14 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 212/3036/19 (2-а/212/73/19)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Малиш Н.І., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2019 р. (суддя Ваврушак Н.М.) в справі № 212/3036/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, третя особа - Покровський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, третя особа - Покровський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0478/11000/18 від 13.12.2018 р., якою його визнано винним у порушенні митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено штраф в розмірі 8500 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує, що оскільки ним 13.02.2019 р. здійснено митне оформлення раніше ввезеного на митну територію автомобілю, відповідно до п. 9і розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, він звільняється від відповідальності за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, тобто від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 470 Митного кодексу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем ввезено на митну територію України 14.06.2018 р. через пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловича» Чернігівської митниці ДФС в митному режимі «Транзит» автомобіль марки VW Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Позивач ознайомлений зі строками транзитних перевезень.
Станом на 23.11.2018 р. автомобіль на межі митної території України не вивезений, не заявлений в інший митний режим.
13.12.2018 р. заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС Атаманенко Є.М. за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за перевищення встановленого ст. 95 Митного кодексу України строку транзитного перевезення транспортного засобу більше ніж на 10 діб.
Приймаючи до уваги, що відповідачем дотримано вимоги щодо порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, доведеність складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, в діях позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Судом визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 14.06.2018 р. позивачем ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловича» Чернігівської митниці ДФС в митному режимі «Транзит» автомобіль марки VW Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Позивача ознайомлено з приписами статті 95 Митного кодексу України.
Станом на 23.11.2018 р. транспортний засіб на межі митної території України не вивезено та не заявлено в інший митний режим.
23.11.2018 р. посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0478/11000/18, яким встановлено, що 06.08.2018 р. на адресу Дніпропетровської митниці надійшов лист Чернігівської митниці ДФС, яким повідомлено про перевищення ОСОБА_1 встановленого ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України строку доставки легкового автомобілю, який перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більше ніж на 10 діб.
13.12.2018 р. заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС Атаманенко Є.М. за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за перевищення встановленого ст. 95 Митного кодексу України строку транзитного перевезення транспортного засобу більше ніж на 10 діб.
Також судом встановлено, що відповідно до митної декларації № UA110150/2019/208559 від 13.02.2019 р. позивачем здійснено митне оформлення зазначеного автомобілю.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частина 3 статті 470 Митного кодексу України передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Особливості ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України визначались статтею 381 Митного кодексу України в редакції, чинній на час ввезення автомобілю позивачем на митну територію України (14.06.2018 р.), за приписами якої громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
У разі порушення зобов'язання про транзит через митну територію України транспортних засобів особистого користування, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 313 цього Кодексу.
У разі знищення чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.
В цьому випадку позивачем транспортний засіб ввезено в митному режимі «Транзит» без письмового декларування.
Частиною 1 статті 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 379 Митного кодексу України строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитних перевезень - 10 діб.
За правилами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Вказаними нормами права встановлено обов'язок особи у встановлений законодавством строк вивезти транспортний засіб, поміщений у митний режим «Транзит», за межі митної території України, а невиконання такого обов'язку є порушенням митних правил та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Позивачем не заперечується факт перевищення десятиденного строку транзитного перевезення транспортного засобу.
Як зазначено вище, позивачем транспортний засіб ввезено на митну територію України в митному режимі «Транзит» 14.06.2018 р. З урахуванням строків, встановлених п.1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, позивач повинен був вивезти транспортний засіб за межі митної території України до 25 червня 2018 р.
Як зазначено вище, позивачем не подавалось до митних органів заява про продовження терміну транзиту транспортного засобу, а також інших документів на обґрунтування не вивезення транспортного засоби за межі митної території України.
Таким чином, в діях позивача наявний склад порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.
Позивач із посиланням на приписи п. 9і розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України вважає, що він звільняється від відповідальності за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Пунктом 9і розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України в редакції, чинній з 25.11.2018 р., установлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Таким чином, з 25.11.2018 р. звільняються від відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України особи, відповідальні за дотримання строків та умов тимчасового ввезення та транзиту, саме у разі здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим пункту 9і розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Тобто, законодавцем передбачено саме звільнення осіб від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.
Судом встановлено, що позивачем протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" (25.11.2018 р.) здійснено митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, сплачено належні митні платежі, а також добровільно сплачено до державного бюджету кошти у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно, позивач в силу абзацу 2 пункту 9і розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 470 Митного кодексу України.
Проте, звільнення особи від відповідальності не вказує на відсутність в діях позивача складу порушення митних правил за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тобто, скасування рішення суб'єкта про притягнення до адміністративної відповідальності можливе одночасно із закриттям справи про адміністративне правопорушення або із направленням справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
За приписами 531 Митного кодексу України підставами для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;
3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;
5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;
6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Відповідно до статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
В спірному випадку, хоча в діях позивача наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, у зв'язку зі звільненням законом від відповідальності осіб, які здійснили митне оформлення транспортних засобів протягом 180 днів, починаючи з 25.11.2018 р., позивач має бути звільнений від такої відповідальності, відповідно, постанова відповідача має бути скасована із закриттям провадження у справі.
Приведені обставини судом першої інстанції не враховано, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи відповідача про здійснення митного оформлення транспортного засобу після складення протоколу про порушення митних правил та прийняття постанови в справі про адміністративне правопорушення суд визнає необґрунтованими, оскільки законодавцем чітко визначено строк (180 днів), протягом якого особа повинна здійснити митне оформлення транспортного засобу, що й буде підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2019 р. в справі № 212/3036/19 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2019 р. в справі № 212/3036/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, третя особа - Покровський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про скасування постанови в справі про порушення митних правил скасувати.
Ухвалити в справі № 212/3036/19 нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, третя особа - Покровський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про скасування постанови в справі про порушення митних правил задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС Атаманенко Є.М. від 13.12.2018 р. в справі про порушення митних правил № 0478/11000/18, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 8500 грн. за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.
Закрити справу про порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, відносно ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 14.11.2019 р. та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 14.11.2019 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.А. Олефіренко