Справа № 825/1446/18 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
12 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Кучми А.Ю., Безименної Н.В.
за участю секретаря Юрковець А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, починаючи з 30.12.2017, виходячи з 70 % грошового забезпечення, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, разових премій та винагороди за безпосередню участь в АТО, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2018 № 502/2/9/130.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційної скаргою, в якій просив скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, отже, законодавством, що регулює спір, не передбачено обчислення пенсії із врахуванням їх розміру, крім того щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 30.12.2017 отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 70% грошового забезпечення.
13.02.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про перерахунок пенсії, в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, починаючи з 29.12.2017, виходячи з 70% грошового забезпечення з якого сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, разових премій та винагороди за безпосередню участь в АТО, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2018 № 502/2/9/130.
Однак, листом від 27.02.2018 № 1467/03/Г-12 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, вказавши, що виплати додаткових видів грошового забезпечення, які не є щомісячними, а також ті, що мають компенсаційний характер, не включаються до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Вказує, що пенсія позивача розрахована на підставі довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 від 11.01.2018 № 502/2/9/19, яка охоплює 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням з грудня 2015 року по листопад 2017 року.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з частиною 3 статті 43 Закону №2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказаною нормою визначено виключний перелік Видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, а саме:
основні види грошового забезпечення:
- посадовий оклад,
- оклад за військове (спеціальне) звання,
- надбавка за вислугу років;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення:
- надбавки,
- доплати,
- підвищення,
- премії.
За законодавством, розмір пенсій органи Пенсійного фонду України обчислюють згідно з наданими уповноваженими органами довідками про розмір грошового забезпечення і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.
Відповідно до заяви та за довідкою військової частини НОМЕР_1 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням головним управлінням було нараховано та призначено пенсію позивачу.
У довідці, що слугувала підставою для призначення пенсії, виплати, які є предметом позовних вимог - відсутні.
Вони відображені у довідці №502/2/9/130 від 02.02.2018 року, яка додана до позову, та не визначає наявність у позивача права на врахування під час обчислення пенсії зазначених у цій довідці виплат.
Відповідно до довідки № 502/2/9/130 від 02.02.2018 року, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була виплачена позивачеві у вересні 2016 і у квітні та квітні, грудні 2017 року.
Вказане свідчить про те, що зазначена виплата не носить постійний характер.
Зазначена виплата не являється складовою щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, отже, законодавством, що регулює спір, не передбачено обчислення пенсії із врахуванням її розміру.
Щодо врахування щомісячної грошової винагороди, яка виплачувалась позивач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року та враховуючи правовий висновок Великою Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Враховуючи наведене, отримувана ОСОБА_1 згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 02.02.2018 року № 502/2/9/130 щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу з грудня 2017 року пенсії підлягає перерахунку.
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 та, відповідно до норм КАС України, підлягає врахуванню в межах даних правовідносин.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 30 грудня 2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2018 року № 502/2/9/130 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Н.В. Безименна