Справа № 569/17689/19
1-кс/569/7955/19
08 листопада 2019 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування постанови від 25.09.2015 слідчого СВ Рівненського МВ УМВСУ в Рівненській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження № 12015180010004432 від 24.07.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -
Представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області із вказаною скаргою.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що 25 вересня 2015 року слідчим СВ Рівненського ВП ГКУНП в Рівненській області ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_5 по факту незаконного заволодіння його автомобілем «Опель Астра».
Вважає, що прийняття такого рішення є передчасним та упередженим, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження досудового розслідування.
В судовому засіданні представник скаржника повністю підтримав скаргу, просив її задоволити з підстав викладених у ній.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги за безпідставністю.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження №12015180010004432 від 24.07.2015, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень,
дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим
Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи
інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від
того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Так, 22.07.2015 у відповідності до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 в усній заяві повідомив працівникам міліції про те, що 10.07.2015 ОСОБА_7 заволодів його автомобілем марки «Опель Астра».
У відповідності до вказаної заяви, Рівненським МВ УМВСУ в Рівненській області були внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 289 КК України.
22.08.2015 ОСОБА_5 було подано заяву на ім"я начальника Рівненського МВ УМВСУ в Рівненській області, в якій просить не розглядати раніше подану його заяву від 22.07.2015, оскільки претенезій ні до кого немає.
З матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2015 року слідчим СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_6 прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12015180010004432 від 24.07.2015 по факту заволодіння автомобілем марки «Опель Астра», за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Частиною 1, 2 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню слідчий встановлює на підставі доказів, тобто фактичних даних, отриманих у передбаченому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 1 ст. 94 КПК України оцінка доказів слідчим повинна ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
З досліджених в судовому засіданні доказів, матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим досліджено усі обставини кримінального провадження, було вжито можливі заходи для отримання наявних доказів, які мають відношення до події злочину, а також виконано інші необхідні слідчі (розшукові) дії для встановлення істини по справі.
За таких підстав, суд вважає, що органом досудового розслідування досліджені усі обставини кримінального провадження та безпосередньо досліджені і оцінені слідчим, показання, документи, які стосуються цього провадження, у їх сукупності, і вищевказана постанова слідчого відповідає вимогам ст. ст. 2, 9, 284 КПК України, а тому у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 2 КК України, підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак ( об"єктивних і суб"єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Відповідно до ст. 477 КПК України - кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених .... ч.ч.1,2 ст. 289 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, потерпілий спочатку скористався цим правом.
Аналізуючи ст. 477 КПК України, суд виходить з того, що таких кримінальних провадженнях кримінально-правове та кримінально-процесуальне значення мають насамперед волевиявлення потерпілого, його оцінка діяння та особи того, хто його вчинив. Важливим є не те, чи примирився обвинувачений із потерпілим, а чи вибачив потерпілий його та чи примирився з ним. Тобто у вирішенні питання про закриття провадження в справах приватного обвинувачення визначна роль належить саме потерпілому.
Як встановлено в ході судового розгляду, саме потерпілий скористався своїм правом щодо відмови у подальшому розслідуванні кримінального провадження за ч. 1 ст. 289 КК України, про що виклав у своїй заяві від 22.08.2015.
Таким чином, орган досудового розслідування, на думку суду, дійшов правильного висновку щодо відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Згідно зі ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 303-309 КПК України, суд, -
В задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1