14.11.2019 227/3456/19
14 листопада 2019 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Левченка А.М.,
за участю секретаря судового засідання Черкасової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву заявника (боржника) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), стягувач ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області 19.09.2019 року за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей,-
10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу по справі 227/3456/19 виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області 19.09.2019 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку на кожну дитину, починаючи з 16 серпня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог заявник вказує, що 28.09.2019 р. отримав примірник судового наказу, що підтверджується довідкою з відділення Укрпошти від 02.10.2019 р. Однак вважає, що наявні нововиявлені обставини, які дають підстави для перегляду вказаного судового наказу. Під час винесення судового наказу про стягнення аліментів не було враховано те, що він кожного місяця починаючи з моменту розлучення здійснює перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_2 , та окремо направляв кошти у вигляді переказів через Укрпошту. Зазначає, що добровільно надає матеріальну допомогу та не відмовляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а також намагається усіляко допомагати своїм донькам в залежності від їх запитів щодо придбання речей. Наголошує на тому, що виходячи з заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів вбачається, що підставою для звернення заявника до суду став той факт, що остання перебуває у відпустці по догляду за дитиною від іншого шлюбу та тимчасово не працює. Але цей факт не повинен слугувати підставою про стягнення з нього аліментів на утримання його доньок, яке він і так здійснює добровільно.
Також, зауважує, що 07.10.2017 р. він одружився вдруге та має на утриманні дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також потребує матеріального забезпечення. Однак те що він має від іншого шлюбу дитину не перешкоджає йому добровільно здійснювати матеріальне забезпечення двох своїх доньок від першого шлюбу.
Отже, зазначена обставина не була відома суду на момент видачі наказу та могла вплинути на юридичну оцінку обставин судом при видачі наказу.
Просить скасувати судовий наказ по справі 227/3456/19 від 19.09.2019 року виданий Добропільським міськрайонним судом Донецької області та відмовити у видачі судового наказу.
Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні заявник (боржник) ОСОБА_1 заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав викладених у заяві.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити заяву та скасувати судовий наказ.
ОСОБА_2 , стягувач за судовим наказом у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, просила у задоволенні заяви відмовити, оскільки не вбачає в заяві боржника нововиявлених обставин.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.
Суд, вивчивши заяву про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, додані до неї матеріали та матеріали цивільної справи, приходить до наступного.Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і без повідомлення заявника та боржника, на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Пунктом 4 частини 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Ще однією особливістю наказного провадження в розрізі аліментних вимог є можливість їх розгляду лише за відсутності спору про батьківство/материнство та за відсутності підстав для залучення інших зацікавлених осіб. Тобто якщо особа, окрім стягнення аліментів у відповідному розмірі, заявляє вимогу про встановлення чи оскарження батьківства/материнства або вимогу про позбавлення батьківських прав (де обов'язковою є участь органу опіки та піклування), справа не може бути розглянута за правилами наказного провадження.
Частини 7 та 8 ст.170 ЦПК України містять імперативні норми, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 ч.1 ст.161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч.1 ст.161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
У разі незгоди боржника з судовим наказом про стягнення аліментів, існують два можливі варіанти для зміни їх розміру: перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Перший варіант можливий, коли на момент винесення наказу існували істотні обставини, що не були встановлені судом та не були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. У другому випадку мова йде про незгоду боржника з сумою призначених аліментів, тобто існує спір про право, який підлягає вирішенню за правилами позовного провадження (спрощеного).
В силу п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
В судовому засіданні встановлено, що 19 вересня 2019 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання дітей: , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 16 серпня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. (а.с. 16).
Підставою для видачі судом наказу стала заява ОСОБА_2 від 14.08.2019 р. та додані до неї документи. У заяві стягувач зазначила, що ОСОБА_1 не надає добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей та діти проживають разом з нею, вона тимчасово не працює, тому що перебуває у відпустці по догляду за дитиною від іншого шлюбу.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, як на нововиявлену обставину, ОСОБА_1 посилався на факт його добровільної участі в матеріальному утриманні дітей.
Разом з тим, в порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені ст. 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України).
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 року № 4 передбачено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Враховуючи вищевикладені норми права суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є предметом розгляду в суді та не підлягає дослідженню під час вирішення питання стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а отже не може вважатися нововиявленими. Суд також вважає, що зазначені заявником обставини можуть бути підставою для звернення до суду з окремим позовом про зміну розміру аліментів.
Відповідно до норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей. Отримання аліментів на дитину не залежить від того чи перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.
Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Виконання батьками обв'язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. Так за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі. Також батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 того ж Кодексу. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матірю) свого обов'язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Заявник в даному випадку як на підставу перегляду наказу вказує на добровільне надання ним допомоги і утримання дітей за власний рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи діти проживають разом із ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , а батько дітей проживає окремо, що не було спростовано в судовому засіданні.
Згідно з частиною 5 статті 183 СК Українитой із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину 1/4, на двох дітей 1/3, на трьох і більше дітей половину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Про стягнення аліментів має право звернутися той із батьків, з ким на законних підставах проживають діти. Таке місце проживання дітей, які не досягли десяти років визначається за згодою батьків, відповідно до ч. 1ст. 160 СК України.
Відтак, оскільки неповнолітні діти проживають разом з матір'ю, тому матір дитини на законних підставах звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу та стягнення аліментів, незалежно від надання батьком добровільної допомоги дітям.
Надання заявником допомоги неповнолітнім дітям, як в натуральній так і грошовій формі, здійснення витрат на їх дозвілля, купівлі необхідних речей та продуктів харчування, суд розцінює як добровільне виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та розвитку дітей, піклування про здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Добровільна сплата боржником коштів на утримання дітей не виключає права заявниці ОСОБА_2 на вирішення даного питання в судовому порядку з метою гарантування забезпечення прав неповнолітніх дітей на утримання.
Окрім того, вказані боржником обставини не мають істотного значення для розгляду заяви про видачу судового наказу, оскільки не містять підстав для відмови у видачі судового наказу, передбачених ст.165 ЦПК України.
Згідно з ч.3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Виходячи з того, що жодна обставина, на яку посилається ОСОБА_1 в своїй заяві, не є нововиявленою обставиною, підстав для скасування судового наказу не вбачається.
За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для перегляду судового наказу Добропільського міськрайонного суду Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 16 серпня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття та залишає даний судовий наказ в силі.
Керуючись ст.ст.170, 259, 260, 423,429 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області 19 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Головуючий А.М. Левченко
14.11.19