Справа №461/8761/19
13 листопада 2019 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
12 листопада 2019 р. до Галицького районного суду м.Львова надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.51 КУпАП.
Згідно якого, 31 жовтня 2019 року близько 22 год. 10 хв. на пл. Міцкевича, 5 у м. Львові у ТЦ «Арсен» ОСОБА_1 ОСОБА_2 шляхом таємного викрадення здійснив дбірну крадіжку на суму 124,00 грн. без ПДВ.
У судовому засіданні ОСОБА_1 ОСОБА_2 вину заперечив. Просили суд закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18№486807 від 31.10.2019 р. складеного відносно ОСОБА_1 ОСОБА_2 , дії останнього органом поліції кваліфіковано за ч.1 ст.51 КУпАП, тобто дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
При цього, у протоколі працівниками поліції не зазначено свідків події, а також не відібрано у них письмових пояснень. Крім цього, в протоколі не зазначено, який саме товар було викрадено на суму 124,00 грн., що позбавляє суд можливості встановити в діях ОСОБА_1 ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б ствердили, що в діях ОСОБА_1 ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП.
Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу, проте такі у суду відсутні.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, суд позбавлений можливості вивчити всі докази винності (чи не винності) особи, та не вбачає у діях ОСОБА_1 ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю
Керуючись ст.ст.7, 51, 247, 283, 285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.51 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Суддя В.Є. Радченко