Справа № 496/4200/19
Провадження № 2/496/1902/19
07 листопада 2019 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, шляхом визнання права власності на 1/3 частини житлового будинку,-
В провадження суду надійшла вищевказана позовна заява.
Разом із позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову та просить накласти арешт на 1/3 частку житлового будинку з погосподарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,20 кв. м., житловою площею 20,0 кв. м., реєстраційний номер 32468543.
Згідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно із п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Від так, ознайомившись з матеріалами заяви, судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна все нерухоме майно відповідача по справі ОСОБА_2 підлягало обтяженню, шляхом накладання арешту, згідно постанови державного виконавця від 25.09.2018 р. Про арешт майна боржника в межах ВП № 57281092.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 181 ЦК України під нерухомим майном(нерухомістю) розуміють, - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, 2/3 житлового будинку з погосподарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,20 кв. м., житловою площею 20,0 кв. м., що належить на приватній частковій власності ОСОБА_2 , як об'єкт нерухомого майна вже знаходиться під обтяженням у вигляді арешту.
Згідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.153, 259-261,353,354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, шляхом визнання права власності на 1/3 частини житлового будинку - відмовити повністю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя В.М. Буран