14 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 1140/3271/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року (головуючий суддя - Брегей Р.І.) про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі
за заявою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Крикун Олени Миколаївни про зміну способу і порядку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням розміру 86% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року та застосовувати розмір 86% відповідної суми грошового забезпечення при подальших перерахунках пенсії ОСОБА_1 , та здійснити виплату недоплачених коштів згідно з ч. 3 ст. 52 та п. 2 ст. 55 Закону №2262-ХІІ з 01.01.2018 року (а.с. 4-10).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року справі №1140/3271/18 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 86% до 70% грошового забезпечення.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року.
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 39-42).
На підставі зазначеного рішення Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 29.01.2019 року по справі №1140/3271/18 (а.с. 55).
20.05.2019 року на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі №1140/3271/18 та надано Відповідачу строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 57).
Листом від 24.05.2019 року Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області повідомило державного виконавця про те, що на виконання судового рішення головним управлінням доплату в сумі 565,50 грн. за період з 19.01.2019 року по 30.01.2019 року нараховано та виплачено Позивачу. Також повідомлено, що доплату до пенсії за період до набрання судовим рішенням законної сили (з 01.01.2018 року по 18.01.2019 року) здійснюватиметься відповідно до порядку №649 (а.с. 58).
01.08.2019 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Крикун Олена Миколаївна звернулась до суду із заявою про зміну способу або порядку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, в якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення суду першої інстанції, на підставі якого видано виконавчий лист №1140/3271/18 (виданий 29.01.2019 року) про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, шляхом стягнення коштів з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 в сумі 11571,00 грн. за період з 01.01.2018 року по 18.01.2019 року (а.с. 51-52).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Крикун Олени Миколаївни - задоволено, судом змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії на стягнення пенсії у сумі 11005,50 грн. за період з 01.01.2018 року по 18.01.2019 року (а.с. 94-97).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції оскаржив її в апеляційному порядку (а.с. 105-106).
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги Відповідачем зазначено про те, що прийняття судом першої інстанції ухвали про задоволення заяви державного виконавця призвело до зміни позовних вимог і предмету позову, так як Позивачем в адміністративному позові не порушувалося питання стягнення з головного управління суми боргу в розмірі 11005,50 грн.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, зі змісту зазначених правових приписів випливає те, що встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
При цьому, зміна на підставі статті 378 КАС способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що перераховані кошти повинні бути сплачені Відповідачем одним або декількома платежами упродовж короткого періоду часу, після набрання рішенням суду законної сили. Зауважено, що прийнявши Постанову від 22 серпня 2018 р. №649, якою визначено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, Уряд України втрутився в правове регулювання суспільних відносин, яке здійснювалось на підставі Закону.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, державний виконавець обґрунтовував необхідність встановлення способу встановлення способу і порядку виконання рішення суду посиланням на те, що пенсійний орган не виконує рішення суду в частині виплати перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року по 18.01.2019 року у сумі 11571,00 грн. з огляду на приписи Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року.
Таким чином, висновки державного виконавця щодо необхідності встановлення способу та порядку виконання рішення суду фактично ґрунтуються на незгоді з висновками пенсійного органу щодо можливості застосування при виконанні рішення суду положень Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року.
Однак, колегія суддів зазначає, що прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» не має наслідком саме істотного ускладнення виконання судового рішення або неможливість його виконання.
Суд апеляційної інстанції вважає, що встановлення способу виконання рішення суду з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №649 від 22.08.2018 року має наслідком надання оцінки можливості застосування при виконанні судового рішення норм матеріального права, що з огляду на положення ст. 378 КАС України є неприпустимим.
Питання щодо застосування тих чи інших норм матеріального права до спірних правовідносин підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень.
При цьому, правомірність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - Відповідачем на виконання рішення суду підлягає оцінці саме в порядку ст. 383 КАС України.
Колегія суддів, також, бере до уваги і те, що згідно з частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Отже, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Таким чином, зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України в від 11 листопада 2014 року (справа № 21-394а14) та Верховного Суду від 30 липня 2019 року (справа № 281/1618/14-а).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA vs UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі, у зв'язку з чим, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а подана державним виконавцем заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у справі №1140/3271/18- скасувати.
Заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Крикун Олени Миколаївни про зміну способу і порядку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року - залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова