ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 листопада 2019 року № 640/14180/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. за участю секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер Насіння України"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України,
третя особа Державна фіскальна служба України,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Піонер Насіння України" з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 року №0004264102.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2019р. відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 24.09.2019 року о 09:15год.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи Державну фіскальну службу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019р. закрито підготовче провадження, ухвалено перейти до подальшого розгляду справи по суті.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246, Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014р. № 569, та зазначає про протиправність застосування до позивача штрафу, оскільки платник податків вчасно здійснив реєстрацію виданих податкових накладних, але в перший операційний день не отримав квитанцій про прийняття документу з причин, які від нього не залежали.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив про правомірність податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 року №0004264102, оскільки ТОВ "Піонер Насіння України" несвоєчасно зареєструвало податкові накладні від 26.06.2018 року № 517, від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 31.12.2018 року № 1333, від 17.12.2018 року № 443, від 30.11.2018 року № 556, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562, від 30.11.2018 року № 557, від 15.04.2019 року № 2424, від 08.04.2019 року №2435, від 06.02.2019 року № 831 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України за результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Піонер Насіння України" з датою виписки з 26 червня 2018 року по 15 квітня 2019 року та датою реєстрації з 30 серпня 2018 року по 07 травня 2019 року, складено акт від 04 червня 2019 року № 1589/28-10-41-02/31352075, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Позивач подав відповідачу заперечення на акт перевірки від 25.06.2019 року №25/06/2019.
Листом "Про розгляд заперечень" від 10.07.2019 року № 34181/10/28-10-41-02-11 відповідач повідомив позивача про результати розгляду заперечень - що висновки акта перевірки залишено без змін.
На підставі складеного акту перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019 року №0004264102, яким за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штрафні санкції на загальну суму 988 427, 51 грн (10% розміру ПДВ).
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині реєстрації податкових накладних від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 17.12.2018 року № 443, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Згідно статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного суд зазначає про проведення контролюючим органом камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ "Піонер Насіння України" в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах наданих повноважень.
У відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як встановлено під час розгляду справи, до позивача застосовано штрафні санкції:
- за порушення на 46 днів граничного строку реєстрації податкової накладної від 26.06.2018 року № 517, в розмірі 30 відсотків суми податку на додану вартість на загальну суму 0, 06 грн.;
- за порушення на 6 днів граничного строку реєстрації податкової накладної від 31.12.2018 року № 1333, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість на загальну суму 2, 10 грн.;
- за порушення на 19 днів граничного строку реєстрації податкової накладної від 30.11.2018 року № 556, в розмірі 20 відсотків суми податку на додану вартість на загальну суму 4, 20 грн.;
- за порушення на 30 днів граничного строку реєстрації податкової накладної від 30.11.2018 року № 557, в розмірі 20 відсотків суми податку на додану вартість на загальну суму 4, 20 грн.;
- за порушення на 2 дні граничного строку реєстрації податкової накладної від 15.04.2019 року № 2424, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість на загальну суму 0, 20грн.;
- за порушення на 7 днів граничного строку реєстрації податкової накладної від 08.04.2019 року № 2435, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість на загальну суму 9455, 36 грн.;
- за порушення на 12 днів граничного строку реєстрації податкової накладної від 06.02.2019 року № 831, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість на загальну суму 0, 01 грн.;
- за порушення на один-два дні граничного строку реєстрації податкових накладних від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 17.12.2018 року № 443, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562 в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість на загальну суму 978 961, 38 грн.
Позивач не заперечує вказані обставини, однак зазначає, що ним вчасно розпочато процедуру реєстрації податкових накладних від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 17.12.2018 року № 443, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562, але в перший операційний день не отримано квитанції про прийняття документу з причин, які не залежали від платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 14 січня 2019 року за допомогою комп'ютерної програми "M.E.Doc" надіслав податкові накладні від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 17.12.2018 року № 443, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562 до Державної фіскальної служби України для реєстрації в ЄРПН.
14.01.2019р. зазначені податкові накладні були доставлені до центрального рівня ДФС, що підтверджується квитанціями №1 про неприйняття податкових накладних та листом ДФС "Про розгляд звернення" від 08.02.2019 року № 6544/6/99-99-09-07-02-15 (а.с. 110, 113-115,118-120, 123-124, 127, 128, 131, 132, 135, 136, 139, 140, 143, 144,147, 148, 151, 152, 155, 156 том І).
При цьому, лише 16.01.2019 року позивач отримав квитанції №1, що були сформовані ДФС за результатами перевірки зазначених податкових накладних, що підтверджується датою, вказаною в полі «Отримано» у тексті таких квитанцій « 16.01.2019 р.», згідно яких позивачу було відмовлено в прийнятті податкових накладних до реєстрації в ЄРПН у зв'язку з:
- допущенням помилки в реквізиті "Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта", вказаному для Отримувача (покупця) у податкові накладній від 27.12.2018 року № 528;
- порушенням порядку обрахунку графи 10 розділу Б - сума у графі не збігається з розрахованою - в решті надісланих податкових накладних.
Після отримання квитанцій №1 про неприйняття зазначених податкових накладних позивач вніс зміни до них згідно з рекомендаціями ДФС, викладеними в квитанціях №1, після чого 16 січня 2019 року повторно надіслав їх для реєстрації в ЄРПН.
Виправлені податкові накладні від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 17.12.2018 року № 443, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562 були зареєстровані в ЄРПН 16 та 17 січня 2019 року.
Зважаючи, що дати складання податкових накладних від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 17.12.2018 року № 443, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562 належать до періоду з 16 по 31 грудня 2018 року, останнім днем граничного строку їх реєстрації в ЄРПН, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПК України, було 15 січня 2019 року. Відповідно, їх реєстрація 16 та 17 січня 2019 року порушує вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200 1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).
Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.
Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме ДФС України, на яку покладено обов'язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків. Підставою для відмови у прийнятті податкових накладних в електронному вигляді може бути лише порушення їх формування у відповідності до податкового законодавства України.
З урахуванням наведеного суд приймає до уваги позицію позивача, що податкові накладні від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 17.12.2018 року № 443, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562 підлягали реєстрації протягом операційного дня, тобто 14.01.2019р., проте були зареєстровані ДФС 16.01.2019р. та 17.01.2019р.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що платником податку з метою своєчасної реєстрації податкових накладних від 27.12.2018 року № 528, від 26.12.2018 року № 564, від 20.12.2018 року № 471, від 17.12.2018 року № 443, від 20.12.2018 року №473, від 21.12.2018 року № 562 було вчинено необхідні дії, натомість, їх реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій в цій частині оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 18.04.2019 року у справі № 821/713/16 та від 26.02.2019 року у справі № 816/569/16.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Зважаючи на те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер Насіння України" - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2019 року № 0004264102, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України, в частині накладення штрафу у розмірі 978 961, 38 грн. (дев'ятсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривня 38 копійок).
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер Насіння України" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 14 684,42 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 42 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська
Повний текст рішення виготовлений 14.11.2019р.