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, обов'язковою умовою для застосування положень ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на момент звернення позивачем до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії була участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 28.01.1987 року по 04.03.1987 року у складі військової частини НОМЕР_3 як мобілізований військовозобов'язаний, але не під час проходження дійсної строкової служби, яку позивач проходив у період з 20.05.1977 по 14.05.1979 роки, що підтверджується копією військового квитка.
Разом з тим, 25 квітня 2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення від № 1-р(ІІ)/2019 по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У Рішенні Конституційного Суду України зокрема наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Отже, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності», - підкреслюється у Рішенні Суду.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Положеннями статті 91 Закону України „Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Вказане відповідає положенням Конституції України: „Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення" (частина друга статті 152).
Зважаючи на викладене вище, положення ч.3 ст.59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії, згідно ч.3 ст.59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи".
Стосовно твердження апелянта щодо проведення позивачу перерахунку пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 543 від 26.06.2019 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, яка набрала законної сили 01.07.2019, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що оскільки в заяві від 02.05.2019 позивач просить здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України по справі № 3-14/2019(402)19,1737(19) від 25.04.2019 №1-р(П)2019, а не згідно постанови Кабінету Міністрів України № 543, а тому суди не приймають такі доводи відповідача до уваги.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2019 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.