Справа №295/16930/19
1-кс/295/8593/19
13.11.2019 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури про арешт майна, внесене по кримінальному провадженні за №12019060020004776 від 12.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 290 КК України, -
встановив:
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням де зазначено, що 11.11.2019 року близько 22 год 00 хв за адресою: проспект Незалежності, 50, під керуванням гр., було зупинено ТЗ під час огляду якого було виявлено ознаки підробки він-номеру кузова.
В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено, що 11.11.2019 року до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт поліцейського взводу № 1 роти №2 БУПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про те, що цього ж дня, близько 14.40 год. ним під час патрулювання в складі екіпажу по вул. Перемоги, 9 в м. Житомирі було зупинено за порушення правил дорожнього руху автомобіль марки «Opel Vectra» державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (тел. НОМЕР_2 ), який пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 При порівнянні номера автомобіля, що вказаний в свідоцтві та на кузові автомобіля (WOLOSBF35YP012279) та тим, що зазначений в автоматизованій системі АРМОР було виявлено інший номер, а саме (WOLOSBF35W7141501), а ще в свідоцтві зазначений об'єм двигуна 1.6.S, а в системі АРМОР 1.8.S. Також при детальному огляді свідоцтва було встановлено невідповідність способу друку реквізитів,невідповідність нанесенні карти України, яка не переливається, мікротекст хвилястий, розмитий.
Після цього на місце події було викликано СОГ Житомирського ВП ГУНП, якими під час проведеного огляду було вилучено до Житомирського ВП ГУНП свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Крім того, було вилучено автомобіль марки «Opel Vectra» державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , який поміщено до майданчику тимчасового утримання, що розташований за адресою м. Житомир вул. Слобідська, 35.
Зважаючи на вищевикладене, та у зв'язку з тим, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , а також об'єкт рухомого майна, а саме: автомобіль марки ««Opel Vectra» державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , можуть бути об'єктом вчинення кримінального правопорушення, тобто має значення речового доказу по кримінальному провадженню та з метою забезпечення його збереження в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
У судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що в клопотанні слідчого слід відмовити, виходячи з наступного.
Відомості за даним фактом 12.11.2019 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження №12019060020004776 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України. речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України - слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст.170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що слідчий не надав належних та допустимих доказів відносно обґрунтованості застосованих заходів та їх подальшого збереження, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
В задоволенні клопотання-відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1